Чудо! Закон “про паркування” таки діє! Чи ні?

Чудо! Закон “про паркування” таки діє! Чи ні?

Аналітика
3416
Ukrinform
Проблема в тому, що цей закон має складний механізм – і інспекторів треба набрати, і паркомати встановити, і камери фото- та відеофіксації обладнати – роботи на роки…

Відтоді як набув чинності закон, який стосується посилення покарань за порушення ПДР в частині паркування транспортних засобів, пройшло майже два тижні. Укрінформ вже розбирався в нововведеннях, але коротко нагадати не завадить. По-перше, закон передбачає довгоочікуване впровадження автоматичної фіксації правопорушень, спеціальні інспектори з паркування, відтепер мають право штрафувати за неправильне паркування і за несплату, за перевищення швидкості тощо. Наприклад, за непристібнутий пасок безпеки раніше водій мав би сплатити 51 грн штрафу, а тепер – понад 800.

Чи можна помітити, що закон вже працює? Як виконується цей закон, чи проблема паркування «аби де», нарешті, починає вирішуватись? Колега поділився враженнями: місяць не їздив за кермом, а тут поїхав і бачить - зміни є. Перед шляхопроводом на метро «Нивки» зранку – завжди затор, а зараз нема його. Права полоса вільна, бо машини припарковані в спеціальних «кишеньках» і на розмічених синіми лініями паркомісцях на широкому тротуарі. Колега також помітив, що в багатьох місцях на вул. Богдана Хмельницького зник знак «Зупинку заборонено», там розмічені паркомісця. Тобто, машини стоять, але уже на цілком законних підставах. Втім, того ж дня колега поїхав на Поділ, де його позитивний настрій дещо підупав: на Подолі все залишилось, як було…

Отже, наше запитання: чи запрацював закон? Бо власні враження – то одне, а скептики все одно кажуть, що кардинально-то нічого не змінилось, більшість водіїв як порушувала ПДР, так і порушує. Як воно насправді?

Київ паркувальний: зміни на краще є, але лише “точкові”, а не глобальні

У п’ятницю 5 жовтня кореспондент Укрінформу вирушив зафіксувати обстановку на столичних вулицях.

13.30. Виходимо з редакції, що на розі вулиць Богдана Хмельницького та Пушкінської і прямуємо в напрямку Хрещатика. Впадає в очі, що навпроти “Нафтогазу” нещодавно облаштовані, окреслені блакитною смугою, паркувальні місця, — і на крайній правій смузі, і на тротуарах поміж каштанами. Усього їх десь 30.

Автомобілі припарковані всупереч ПДР (у два ряди, тобто). Вул. Богдана Хмельницького
Автомобілі припарковані всупереч ПДР (у два ряди, тобто). Вул. Богдана Хмельницького

Ті, що вздовж проїжджої частини — заповнені, а на тротуарі — є кілька вільних. Але деякі водії замість того, щоб заїхати на тротуар, вирішили постояти “на аварійці” в другій смузі, створюючи тим самим на вул. Хмельницького невеликий затор. Що цікаво, поруч — «дорогий», по 30 гривень за годину, підземний паркінг ЦУМу. На табло напис: “Вільних місць — 94”.

Либідська площа — справжнє «гніздо» злісних порушників ПДР
Либідська площа — справжнє «гніздо» злісних порушників ПДР

Наступний пункт маршруту, — Либідська площа, — справжнє «гніздо» злісних порушників ПДР. Біля торгового центру “Оушен плаза”, на смузі громадського транспорту стоять припарковані “ялинкою” дуже різні автомобілі — Ланоси і Рендж Ровери. Вигнати їх звідси — надзвичайно складно. Не вийшло це зробити ані під тиском громадських ініціатив (ще в останніх числах вересня порушники ПДТ біля “Оушен-плази” стали “героями” програми “ЗупиниЛося”), ані поліції з евакуаторами, яка намагалась минулого тижня “зачистити” смугу громадського транспорту перед торговим центром. Зараз там — усе по-старому...

На тій же Либідській площі: автомобілі припарковані на смузі для громадського транспорту
На тій же Либідській площі: автомобілі припарковані на смузі для громадського транспорту

Поряд — зупинка громадського транспорту. Біля зупинки — “генделики” з шаурмою, цигарками і кавою. Під’їжджає вантажівка, паркується просто на зупинці, де накреслені на асфальті жовті трикутнички — певно, постачальнику ну вкрай необхідно стати саме тут. За хвилину під’їжджає 51-й автобус і стає на другій смузі так, що від вантажівки до автобусу лишається відстань сантиметрів 30-40. І пасажири тиснуться між бруднющими машинами до дверей.

Через те, що вантажівка припаркувалася прямо на зупинці громадського транспорту - пасажири мусять протискатися вузьким
Через те, що вантажівка припаркувалася прямо на зупинці громадського транспорту - пасажири мусять протискатися вузьким "коридором", щоб зайти в автобус

Спробував протиснутись в автобус і ваш кореспондент — вийшло, але куртка після того потребує прання. Їдучи бульваром Дружби Народів, фіксуємо: обабіч проїжджої частини — жодного автомобіля, припаркованого з порушенням правил. Зрештою, і раніше тут зупинялись лише одиниці.

