11 жовтня. Пам’ятні дати

11 жовтня. Пам’ятні дати

1928
Ukrinform
Сьогодні, за ініціативою ООН, у світі відзначається Міжнародний день дівчаток.

День був проголошений на 66-й ГА ООН 19 грудня 2011 року, а відзначати його почали вже в наступному, 2012. Ініціатором прийняття відповідної резолюції ООН була Канада. Мета цього Дня досить серйозна – привернути увагу світової громадськості до соціальних проблем і нерівності, з якими зіштовхуються дівчатка в усьому світі, пов’язаних безпосередньо з їхньою приналежністю до жіночої статі. За даними ООН, сьогодні в світі проживає понад мільярд дівчаток. Усі вони володіють величезним потенціалом щодо перетворення нашого майбутнього. Але щодня в будь-якому куточку світу вони зіштовхуються з дискримінацією і утисками. Так, за оцінками ЮНЕСКО, 130 мільйонів дівчаток у віці від 6 до 17 років не навчаються в школі, а 15 мільйонів дівчаток - половина з них в країнах Африки - ніколи не увійдуть в клас. Для обліку факторів, що впливають на положення дівчаток в усьому світі, необхідним є збір інформації. Це дозволить визначити шляхи вирішення проблем, з якими зіштовхуються дівчатка, а також допоможе під час розробки відповідних стратегій і програм. Тема Дня-2018 - «Розвиток навиків: розширення можливостей дівчаток». Разом з тим в ООН розпочали кампанію з об'єднання зусиль партнерів та зацікавлених сторін для залучення необхідних інвестицій і вирішення найбільш нагальних проблем дівчаток, а також розширенню їх можливостей в плані працевлаштування.

Разом з тим, сьогодні Всесвітній день зору, який відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у другий четвер жовтня. Мета дня – привернення уваги урядів усіх країн до проблем сліпоти, порушень зору й реабілітації людей з вадами зору. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в усьому світі майже 285 мільйонів людей страждає від порушень зору, з них близько 40 мільйонів повністю незрячі. Приблизно 90% людей, які страждають від порушень зору, мешкають в країнах що розвиваються. За оцінками експертів, від порушення зору страждають 19 мільйонів дітей. 12 мільйонів із них мають порушення зору через аномальну рефракцію – стани, які легко діагностуються. В Україні понад 50 тисяч людей із вадами зору, і понад 10 тисяч – це діти. Але точних даних про кількість незрячих в Україні не повідомляє жодне міністерство чи соціальне відомство. Тож тих, хто має серйозні порушення зору, в Україні може бути від 70 тисяч до 100 тисяч. На думку ВООЗ, 80% випадків порушення зору можна попередити або вилікувати.

Події дня:

Цього дня, у 1921 році, у Києві було скликано Всеукраїнський православний собор, в якому взяло участь понад 500 представників духовенства і мирян. За результатами Собору була створена Українська православна автокефальна церква на чолі з митрополитом Василем Липківським.

Ювілеї дня:

346 років від дня народження Пилипа Орлика (1672-1742), видатного українського державного, військового і політичного діяча, гетьмана України, співавтора Угод та Конституційних прав і вольностей Війська Запорозького. Навчався Пилип Орлик у Вільнюсі в Єзуїтському колегіумі, згодом – у Могилянській академії в Києві, де вивчав латинську мову, стилістику, риторику, філософію та поезію. Одруження в Полтаві з донькою козацького полковника Анною Герцик відкрило йому двері до правлячої державної еліти. З 1707 року був генеральним писарем війська Запорозького, а після поразки в Полтавській битві 1709 року і смерті Мазепи – обраний гетьманом. Французький посол у Константинополі Дезайєр, котрий мав зустріч з Орликом невдовзі після обрання його (Орлика) гетьманом, доповідав міністрові закордонних справ Торсі: «Новий запорозький гетьман – людина з розумом і освітою. Він гарно тримається, зовсім молодий (38 років). Гетьман казав мені, що впевнений у визволенні України з-під москалів. Він прохав протекції для своєї нації й його християнської величності, кажучи, що в інтересах Франції, аби Порта розпочала війну з москалями». У боротьбі проти Росії Орлик уклав союз з Османською імперією і Кримським ханством. Помер гетьман в Парижі, в маєтку старшого сина – генерала Григорюса Орлі (Григорія Орлика) у віці 70 років. Як зазначив відомий історик Дмитро Дорошенко, «Орлик старався використати кожну нагоду, кожен міжнародний конфлікт на сході Європи, щоб тільки поставити українську справу на порядок дня. Але всі старання великого українського патріота були даремні. Московське царство після полтавської перемоги зробилося могутньою державою, Російською імперією, яка посіла провідне місце в північній і східній Європі».

