Польські історики не відповіли на запрошення до Києва - В’ятрович

Польські історики не відповіли на запрошення до Києва - В’ятрович

Укрінформ
Український інститут національної пам’яті не отримав відповіді від колег з Польщі щодо раніше анонсованої зустрічі у Києві у жовтні.

Про це в коментарі Укрінформу сказав голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

«Ми пропонували польській стороні, щоб ця зустріч відбулася саме в жовтні. Поки що ніякої відповіді на це ми не отримали», – зазначив В’ятрович.

Він припустив, що українська та польська сторони можуть зустрітися в листопаді.

«Ми запросили керівників інститутів національної пам’яті з країн Східної Європи на відзначення 85-х роковин пам’яті жертв Голодомору і, відповідно, серед запрошених є очевидно і керівництво польського Інституту національної пам’яті. Можливо, це може стати приводом для того, щоб використати цей час для якоїсь зустрічі та співпраці», – сказав він.

Голова Українського інституту національної пам’яті наголосив на необхідності проведення зустрічі, зважаючи на кількість запитань, зокрема, це нова редакція закону про Інститут національної пам’яті, котрий, як стверджує В’ятрович, "фактично робить неможливим дискусію між польськими та українськими істориками, принаймні, на території Польщі і фактично зупинив дуже важливу для нас ініціативу українсько-польського форуму істориків».

Читайте також: Вʼятрович: Немає жодних свідчень про озвучені Польщею масштаби “геноциду”

Серед питань, які заплановані до обговорення - і відновлення на польській території українських пам’ятників, що охороняються міждержавною українсько-польською угодою, інші питання.

«Наша позиція лишається незмінною. Ми ставимо в якості передумови для нормальної подальшої співпраці дотримання тих угод, які є між Україною та Польщею», - зазначив В’ятрович.

Як відомо, в Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію "геноцидом" польського народу, українські історики це заперечують.

Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло приблизно 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

У Польщі з 1 березня набули чинності зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Згідно із законом органи правосуддя Польщі зможуть притягувати до кримінальної відповідальності з перспективою ув'язнення до трьох років, зокрема й тих, хто заперечуватиме злочини "українських націоналістів" проти громадян Польщі, скоєних у період 1925-1950 років.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-