22 жовтня. Пам’ятні дати

Як відомо з історичних джерел, у січні 1918 року міська дума Кам'янця-Подільського звернулась до Центральної Ради з проханням про відкриття в місті якщо не університету, то принаймні філії Київського університету. Щоб вивчити це питання на місці, за дорученням Міністерства освіти УНР 22 березня до Кам'янця прибула делегація з Києва, у складі якої був Іван Огієнко. Делегація ухвалила створення на Поділлі самостійного навчального закладу. А вже 18 травня Івана Огієнка призначили відповідальним за відкриття університету та затвердили ректором майбутнього вишу. У серпні 1918 гетьман України Павло Скоропадський підписав Закон про заснування Кам'янець-Подільського державного українського університету.

Урочисте відкриття університету відбулось 22 жовтня 1918 року. Тодішня преса писала: «У вівторок 22 жовтня (нов. стилю) 1918 року в місті Кам'янці-Подільському відбулося урочисте свято відкриття нового огнища вищої української науки - Кам'янець-Подільського Державного Українського Університету».

Впродовж декількох років університет у Кам'янці здійснював підготовку кадрів високої кваліфікації, яких так не вистачало. Однак, за радянської влади він «не вписався» в концепцію вищої школи. У 1921 році цей університет - останній український, було розформовано, а на базі його факультетів і навчально-допоміжних інституцій утворені Інститут народної освіти та Сільськогосподарський інститут. Впродовж наступних років виш зазнавав чимало реорганізацій: у 1930 році це був інститут соціального виховання, у 1933-1934 роках – педагогічний, а з 1939 року – учительський інститут, який з 1948 знову став педагогічним.

У 1997 році на базі педагогічного інституту було створено університет, який у 2003 став Кам’янець-Подільським державним університетом. У 2008 році університету надано статус національного, а згодом і присвоєно ім’я Івана Огієнка.

Ювілеї дня:

207 років від дня народження Ференца Ліста (1811–1886), угорського композитора, піаніста і диригента. Засновник і перший президент Академії музики в Будапешті. Написав понад 1200 творів, зокрема 13 одночастинних симфонічних поем, 2 концерти для фортепіано з оркестром, 19 рапсодій, пісні. Був неперевершеним виконавцем. Як влучно зазначив відомий російський критик Стасов, починаючи з Ліста «для фортепіано стало можливим усе». По суті, Ліст відкрив «нову еру піанізму», вивівши фортепіанну гру зі сфери камерності і салону до масової аудиторії та великої концертної зали.

82 роки від дня народження Пітера Кука (1936) англійського архітектора, професора славетної англійської архітектурної школи Bartlett (1990-2006), засновника легендарної архітектурної групи Archigram. Попри усталену традицію, сер Пітер Кук спочатку став знаменитим викладачем, критиком і теоретиком архітектури і лише після цього – архітектором-практиком. У 1960 році він закінчив Школу архітектури Архітектурної асоціації в Лондоні і згодом повернувся туди викладати. Працюючи в бюро James Cubitt & Partners, Кук став одним із фундаторів легендарної групи 60-х – Archigram. У своїх проектах група експериментувала з модульними технологіями, просторовими капсулами, мобільним житлом і містами-утопіями. На початку 70-х він був директором Інституту сучасного мистецтва в Лондоні, а в 80-х – професором Академії мистецтв у Франкфурті, позиціонуючи її як провідну школу архітектури в Німеччині. Нині сер Пітер Кук пише статті та книги, виступає з лекціями по всьому світу, а інколи ще й будує. Найяскравішим зразком його концептуальних досліджень і пошуків є будівля арт-центру в австрійському Граці (2003; дивовижна споруда, як зауважує сам Кук – «провокація стосовно стереотипного мислення»). Архітектор упевнений, що нинішня архітектура стоїть перед величезною небезпекою перетворитися в сферу ширвжитку, стати виключно продуктом реклами та об’єктом бізнесу. «Справжня архітектура – це більше, ніж маркетинг і все, що стосується комерції та бізнесу. Її смисл – у гуманності, яка знаходиться за межами бізнесу», - вважає сер Пітер Кук.

