З життя пішов український дисидент та політв’язень Юрій Бадзьо

З життя пішов український дисидент та політв’язень Юрій Бадзьо

3493
Ukrinform
В Києві на 82 році життя помер Юрій Бадзьо – український літературознавець, публіцист, громадсько-політичний діяч, учасник національно-демократичного руху в Україні від початку 1960-х років, колишній політв’язень.

Про це "Історичній правді" повідомив колишній політв’язень радянських концтаборів, історик дисидентського руху Василь Овсієнко.

Народився Юрій Бадзьо 25 квітня 1936 року в селі Копинівці, Мукачівського району Закарпатської області. Закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету.

За участь у шевченківських вечорах та акції протесту проти політичних арештів під час прем'єри фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" у серпні 1965-го його звільнили з роботи.

За це та за відмову зректися своєї позиції Бадзо виключили з КПРС, звільнили з Інституту літератури, поступово позбавили можливості працювати не лише за фахом, але й в інтелектуальній сфері взагалі, адміністративно переслідували. Останні п’ять років перед арештом науковець працював вантажником у хлібній крамниці.

Написав працю "Право жити" про колоніальне становище України, рукопис якої (1400 сторінок) був викрадений. За звинуваченням в антирадянській пропаганді Бадзьо засудили 12 грудня 1979 року на 7 років ув'язнення, яке відбував у таборі у Мордовії. Там він брав участь у політичному страйку під час Московської олімпіади, тримав голодівки протесту, писав заяви до вищих державних інстанцій з критикою влади. У липні 1980 році на Заході опублікували протест дисидента проти введення радянських військ в Афганістан.

Через те, що відмовився писати клопотання про звільнення, вийшов на волю лише 9 грудня 1988 року.

Юрій Бадзьо написав багато публіцистичних статей, звернень, заяв про українських письменників, українську літературу, перекладів з німецької мови в періодичних виданнях.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>