На протестні настрої найбільше впливає підвищення тарифів - експерт
Про це під час круглого столу “Традиції політичної осені: чи очікувати протестів цієї осені” в Укрінформі заявила директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.
“Я свого часу вивела таку формулу: революції виникають там і тоді, коли не спрацьовують демократичні механізми. Протест - це демократичний механізм. Якщо він відбувається у річище демократичних механізмів, демократичних підходів”, - сказала вона.
Бекешкіна пояснила, що українські протести зазвичай або нечисленні, або швидко перетворюються у масовий протест, а згодом - затухають. Передбачити початок саме масових протестів майже неможливо.
“Ми можемо говорити про передумови, які можуть бути, ми можемо шукати якусь логіку у цих протестах. Але ми не можемо передбачити нелогічні події (...) ну, як побиття, наприклад, студентів”, - сказала вона.
У свою чергу, завідувачка відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України Олена Злобіна зазначила, що соціологічні дані стосовно протестного потенціалу за останній рік майже не змінилися. Як і раніше, трохи більше третини українців хочуть “за будь-яку ціну зберігати порядок, мир та спокій”, і майже така сама кількість хоче “активно протестувати проти постійного погіршення умов життя”. Однак прямого зв’язку цих даних із реальною можливістю протестів немає.
“Більша частина українців завжди відповідають, що не готові взяти участь у протестах. Але це зовсім ніяк не впливає на Майдан. Достатньо невеликої кількості активних протестувальників для того, щоб запустити механізми, які можуть вивести людей масово... стосовно загального прогнозу, я згодна, що протести цієї осені будуть, але у Майдан вони навряд чи переростуть”, - сказала вона.
Злобіна окремо наголосила, що ставлення до судової системи, яке погіршується, є одним з питань, у яких соціологічні дані минулого року і нинішні суттєво різняться. Якщо торік 11,3% українців відповіли, що не вийдуть на масові акції протесту, оскільки можуть захистити свої права у суді, цього року таких вже лише 4,4%.
Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко додав, що найсуттєвіший вплив на протестні настрої і політичні рейтинги має підвищення тарифів на комунальні послуги.
“Арсеній Яценюк, бувши Прем’єр-міністром, мав дуже великий рівень підтримки і довіри... Після його рішення про підвищення тарифів, він фактично став для громадян найнегативнішим персонажем української політики. Тому... вплив теми тарифів на комунальні послуги є дуже значним на ставлення громадян до влади у цілому, і на протестні настрої зокрема”, - пояснив соціолог, відповідаючи на питання кореспондента Укрінформу.
З іншого боку, зазначив Биченко, стабілізуючим фактором цієї осені є вибори наступного року.
“Наближення виборів, на мою думку, значно зменшує готовність, і реальну, і ефемерну, брати участь в акціях протесту. Тому що цей протест значна частина громадян сподівається висловити на виборах”, - пояснив соціолог.
Як повідомляв Укрінформ, у ході круглого столу було презентоване дослідження протестних настроїв, проведене у серпні цього року Фондом “Демократичні ініціативи” спільно із соціологічною службою Центру Разумкова.
Дані соціологів продемонстрували зниження протестних настроїв в Україні. На початку осені 2018 року менше чверті українців передбачають можливість масових виступів протесту (23% усіх респондентів). Понад дві третин не бачать перспектив таких акцій (68% усіх респондентів). У грудні 2017 року частка українців, які бачили перспективи масових виступів протесту становила 27%, не бачили такої можливості 62%.
Серед тих, хто схвально відповів на питання про свою можливу участь у протестах цього року, основною причиною невдоволення опитані назвали підвищення тарифів на комунальні послуги (66%).
Загальнонаціональне опитування населення проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова 16-22 серпня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком старших за 17 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