Бульвар Лесі Українки, відомий сотнями автівок, припаркованих обабіч проїжджої частини, на тротуарах, на перехрестях. Просто на зупинці “вул. Петра Болбочана” стоїть біла новенька Toyota Corolla, водій якої копирсається в багажнику.

- Вибачте, пане, я — кореспондент Укрінформу. Поясніть, чому ви припаркувалися всупереч правилам дорожнього руху — на зупинці громадського транспорту?.

Водій, років під 40 на вигляд, повертається до мене і відповідає в стилі нардепа Олега Барни: “Хто? Та йди на***!”

Втім, сідає за кермо і швидко їде геть. Хотілось би вірити, що це він злякався популярності. Але не факт.

"Паркінг" на бульварі Лесі Українки

Резюме щодо бульвару Лесі Українки. Машини обабіч проїжджої частини нікуди не зникли. І з тротуарів, де не розкреслені місця для паркування, також не зникли. Їдемо 118 автобусом в напрямку Бесарабки... На розі Лесі Українки і вулиці Генерала Алмазова під самим світлофором на тротуарі стоїть Lanos. Навпроти входу в супермаркет “Фуршет”, що трошки далі по вулиці — величезна Toyota Land Cruiser, лишаючи для пішоходів лише сантиметрів 70 тротуару. І, звісно, затори-затори-затори.

Здивувало, що на перетині бульвару Лесі Українки і вул. Мечникова є два паркувальні майданчики: перший — під офісним центром, де SportLife, а другий — під Олександрівською лікарнею. Перший (на фото), десь на 40 місць, зайнятий лише на половину, а другий — відсотків на 70. Поряд, на тротуарах — вільних місць немає. Шкода сплатити 30-50 грн? Чи це вже справа принципу — припаркуватись так, щоб пішоходам і водіям було важче пройти і проїхати? Незрозуміло.

На перетині бульвару Лесі Українки і вул. Мечникова: ліворуч - паркінг, праворуч - порушники
На перетині бульвару Лесі Українки і вул. Мечникова: ліворуч - паркінг, праворуч - порушники

Між тим, на годиннику вже майже 17.00. Але перед тим, як закінчувати репортаж, пройдемось вулицею Богдана Хмельницького (правою стороною, якщо стояти обличчям до Хрещатика), на якій, як кажуть очевидці, і місця обладнали для паркування, і знаки познімали 3.34 “Зупинка заборонена”. Що ж з вулицею стало? Транспортний колапс?

Виявилось, ні. О 17.30 в четвер на Хмельницького на затори і натяку немає — дві смуги в кожну сторону вільні, автомобілі акуратно припарковані на відведених для того місцях. Щоправда, не всі — одному водієві на сірій Toyota Corolla попри вільні місця в “кишеньках” було необхідно зупинитись саме на перехресті між вулицями Івана Франка і Хмельницького (на фото). І схожих випадків було кілька. Але загалом облаштовані місця для паркування — є і, схоже, це на ситуацію вплинуло.

Схоже, власнику Toyota Corolla було необхідно припаркуватися саме на розі
Схоже, власнику Toyota Corolla було необхідно припаркуватися саме на розі

Втім, наприклад, ближче до Хрешатика, метрів 70 від перехрестя Хмельницького з Пушкінською, біля театру Лесі Українки, все ще висить знак (аж два!), що забороняє зупинку. І попри його наявність, кілька автівок за ним припарковано, жодного нема вільного місця..

Отже, зміни є і вони помітні, але далеко не всюди. Обережно можна говорити, що «мертву» проблему вирішити реально - і законодавчо, і на практиці. Складається враження, якщо зараз влада, поліція, громадськість не опустять руки, виявлять наполегливість, обладнують (влада) нові недорогі паркінги, де це можливо, познімають непотрібні знаки (поліція), виведуть таки інспекторів з паркування на вулиці, одним словом, дотиснуть, змусять водіїв виконувати ПДР — про увесь цей хаос з паркуванням ми з часом забудемо.

НЕ забуваємо й про те, що транспортний колапс — це ж не лише від бездіяльності влади і поліція та неефективного законодавства, а ще й від водіїв, для яких багаторічна звичка паркуватися, «де є містечко», а власні потреби важливіша за правила.

А що думають про це експерти? Чи дійсно закон про паркування запрацював, хоч трохи почав щось змінювати? І як саме дотиснути?

