З нового року набуває чинності закон про кримінальні проступки

З нового року набуває чинності закон про кримінальні проступки

Укрінформ
Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" (№7279-д), яким запроваджується інститут кримінальних проступків, набуде чинності з 1 січня 2020 року.

Про це інформує прес-служба МВС.

“Закон набирає чинності 1 січня 2020 року”, - йдеться у повідомленні.

За словами заступника міністра внутрішніх справ Вадима Трояна, закон про кримінальні проступки дозволить розслідувати нетяжкі злочини за спрощенню процедурою, що значно розвантажить слідчих. Він уточнив, що після введення поняття «кримінального проступку» та спрощеної процедури його розслідування слідчі зможуть сконцентруватися на розкритті тяжких та особливо тяжких злочинів.

Також закон вносить норму про керування транспортом у стані сп’яніння в ККУ, зробивши її кримінальним проступком (покарання - штраф 17-34 тис. грн і заборона керувати до трьох років; а при повторному порушенні - до 51 тис. грн із забороною керувати від 2 до 3 років).

Уточнюється, що до кримінальних проступків пропонується віднести такі поширені злочини, як некваліфіковані крадіжки, шахрайство, незаконні дії з наркотичними засобами без мети збуту, хуліганство тощо.

У МВС поінформували, що проводити розслідування кримінальних проступків будуть дізнавачі - службові особи підрозділу дізнання органу Нацполіції. Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені строки – не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках на строк у строк до одного місяця.

“Якщо випадок невідкладний, дізнавач до внесення відомостей до ЄРДР матиме право оглянути місце події; відібрати пояснення; провести медичне освідування; отримати висновок спеціаліста і зняти показання технічних приладів та технічних засобів; вилучити знаряддя вчинення проступку, речі і документи. Процесуальні джерела доказів у провадженні про проступки, крім загальних, також пояснення осіб, результати медосвідування, висновок спеціаліста, показання приладів та технічних засобів. Підозрюваного у вчиненні кримінального проступку зможуть затримати: до 72 годин - якщо особа чинить опір правоохоронцю, відмовляється припинити чинити порушення, намагається втекти; на 24 години - якщо людина нетвереза та може завдати шкоду собі або оточуючим”, - уточнюється у повідомленні.

Також, згідно з законом, прокурор зобов'язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом із матеріалами дізнання (а якщо затримали нетверезого підозрюваного - впродовж 24 годин) або закрити кримінальне провадження, або повернути матеріали дізнавачу і подовжити строк дізнання, або звернутися до суду з обвинувальним актом, а при ознаках скоєння злочину направити провадження для проведення досудового слідства.

Читайте також: Рада збільшила штраф за “п’яне кермування” до 51 тисячі

“Суд, отримавши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, має впродовж 5 днів або у разі затримання підозрюваного у визначенні строки затримання призначити судовий розгляд. Якщо обвинувачений не оспорює встановлені обставини порушення і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає обвинувальний акт без розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження”, - наголошується у повідомленні.

Як повідомлялося, 22 листопада Рада запровадила інститут кримінальних проступків шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-