Провокатори панікують: прогнози про «жахи» воєнного стану не збуваються

Провокатори панікують: прогнози про «жахи» воєнного стану не збуваються

Аналітика
702
Ukrinform
У першу декаду дії ВС у 10 прикордонних областях жодні апокаліптичні прогнози не справдилися. «Незручності» є, та вони – мізерні

Укрінформ вирішив з’ясувати, як позначилося впровадження воєнного стану на житті України та українців у період із 26 листопада по 7 грудня. І зробимо це, як-то кажуть, «за пунктами».

  1. «Поголовна мобілізація»

Одним із найстрашніших наслідків впровадження воєнного стану для українців панікери (чи свідомі провокатори) називали тотальну мобілізацію, за якої чоловіків «ловитимуть» просто на вулицях і «тягнутимуть» на війну. Звісно ж, нічого подібного не сталося, як і заспокоював свого часу Укрінформ. Дії у особливий період обмежилися лише звіркою особистих даних резервістів першої черги та скликанням частини із них на навчальні збори. Причому, як запевнив міністр оборони Степан Полторак, кількість резервістів, котрі приходять до військкоматів, в рази перевищує потребу. Більше того, сотні резервістів-учасників АТО висловили бажання знову піти на службу, заповнюючи вакансії, що з'явилися у військових частинах. Аби підтримати їх і заохотити до служби, у Верховній Раді зареєстровано проект закону (№9703), яким передбачено перехід до виплати резервістам грошового забезпечення за час перебування на зборах на рівні з військовослужбовцями за контрактом. Також пропонується поліпшити й інші соціальні умови, зокрема надати резервістам переважне право прийому на державну службу та можливості достроково виходити на пенсію.

  1. «Обмеження пересування і експропріація майна»

Комендантську годину в населених пунктах (окрім тих, що безпосередньо прилягають до зони бойових дій на Донбасі), в Україні не запроваджено. Пересування людей як у межах своїх міст і сіл, так і по всій країні ніхто не обмежував, як і право їх виїзду за кордон (а такими «принадами» ВС нас також лякали на початку минулого тижня). Єдині незручності – скасування у десяти областях країни деяких масових заходів, зокрема футбольних матчів. Причому, це стосується не лише внутрішнього чемпіонату, а й міжнародних турнірів, від чого «потерпіли» полтавська «Ворскла» і донецький «Шахтар», чиї матчі у європейських кубкових турнірах перенесли відповідно із Полтави і Харкова до Києва. Також скасовано низку концертів – зокрема, й, на жаль, гастролі деяких «притомних» росіян – приміром, Андрія Макаревича і гурту «Машина врємєні».

А вилучення власності для потреб оборони, що передбачено законодавством про військових стан, указом про його впровадження взагалі не передбачене. Тож жодного такого випадку в Україні не зафіксовано. Як і вторгнення до житла чи позбавлення права на освіту, чим залякували під час позачергового засідання Верховної Ради деякі популісти.

  1. «Економічний хаос»

Не збулися й прогнози щодо стрімкої девальвації гривні. Хоча через дії спекулянтів, які «наганяли» курс, і панічні настрої, що ними розпалювалися, кілька днів нам таки довелося похвилюватися – на «чорному» ринку долар продавали більш ніж по 29 гривень.

При цьому до нагнітання вдавалися не лише підпільні міняйли та учасники «сірого ринку», а й деякі банківські структури і фінансові компанії. Чи ж не здається, що спроба розбалансувати ситуацію на валютному ринку в умовах впровадження воєнного стану мала б стати приводом для ретельного розслідування, аби покарати винних – аж до позбавлення їх ліцензій? У такий спосіб, можливо б, і не вдалося повністю запобігти спекулятивним діям на валютному ринку, але, принаймні, допомогло б значно зменшити кількість таких деструктивних дій у майбутньому.

У підсумку, як і прогнозував Укрінформ, ситуація швидко стабілізувалася. І зараз гривня фактично «відвоювала» втрачене - за результатами останніх торгів тижня курс американського «зеленого» зупинився на позначках у 27,82-27,83 (у порівнянні із «максимумом» 28,39, зафіксованим 30 листопада).

Нетривалою, попри активне «роздмухування», була й паніка на споживчому ринку. Попит на деякі «стратегічні», зокрема продовольчі товари упродовж кількох днів дещо зріс – але, за підрахунками експертів, не більше ніж на 10%. Тож, хоч би як мріяли про це у Кремлі, сіль і сірники з українських прилавків так і не зникли. І не зникнуть - запевняють у Міністерстві аграрної політики. За даними проведеного відомством моніторингу, найближчими місяцями пропозиція продуктів на внутрішньому ринку значно перевищуватиме попит.

При цьому виконувач обов’язки керівника відомства Максим Мартинюк оприлюднив дані щодо балансу попиту і пропозиції за основними видами продуктів харчування.

