Що буває, коли пожежники не встигають за будівельниками
Логічно, що кожна надзвичайна подія викликає шквал емоцій та обговорення — люди як можуть намагаються проаналізувати обставини, причини та помилки, що привели до неї. Не стала виключенням і недавня пожежа в Києві, коли в одній із елітних висотних новобудов Оболоні спалахнули електрокабелі в ліфтовій шахті. І хоча обійшлося без жертв, до плану дій рятувальників постраждалі висловили ряд претензій. Загалом, дискусія, що розгорнулася потім в Мережі показала: протипожежна безпека в столиці – вже десятки років залишається надзвичайно проблемним питанням. Через хронічне недофінансування рятувальних служб їх оснащення постійно не встигає за розмахом забудовників, у яких грошей завжди з лишком. Але ті часто не зважають на відповідні протипожежні вимоги будівельних стандартів. І, на жаль, говорять про це дано – і починають знову, коли стається надзвичайна подія.
Місто росте у висоту, ростуть і ризики порятунку у надзвичайних ситуаціях
За словами постраждалих та очевидців пожежі, що сталася на проспекті Героїв Сталінграда у житловому комплексі Park Stone 13 листопада, вогонь раптово охопив кабельні шахти. За висновками спеціалістів, це викликало масштабне займання, що розповсюдилося з 5-го до 25-го поверху. Було дуже сильне задимлення помешкань, через що рятувальники евакуювали більше 40 осіб. Особливі труднощі виникли при евакуації людей з верхніх поверхів. В епіцентрі пожежі опинилася телевізійний продюсер Ксенія Бугрімова, яка на щастя не розгубилася в складній ситуації. Молода жінка, звісно, пережила шок від перебування у вогняному полоні. Але крім того ще й від організації рятувальної операції, про що вона докладно написала в мережі Фейсбук. Коментатори її допису надзвичайно активно долучилися до дискусії з обговоренням протипожежних проблем висотного Києва. Більшість дописувачів зійшлися на думці, що проблема комплексна. В місті спостерігається неконтрольована висотна забудова і небезпечне ущільнення вже наявної інфраструктури, а ще низька протипожежна культура, як забудовників, так і мешканців висоток.
В концепції цивільного захисту столиці на 2017-2019 рік йдеться про те, що в останні роки у Києві з'явилась низка будинків, які суттєво перевищують 90-метрову позначку - в столиці вже функціонують щонайменше 7 будинків висотою понад 74 метрів. На Позняках є 38-поверхові будинки заввишки 128 метрів. Київський апеляційний суд має висоту 127 метрів, бізнес-центр "Парус" - понад 130 метрів, а торгово-розважальний центр Gulliver - 141 метр. І таких будинків з кожним роком стає все більше. За словами начальника Головного управління ДСНС України у Київській області Василя Слободяника, на сьогоднішній день, крім існуючих «висоток» у Києві та Київській області орієнтовно будується ще більше 200 будинків підвищеної поверховості.
Столична протипожежна техніка 90 м ще подолає — далі ні
На сьогодні проблема ліквідації “висотних” пожеж в Києві є досить актуальною, адже гасіння та порятунок людей з високих поверхів здійснюється за допомогою спеціальної техніки, можливостей якої катастрофічно не вистачає. Начальник управління реагування на надзвичайні ситуації у Києві Андрій Колодій в минулому році повідомляв , що в столиці на цілодобовому чергування перебуває близько 90 одиниць техніки. З них 19 спеціалізованих автомобілів - автодрабини та автоколінчаті підіймачі, які застосовуються для гасіння пожеж у висотних будівлях, а за розрахунками потрібно не менше 26 таких машин. В Києві наразі є лише дві супервисотні одиниці техніки: автоколінчатий підіймач та автодрабина, висотою до 90 метрів (висота близько 25 поверхів) відомої фінської фірми Bronto SkayLift.
(До речі, компанії Bronto належить рекорд висоти серед телескопічних підйомників. Їх телескопічний підйомник Bronto Skylift F112HLA, здатний підняти пожежників на висоту до 112 метрів. Рекордом є і те, що платформа може перебувати на висоті 90 метрів при вильоті стріли убік на 25 метрів. Причому час установки висотного доступу у цього підйомника не перевищує 30-40 секунд. Вартість такої техніки може перевищувати 2 млн євро — Авт.).