Тарас Гук, експерт громадянської платформи LEAD office:

Тарас Гук
Тарас Гук

Закон запрацює наповну лише тоді, коли буде автоматична фото- та відеофіксація правопорушень”

Усім було очевидно, що одразу з 27 числа закон на повну силу не запрацює. На це було дві причини - інспекторів з паркування ще не набрали місцеві ради, і навіть якби вони були, вони не можуть здійснювати фіксацію в режимі фото- та відеозйомки. Саме цей режим дозволив би кардинально змінити ситуацію, адже тоді і інспектори з паркування, і поліцейські могли б притягати до відповідальності не лише того водія, який в момент порушення є в машині, а абсолютно всіх без винятку водіїв, які порушують правила — стоять в невизначених для цього місцях, або не сплачують за паркування.

Разом з тим, закон запрацював в частині нових підстав для евакуації, якими може користуватись поліція. Якщо раніше вони мали можливість забирати транспортний засіб лише коли він суттєво перешкоджає руху або його безпеці, то зараз є перелік з 15 підстав для того, щоб автівку евакуювали. Тобто, поліція може запрацювати ефективніше.

В середньому (до того, як закон “про паркування” набув чинності. - Авт.) в Києві було від 20 до 40 евакуацій на день. Чи стало більше зараз? Можливо. Але попри те, що є закон, є ж і “фізичні” обмеження — одна машина це близько 1 години роботи екіпажу поліції: викликати евакуатор, який має завантажити машину, поліція має скласти необхідні документи і так далі. Тому може і стало більше евакуацій, але не факт, що набагато, так як кількість поліцейських не змінилась.

Облаштування “кишеньок” для паркування і знімання знаків не вирішить проблему з відсутністю паркомісць. Але це проблема не лише Києва, а всіх великих міст. З цією проблемою стикались і в Європі: є необхідність зупинитись в центрі — плати дуже багато. Відповідно, зі збільшенням вартості парковки в центрі міста зменшиться кількість автомобілів в центрі. З іншого боку, необхідно облаштувати “перехоплюючі” паркінги біля станцій метро, наприклад, — щоб водії лишали там автівки, а по місту пересувались на громадському транспорті.

Чи проблема потроху вирішується? Так казати зарано. Подивимось, як запрацюють інспектори з паркування — а це буде не раніше ніж за 6 місяців. Зараз доцільно наполягати на тому, щоб запрацювала автоматична система фото та відеофіксації правопорушень — про що треба питати з Нацполіції та МВС. Коли вона буде? Точно пізніше, ніж 1 січня 2019 року, адже сертифікація приладів, що фіксуватимуть порушення, закінчиться лише на початку березня. У підсумку вважаю, цей закон правильний, потрібний і загалом відповідає загальним уявленням про те, які інструменти можна використати аби навести лад з парковками.

Дмитро Беспалов, експерт консалтингового агентства "А+С Україна":

Дмитро Беспалов / Фото: The-Village.com
Дмитро Беспалов / Фото: The-Village.com

Через відсутність місць для паркування близько 90% водіїв в Києві є потенційними порушниками ПДР. І це - проблема”

Закон вступив в силу, але змін не відбулося. Причин є кілька. По-перше, проблема в тому, що він має надскладний виконавчий механізм, а тому є дуже великі питання, чи запрацює він взагалі. Адже прийняти закон — це півсправи, треба прийняти і нормативно-правові акти до цього закону. Зараз в Києві лише створюється автоматизована система контролю оплати паркувального простору. Тобто, поки що не можна штрафувати тих, хто не сплачує за паркування, бо інспектор не в змозі перевірити факт оплати — немає єдиного реєстру. Є 5 чи 7 додатків, які між собою не синхронізовані. Немає інфраструктури паркоматів, немає і інформування водіїв.

По-друге, закон був прийнятий ще в грудні минулого року, але інспектори з паркування ще не набирались. Тобто, ніхто й не збирався реалізовувати ті механізми одразу з початком його функціонування.

В Києві близько 600 000 активних автомобілів, тобто тих, які їздять щодня. І ця цифра росте шаленими темпами через деградацію громадського транспорту. При цьому, у нас біля 30 000 паркомісць. Якщо порівняти ці цифри, то виходить, що біля 90% водіїв є потенційними порушниками правил паркування. Тобто, якщо почати штрафувати усіх — це викличе соціальний протест. А темп, з яким влада влаштовує нові місця для паркування — дуже повільний. Треба не разовими точковими акціями створювати паркомісця (як-от з “кишеньками” на Богдана Хмельницького), а взагалі переглядати всю стратегію і перевизначити, де можна паркуватись, а де — ні. Це насправді повинен був бути перший крок — не батогом карати водіїв, а введення нових правил гри. Бо інакше буде маніпуляція.

Я б дуже хотів бути оптимістом і казати, що ми рухаємось в правильному руслі. Може, з точки зору законодавства це правильний крок, але якщо закон буде недієвим, тобто, не матиме нормального механізму реалізації, то він себе дискредитує. А це відкине нас років на 7 назад. Хоча можливості навести лад з парковками у нас є — затверджено нові ДБН (Державні будівельні норми. - Авт.), які зменшують ширину смуг на дорозі, а це вивільнить місця для легального паркування. Тобто усі інструменти у нас в руках.

Микола Романюк. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-