Голосування жителів ОРДЛО на українських виборах: «плюси» та «мінуси»

Голосування жителів ОРДЛО на українських виборах: «плюси» та «мінуси»

Аналітика
Укрінформ
Чи не спробує ворог скористатися спрощенням процедури голосування для жителів тимчасово окупованих районів для впливу на результати виборів

Центральна виборча комісія спростила процедуру голосування на виборах Президента і парламенту для переселенців з Донецької та Луганської областей. Аби скористатися своїм правом голосу, їм тепер не потрібні жодні документи, окрім паспорта. Раніше ж від громадян вимагали документально підтвердити необхідність тимчасової зміни місця голосування – тобто, надати посвідку переселенця. Таке спрощення стосується і жителів тимчасово окупованих територій Донбасу. Для участі в голосуванні їм також не потрібно подавати жодних документів – окрім паспорта громадянина України: «Виборці, виборча адреса яких зареєстрована на тимчасово окупованих територіях районів, міст, селищ і сіл, їх частин у Донецькій та Луганській областях, межі та перелік яких визначаються Президентом України у порядку, передбаченому Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування».

Як нагадав у коментарі Укрінформу генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель, нічого принципово нового цією постановою Центральна виборча комісія не запропонувала. Подібне рішення, яке стосувалося спрощення процедури голосування для внутрішньо переміщених осіб, в тому числі – і переселенців із Криму, Центрвиборчком ухвалював і перед виборами 2014-го року. «Найважливіше, що це дасть можливість проголосувати людям, які не зареєстровані як внутрішньо переміщені особи. А таких, за неофіційною статистикою – кілька тисяч», – наголосив Олексій Кошель.

Стимулюємо чи ризикуємо?

У випадку з переселенцями таке спрощення, безперечно, є позитивом. А як із жителями тимчасово окупованих територій? З одного боку це – також наші громадяни, які мають право обирати Президента й парламент. З іншого - чи не спробують вороги України скористатися таким «вікном можливостей» із провокаційною чи деструктивною метою?

Зрозуміло, що вибори в Україні – це не якийсь непідконтрольний процес. Законодавством передбачені певні запобіжники від можливих порушень і несанкціонованих впливів. Зокрема, людина не зможе в день голосування просто прийти з паспортом на виборчу дільницю і вимагати видати їй бюлетень. Адже про своє бажання голосувати має поінформувати заздалегідь – не пізніше, аніж за п’ять днів до виборів, Причому, не дільничну комісію чи тервиборчком, а відділення ведення Державного реєстру виборців за місцем очікуваного голосування. Але чи достатньо таких запобіжників?

«Певні ризики незаконного використання на майбутніх виборах «електорального потенціалу» тимчасово непідконтрольних районів Донеччини та Луганщини справді існують», – каже в коментарі Укрінформу голова Єдиного координаційного центру «Донбас» Олег Саакян.

Олег Саакян
Олег Саакян

Утім, бажаючих ним скористатися, на думку експерта, варто шукати на підконтрольній території країни, а не в окупованих районах чи «за порєбриком». Втілити сценарій, за яким спрощенням правил голосування можуть скористатися ватажки прокремлівських бойовиків чи їхні російські патрони, доволі складно. І бажаного нашим недоброзичливцям результату це не принесе. Адже для того, щоб взяти участь у виборах, громадянин має двічі перетнути лінію розмежування: заздалегідь, аби зареєструватись як виборець, і безпосередньо у день голосування. Крім того про намір відвідати підконтрольну Україні територію людина має завчасно повідомити нашим силовикам. При цьому масове завезення жителів тимчасово окупованих районів автобусами для використання у так званих «виборчих каруселях» також неможливе: українські правоохоронці не пропустять такі групи. Та і суто технічно КПВВ на Донбасі не зможуть впоратися із різким збільшенням потоку бажаючих потрапити на підконтрольну Україні територію.

Натомість ситуацією можуть скористатися або політичні сили, які мають адміністративний вплив на місцях у наближених до зони бойових дій районах, або ті, хто має доступ до адмінресурсу на центральному рівні, вважає Олег Саакян:

«Ми добре пам’ятаємо про практику використання на виборах в Україні «мертвих душ» і про те, що подекуди вона, навіть, мала визначальний вплив на результати голосування. Адмінресурс можуть задіяти з огляду на те, що бази даних громадян є не лише в силових структурах, а і в установах соціального захисту і деяких інших державних органах. Отже, доступ до них порівняно нескладний. Цим можуть скористатися деякі представники адміністративної вертикалі. І матимемо ситуацію, коли частина людей, які, навіть, не виїжджали з непідконтрольних Україні територій, дивним чином «проголосують» на виборах. Але це також – доволі зухвала і дуже складна схема. Тому, думаю, піти на цей крок можуть тільки у крайньому випадку – якщо справді катастрофічно не вистачатиме голосів», – каже експерт.