Сьогодні святкує свій день народження Катрін Деньов (1943), французька кіноактриса. Успіх Деньов принесла роль у фільмі Жака Демі «Шербурзькі парасольки» (1964), до того вона виконувала лише другорядні ролі. По-справжньому її артистичний талант розкрився у фільмах режисерів «нової хвилі». Деньов була улюбленою актрисою Луїса Бунюеля. Фільми «Денна красуня», «Трістана»,  у яких вона зіграла головні ролі, на сьогодні є класикою світового кінематографа. «Знімати її – так само непросто, як танцювати танго з класною партнеркою», - каже Роман Поланський, у якого Деньов знялася в культовій стрічці «Відраза». Відповідаючи на запитання знаменитої анкети Марселя Пруста, ким би вона хотіла стати, якби після смерті мала б змогу перевтілитись, Деньов відповіла: «Лимонним деревом». Ще актриса боїться війни, вважає, що краса є надто переоціненою чеснотою, а головним досягненням свого життя називає створений нею сад.

Роковини смерті:

День пам’яті Костянтина Калініна (1887-1938), українського авіаційного конструктора, фундатора української цивільної авіації, льотчика. Протягом десятиліть ім’я цього талановитого авіаконструктора було викреслене не тільки з історії української авіації, але й з історії взагалі. Від його імені радянські цензори залишили лише одну – першу – літеру в типах розроблених ним літаків, що перевозили пасажирів на всіх повітряних трасах тодішнього СРСР. Народився Костянтин Калінін у Варшаві. Закінчив Одеське військове училище, Гатчинську військову авіаційну школу. Учасник Першої світової війни. Брав участь у боях, був декілька разів поранений. У 1918-1919 роках служив в авіації Армії Української Держави і УНР. Після того, як український національно-визвольний рух зазнав поразки і до влади прийшли більшовики – почав служити в авіації Червоної Армії. Його кликав з собою в Америку Сікорський, але він вирішив залишитись на батьківщині. Навчався в академії Повітряного флоту в Москві, але за політичні переконання був виключений. Повернувся в Україну, працював завідувачем конструкторського бюро на Київському авіаційному заводі № 6, здобув вищу освіту у Київському політехнічному інституті (1925). Наступного року переїхав у Харків, де організував конструкторське бюро.  Протягом 1923–1938 рр. під керівництвом Калініна було створено 25 типів літаків та їх модифікацій. Серед них 19 цивільних машин і 6 військових. Крім того, було випущено 12 типів дослідних машин. У квітні 1938 року Костянтина Калініна було арештовано у підмосковному селищі Пушкіно, на дачі конструктора Гроховського, де він тимчасово мешкав із сім’єю, беручи участь у заводських випробуваннях літака К-13. Невдовзі, за вироком Військової колегії Верховного суду СРСР від 22 жовтня 1938 року «за участь в антирадянській діяльності, шпигунство і проведення шкідницької діяльності» авіаконструктора розстріляли (за іншими даними – помер у тюрмі від тортур і виснаження). Відомий учений математик Іван Артоболевський у 1972 році, коли не стало Ігоря Сікорського, сказав: «Ось були два великих авіаконструктори – Ігор Сікорський і Костянтин Калінін. Першого Америка похоронила як національного героя, а іншого у нас ніхто не знає. Його на вершині слави знищили молодим у себе вдома». До речі, американці знали і пам’ятали про розстріляного Калініна. У 1990 році, коли на батьківщині його навіть і не згадували, Міжнародний планетний центр (США) присвоїв планеті № 3347 назву «Костянтин». Як ішлося в тексті офіційного повідомлення — «На честь Костянтина Калініна (1889-1938) – видатного льотчика та талановитого конструктора, який розробив низку аеропланів різних типів, один з яких дістав Золоту медаль на Міжнародній авіаційній виставці у Берліні 1928 року». У серпні 2014 року на території КПІ було відкрито пам’ятник видатному авіаконструкторові.