133 роки від дня народження Франсуа Моріака (1885-1970), французького письменника, журналіста, учасника руху Опору, лауреата Нобелівської премії з літератури (1952). Автор романів: «Поцілунок прокаженому», «Пустеля кохання», «Гадючник», «Тереза Дескейру», «Дорога в нікуди». Франсуа Моріак є одним з найвідоміших католицьких письменників ХХ ст. Нобелівської премії письменник був удостоєний «за глибоке духовне прозріння і художню силу, з якою він у своїх романах відобразив драму людського життя». Його кращий роман «Гадючник» (1932) називають блискучим зразком католицького роману. Між 1930 і 1945 роками критики ставили Моріака на друге місце у французькій літературі ХХ століття після Марселя Пруста. І хоча після 1945 року творчість письменника дещо пішла на спад (Моріаку закидали що він самоповторюється), із його великого літературного доробку можна виділити декілька романів, котрим забезпечене довге життя.

Цього дня народився Руслан Пономарьов (1983), український шахіст, перший в історії представник України – чемпіона світу з шахів (2002). Наймолодший чемпіон світу за всю історію шахів. Багаторазовий чемпіон і призер міжнародних змагань і турнірів України.

Роковини смерті:

Фото: twitter
Фото: twitter

55 років з дня смерті Едіт Піаф (1915-1963), французької естрадної співачки. У Франції було і є чимало голосів – проникливих, хвилюючих, сильних, зворушливих, прекрасних, але таких як у Піаф – один. Саме голос Піаф є втіленням французької пісні, французького духу. Її голос однаково натхненно і урочисто лунав як під час виконання гімну батьківщині, так і під час виконання пісень любові. «У Піаф що не пісня, то гімн – урочисто і високо», - зазначив один із музичних критиків. Едіт була дитиною паризького дна. Мати – невдаха-співачка, батько – мандруючий акробат. Згодом він піде добровольцем на фронт Першої світової, а мати, кинувши чоловіка, залише дівчинку на своїх батьків. Бабуся, аби немовля не плакало, замість молока підливала до пляшечки вино. Потім з’явився батько й перевіз дочку до своєї матері в Нормандію. Та працювала кухаркою в борделі (за іншою версією сама була власницею закладу). Малій Едіт було там добре. Дівчата-повії її любили, всіляко догоджали, наряджали, пестили. Але виявилося, що Едіт майже сліпа. Рішуча бабця закрила на декілька днів заклад і у супроводі дівчат повезла Едіт у Лізьє до монастиря святої Терези, де прочани з усієї Франції просили зцілення. І сталося диво – дівчинка прозріла. Юність Едіт Піаф теж не була легкою – вона співала на паризьких вулицях і площах, у 17 років народила дівчинку, яка невдовзі померла, та й сама Едіт теж мало не померла тоді від грипу. В 1935 році, коли Едіт виповнилось двадцять років, її помітив на вулиці Луї Лепле, власник кабаре «Жерніс» на Єлисейських Полях, і запросив виступати у своїй програмі. Він навчив її працювати з акомпаніатором, вибирати й режисувати пісні, пояснив, яке величезне значення мають костюм артиста, його жести, міміка, поводження на сцені. Саме Лепле знайшов для Едіт ім’я – Піаф (на паризькому сленгу це значить «горобчик»). Успіх перших же виступів був величезним. 17 лютого 1936 року Едіт Піаф виступила у великому концерті в цирку «Медрано» разом з такими зірками французької естради, як Моріс Шевальє, Містінгетт, Марі Дюба. Відтоді почалось стрімке сходження зірки Едіт Піаф, але справжній тріумф чекав на неї у повоєнний час. Її голос лунав у славетній концертній залі «Олімпія», з височини Ейфелевої вежі, у нью-йоркському Карнегі-Холл. Піаф декілька разів потрапляла в автокатастрофи, переживала глибокі депресії у зв’язку з нещасливим коханням; від болю, як фізичного так і душевного, рятувалася морфієм. Вона померла 47-річною від раку печінки. Похорон співачки відбувся на цвинтарі Пер-Лашез. На ньому зібралося понад 40 тисяч осіб, а квітів було стільки, що люди були змушені йти по них як по килиму.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>