Маринович: Журналісти не можуть покладатися лише на свої фінансові інтереси
Таку думку в інтерв'ю Укрінформу висловив правозахисник, член-засновник Української Гельсінської групи, віце-ректор Українського католицького університету, учасник Ініціативної групи "Першого грудня" Мирослав Маринович.
За його словами, на сьогодні "найважливішим є створювати осередки успішності нового життя. У даному випадку я посилаюся на досвід Українського католицького університету, який, принаймні у нас на Львівщині, а хоча, я думаю, що не тільки на Львівщині, а й в Україні загалом, став сигналом, що, виявляється, можна не брати хабарів і бути успішним університетом. Сьогодні, коли люди приїжджають, дивляться на атмосферу, на характер стосунків між студентами, викладачами і т.д. – це все вражає. І про ці приклади потрібно розказувати людям".
Маринович погодився з думкою, що тут велику роль мають відігравати журналісти. У цьому контексті він пригадав "один фантастичний момент, коли журналісти стали центральними людьми в усій Україні. Це був бунт "5 каналу" перед Помаранчевою революцією. Для мене це було одкровення! Я дивився на цей екран, я дивився на тих прекрасних людей, на їхню світлу впевненість, на їхню готовність боротися за якусь правду, за справедливість. Я любив тих людей. Той ефект, який був тоді реалізований, був фантастичний".
"Кажуть, що другий раз в одну річку не ввійдеш, очевидно, мають бути якісь нові форми, але прямостояння журналіста є однією з опор держави, це правда, - наголосив Маринович. - Думаю, не може журналіст покладатися лише на свої фінансові інтереси. У мій час люди заради того, щоби вижити, йшли на порозуміння з владою. Я збунтував – я пішов у табори. Чи я сьогодні жалію? Та я дякую Богові, бо в мене сумління чисте через те. Я дякую Богові, що я зробив тоді правильний вибір. Так, це було нелегко. Тобто, коли я кажу, що це треба зробити, я нікому не обіцяю, що буде легко. Але ж ви розумієте, чисте сумління - це надзвичайна основа людського життя!".
