Які конституційні права можуть обмежити на час воєнного стану - роз’яснення Генштабу

Які конституційні права можуть обмежити на час воєнного стану - роз’яснення Генштабу

Укрінформ
На час дії воєнного стану, у разі необхідності, можуть обмежуватися конституційні права та свободи громадян.

Про це під час брифінгу на тему "Введення воєнного стану в Україні та його вплив на конституційні права громадян" розповів старший офіцер Управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України Олексій Мазепа, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України. Так, згідно з основним законом, під час воєнного стану відповідні структури, у разі необхідності, можуть проникати до житла для його огляду або обшуків, втручатися в телефонні розмови й читати кореспонденцію, збирати конфіденційну інформацію, обмежувати виїзд за кордон, обмежувати свободу слова, а також обмежувати роботу освітніх установ", - наголосив Мазепа.

Він зазначив, що на час дії воєнного стану можуть бути запроваджені обмеження на пересування осіб, обмеження місця перебування або проживання громадян, обмеження діяльності ЗМІ та окремих політичних партій чи громадських організацій, проведення мирних мітингів і масових заходів, торгівлю алкоголем (ст.. 8 закону "Про правовий режим воєнного стану").

Крім того, Мазепа нагадав, що в країні можуть запровадити комендантську годину, посилити охорону важливих об’єктів, запровадити військово-квартирну повинність для розквартирування військових, перевіряти документи та оглядати речі або транспортні засоби, примусово відчужувати майно, евакуювати осіб із місць позбавлення волі, використовувати потужності або трудові ресурси підприємств для потреб оборони.

Водночас Мазепа наголосив, що "обмеження прав і свобод громадян, визначені в законі "Про правовий режим воєнного стану", будуть застосовані лише в разі відкритого вторгнення Росії за межами операції Об’єднаних сил і території Криму". Введення воєнного стану, за словами начальника управління, не впливає на роботу органів соціального захисту, а відповідно й на виплату соціальних допомог та пенсій, на роботу медичних закладів та надання медичної допомоги, на право звертатися до суду і захищати свої права, на дотримання прав громадян у разі затримання та презумпцію невинуватості, на виплати від держави відшкодування, якщо є відповідне рішення суду, на право не виконувати явно злочинні накази чи розпорядження.

Читайте також: Обмежень прав не буде, якщо Росія не вдасться до відкритого вторгнення - Порошенко

Введення в дію воєнного стану показало, наскільки це позитивно вплинуло на зростання бойових спроможностей ЗСУ, зазначили в Генштабі. Так, завдяки заходам, передбаченим воєнним станом, за два тижні до військ вже прийшло понад 100 одиниць техніки, а до кінця його дії армія планує отримати ще близько 200 одиниць. Крім того, в країні на всіх рівнях проходять масштабні навчання, які посилюють обороноздатність країни.

Як повідомляв Укрінформ, прикордонні кораблі РФ 25 листопада вчинили агресивні дії проти українських кораблів, що здійснювали плановий перехід з порту Одеса до порту Маріуполь. Російські військові обстріляли й захопили три українські кораблі у Керченській протоці та 24 моряків.

Верховна Рада України 26 листопада ухвалила закон, яким затвердила указ Президента України про введення воєнного стану з 26 листопада на 30 днів у 10 областях у зв'язку з агресією Росії.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-