На жаль, «висотна спроможність» більшості пожежної спецтехніки в Києві не перевищує 55 метрів. На балансі Київського гарнізону знаходиться загалом 245 одиниць основної та спеціальної пожежно-рятувальної техніки, 76% якої відпрацювали встановлені терміни експлуатації (понад 10 років) та потребують значних затрат на їх обслуговування та ремонт. Протягом 3 років до 2019 року столичним рятувальним лише на купівлю автодрабин та колінних подйомників необхідно 5, 5 млн грн. Що стосується заявлених планів щодо купівлі спеціальних рятувальних гелікоптерів, які можна застосовувати при гасінні висотних пожеж, то вони, сподіваємось, будуть реалізовані вже в найближчі роки.
Про дорогоцінні секунди, що рятують життя
За нормативами, затвердженими Кабінетом міністрів, пожежні розрахунки повинні прибувати на місце надзвичайної події протягом 10 хвилин, а в разі несприятливих погодних умов максимум за 15 хвилин. Але через часті затори на дорогах столиці (автонавантаження на транспортну інфраструктуру постійно зростає) рятувальникам не завжди вдається вчасно "пробитися" на місце події. За нормативами радіус дії однієї пожежної частини не повинен перевищувати трьох кілометрів. Але через нестачу пожежних частин в Києві (26 пожежних частин замість «розрахункових» 50-ти) рятувальникам доводиться покривати набагато більші відстані.
І якщо навіть рятувальники більш-менш вчасно добираються до місця пожежі — швидко розгорнути рятувальні роботи в умовах щільної високої забудови досить проблематично. По-перше, застосування спеціальної техніки може бути ускладнене припаркованими автомобілями, висотою та густотою рослинних насаджень навколо будинку. Під’їзди до житлових будинків спроектовані переважно за старими будівельними нормами, що не враховує можливості використання великогабаритної пожежної техніки із висотою підйому понад 30 метрів, оскільки для таких робіт має бути більше простору — для забезпечення необхідного кута нахилу автодрабини. Про це наголошують співробітники УкрНДІЦЗ Олександр Борис, Руслан Климась та Олександр Куртов у своїй статті в журналі «Охорона праці та пожежна безпека», № 8, 2017
Спеціалісти зазначають, що при середньому пожежному навантаженні (кількість тепла, віднесеного до одиниці поверхні підлоги, яке може виділитися в приміщенні чи будівлі при пожежі — Авт.) однокімнатна квартира повністю вигорає за 6-8 хвилин, і вчасно дістатися до місця її виникнення у будинку підвищеної поверховості досить складно.
“Скільки вам особисто потрібно часу для підйому сходами, припустимо, на 24-й поверх власного будинку? А скільки на це часу необхідно екіпірованому пожежному (35 кг особистого навантаження) із паралельним прокладанням пожежних ліній? Мінімальний час розгортання пожежного підрозділу складе 30 хвилин, плюс середній час прибуття до місця виклику (по Україні це 15 хв.), мінімальна затримка на виявлення пожежі та виклик пожежних— 5 хвилин. Таким чином, виходить загалом 50 хвилин! Це той час, за який рятувальники доберуться до потерпілих на найвищих поверхах висотного будинку”, - зазначають автори статті.
За їхніми даними початкова стадія розвитку пожежі в середньому становить 10 хв., кожну наступну хвилину вогонь розповсюджується у замкненому просторі приміщення на 4 м. Тобто за 15–20 хвилин полум’ям буде охоплене все приміщення, за наявності протипожежних дверей вогонь може буде обмежений до 30 хвилин в об’ємі одного помешкання. Після тридцятихвилинного (теоретичного) стримування пожежа розповсюдиться у загальний коридор поверху, а ще через 15 хвилин почнуть горіти суміжні приміщення.
Таким чином, розраховувати на швидкий порятунок пожежною спеціальною технікою на висотах понад 10 поверхів не доводиться. Виникає єдина альтернатива — надійні протипожежні заходи безпеки, які забезпечують вчасну евакуацію мешканців та максимально швидке гасіння пожежі в її зародку засобами будинкової системи пожежогасіння. Як це має виглядати в ідеалі — поговоримо окремо...
Марина Нечипоренко, Київ
Перше фото: Обозреватель