  • Борошно пшеничне: очікуваний попит на листопад 2018 – січень 2019 року - 500,5 тисяч тонн, пропозиція ресурсу на цей період – 552,7 тисяч тонн. Профіцит у 10%!
  • Крупа гречана: очікуваний попит 25,4 тисяч тонн, пропозиція ресурсу – 35,3 тисячі.
  • Свинина: очікуваний попит – 162,5 тисяч тонн, пропозиція – 188,4 тисяч тонн.
  • М'ясо птиці: очікуваний попит 232,7 тисяч тонн, пропозиція – 565 тисяч. Тобто, можемо розраховувати на подвійний запас.

Також Україна має у надлишку курячі яйця, соняшникову олію, цукор та овочі борщового набору. Усе добре із імпортом – тобто, будемо із мандаринами до новорічних святкувань, і з помідорами та зеленню до початку весни.

  1. «Заборона політичних партій і скасування виборів»

І в цьому наші недоброзичливці «із-за порєбріка» та місцеві панікери, як виявилося, помилились. Проблему можливого скасування президентських виборів розв’язали одразу ж, скоротивши термін дії воєнного стану з двох до одного місяця. Щодо скасування місцевих виборів у прикордонних областях, то Президент запропонував Верховній Раді встановити, що дія відповідного законодавчого положення на вибори, призначені на 23 грудня, не поширюється. Про це йдеться у тексті зареєстрованого у парламенті законопроекту № 9357. І справа не лише в тому, що новостворені ОТГ певний час не матимуть керівництва, а й у перспективах усього наступного року. Адже, згідно із бюджетним законодавством та вимогами адмінтерреформи, без цього громади у 2019-му матимуть обмежений фінансовий ресурс. Тож чекатимемо, що парламент підтримає відповідні зміни. Нагадаю, в жовтні Центральна виборча комісія призначила на 23 грудня перші вибори у 125 новостворених об’єднаних територіальних громадах. До складу цих ОТГ увійшли 534 місцеві ради (15 міських, 27 селищних, 492 сільських). 43 такі громади розташовані на території областей, де діє воєнний стан. Тож вибори там поки що «під питанням».

Також ніхто не забороняв діяльності політичних партій, громадських організацій і політреклами. Кількість рекламних щитів із передвиборчими гаслами навпаки стрімко зростає. І навіть політики, які з парламентської трибуни та через ЗМІ лякали нас цими обмеженнями, продовжують красуватися на «бігмордах», «обіцяючи» українцям щасливе життя із «радянськими» тарифами і «швейцарськими» зарплатами…

Що ж насправді дає нам воєнний стан?

Отже, жодних обмежень політичних і громадянських свобод перша декада ВС не принесла. І особливих клопотів українцям не завдала. Натомість, як наголосив Президент Петро Порошенко, «Перший тиждень дії воєнного стану засвідчив, наскільки це було своєчасне і правильне рішення. Воно дає нам можливість ще більше нарощувати бойову спроможність підрозділів Збройних сил, укріплювати нашу оборону, перевіряти резерви, здійснювати передислокацію».

І, як інформує армійське командування, для цього вже зробленого низку важливих кроків – насамперед, військово-тактичних, управлінських та організаційних, які дозволять посилити оборону державних рубежів. Зокрема, як повідомив Верховний головнокомандувач, на найбільш небезпечні напрямки українсько-російського кордону передислоковано десантно-штурмові підрозділи.

Ще одним важливим підсумком дії воєнного стану вважаємо недопущення на українську територію росіян – чоловіків віком від 16 до 60 років. Таких понад 800 – повідомив речник Державної прикордонної служби Олег Слободян. При цьому в Держприкордонслужбі уточнили, що обмеження стосуються не всіх російських громадян чоловічої статі – передбачено низку винятків, коли рішення ухвалюють за результатами особистого спілкування і перевірки документів особи, яка перетинає кордон.

І наостанок таке спостереження: відкрита російська агресія проти України і запровадження за її наслідками воєнного стану у частині областей, вочевидь, активізували і дещо згуртували наших парламентаріїв. Йдеться і про, власне, ухвалення законодавства щодо запровадження особливого стану та підтримання відповідного указу Президента, і про низку інших законодавчих актів. Зокрема, щодо розірвання договору про дружбу із державою-агресором. Також Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект про прилеглу зону України, який фактично збільшує територію контролю в Чорному морі. «Ухвалення документа дозволить розширити контрольовану територію на морі на 12 морських миль (до 24. – Ред.), створить підстави для суттєвого скорочення контрабандного трафіка у Чорному морі, запобігатиме випадкам порушення державного кордону, позитивно вплине на безпекову ситуацію в регіоні і гарантування економічного суверенітету України», – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту. У разі остаточного ухвалення документа Україна отримає право зупиняти, оглядати у прилеглій зоні і заарештовувати судна-порушники. Також парламент дозволив прикордонникам без попередження застосовувати зброю для відбиття збройного нападу та припинення збройних конфліктів.

Підготував Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-