Утім, незважаючи на складність цієї «схеми», для декого зі спритних «шкурка таки може бути варта вичинки». Адже перевірити, чи голосували зареєстровані у непідконтрольних районах люди насправді, дуже складно. Адже списки тих, хто перетинає лінію розмежування, є лише у силових структур. Тобто, це не «мертві душі», яких легко вирахувати, просто поцікавившись, чи вони живі чи ні і чи мешкають за вказаними адресами, приміром, опитавши сусідів…На окуповані території з такою метою не поїдеш.

Символічний крок, що потребує логічного продовження

Загалом же, попри певні ризики, Олег Саакян вважає рішення Центрвиборчкому важливим символічним кроком. Це – хороший меседж від держави не лише для внутрішньо переміщених осіб, а й для жителів тимчасово окупованих територій. Наступним логічним кроком, на думку голови Єдиного координаційного центру «Донбас», було б затвердження механізму участі переселенців у місцевих виборах, що стане прикладом втілення системної державної політики. Нагадаю, зараз внутрішньо переміщені особи не мають можливості проголосувати за депутата-мажоритарника під час парламентських виборів і взагалі не беруть участі у місцевих виборчих перегонах.

«З одного боку – це цілком природно, оскільки вони де-юре не є представниками тих чи інших територіальних громад. З іншого – де-факто абсолютна більшість внутрішньо переміщених осіб почуваються повноцінними членами нової громади: вони працюють на цих територіях, сплачують податки до місцевих бюджетів, користуються місцевою інфраструктурою, у тамтешніх школах навчаються їхні діти…», – нагадує генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель.

Олексій Кошель
Олексій Кошель

Він закликає невідкладно змінити механізм реєстрації громадян. Адже зараз для того, щоб отримати реєстрацію, людина повинна бути власником житла або мати документи про його легальну оренду. А у 99,9% випадків власники орендованих помешкань відмовляються надавати дозволи на реєстрацію. Не мають такого права і люди, які мешкають у відомчих гуртожитках, на базах відпочинку чи в оздоровчих таборах. Натомість, отримавши штамп у паспорті, людина стане повноцінним членом територіальної громади – в тому числі, отримає право голосу на місцевих виборах.

«І досягти цієї мети дуже просто. Скориставшись досвідом багатьох цивілізованих країн (приміром, Німеччини чи Канади), які послуговуються значно простішим механізмом реєстрації. Там, щоб зареєструватися в тому чи іншому населеному пункті, громадянин не зобов’язаний питати дозволу у власника будинку чи квартири. Він лише інформує про своє бажання зареєструватися органи місцевого самоврядування, – каже Олексій Кошель. – І саме таке спрощення реєстрації, відмова – не лише юридична, а й практична – від радянського механізму прописки, дасть змогу кожній внутрішньо переміщеній особі зробити для себе вибір: чи хоче вона залишатися представником громади Донецька або Луганська (нехай, навіть, формально), чи бажає стати повноправним членом тієї громади, де зараз мешкає», – вважає експерт.

Такий механізм, на його думку, дозволить також розв’язати низку проблем (в тому числі, пов’язаних із виборами), з якими стикаються внутрішні трудові мігранти, які не мають можливості у день голосування їздити до місць реєстрації.

Що ж до реалізації виборчих прав жителів тимчасово окупованих територій, то експерти вважають, що Україна не повинна особливо стимулювати їх до участі у голосуванні. Але й боятися цього не варто. Хоча, нагадаю, деякі «зрадофіли» й кажуть, що йдеться про додаткові можливості для участі у виборах апріорі «ватного» електорату, який, мовляв, може зіпсувати нам усію виборчу картину. Експерти нагадують, що чимало зазомбованих російською пропагандою людей мешкають по всій Україні. А у тимчасово непідконтрольних Києву районах Донецької та Луганської областей і в анексованому Криму живуть сотні тисяч українських патріотів, для яких особисте голосування на президентських і парламентських виборах може бути певним символом.

«Це питання є похідним у рамках суспільного дискурсу, який допоможе вирішити: чи маємо ми стимулювати виїзд людей з окупованих територій і чи зацікавлені в тому, аби якомога більше українців втікали від окупантів. А стимулювання їх лише для виїзду у день голосування не має жодної цінності – ані для суспільства, ані для української державності», – резюмував Олег Саакян.

Владислав Обух. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-