Ви досі вірите у гомеопатію? Тоді доказова медицина йде до вас

Ви досі вірите у гомеопатію? Тоді доказова медицина йде до вас

Аналітика
Укрінформ
Укрінформ не знайшов серед українських лікарів прихильників гомеопатії. Медики кажуть: від неї користь – як від психотерапії

Днями Уляна Супрун ще раз нагадала про те, що гомеопатія не є ефективним методом лікування, і навіть, що вона може бути шкідливою, бо «віра в силу гомеопатії спонукає людей з тяжкими хворобами використовувати її для лікування», втрачаючи дорогоцінний час.

До цього виконувач обов’язків міністра охорони здоров'я писала про недієвість гомеопатії вже кілька разів – у липні минулого року, у вересні і у грудні, і за її словами, продовжуватиме це робити, поки в коментарях не припиняться суперечки щодо її ефективності.

Про гомеопатію ще кілька років тому у своєму блозі писав лікар Комаровський, який пояснював, чому ця тема є такою «підступною»: «Саме тому, що вся гомеопатія побудована на вірі, писати про неї неможливо. Віра – найтонше, найболючіше, найвразливіше явище з усіх, що пов'язують нас з навколишнім світом і іншими людьми. Будь-який аргумент, який заважає вірити, часто сприймається як образа». А от чи вірять у гомеопатію інші професійні лікарі – дізнавався Укрінформ.

Гомеопатія – це коли лікує не речовина, а вода, що її запам’ятала

Та для початку варто нагадати, що являє собою гомеопатія, яка виникла як явище давно, наприкінці XVIII століття. У професійному середовищі лікарів гомеопатію прийнято відносити до альтернативної медицини на рівні з хіропрактикою (мануальна терапія) чи акупунктурою (голковколювання). Її основний принцип ґрунтується на методі, який називають в народі «клин клином» – тобто у дуже маленьких дозах використовується речовина, яка викликає ті ж симптоми, що і хвороба, з якою звернувся пацієнт, і нібито це має усунути саму хворобу. Але річ у тім, що доза основної речовини у гомеопатичному препараті настільки мала, що дія препарату ґрунтується не на самій речовині, а на пам’яті води про цю речовину, внаслідок чого ця сама вода набуває корисних властивостей. Варто додати, що гомеопати навпаки не довіряють сучасним методам лікування, стверджуючи, що причиною будь-якої хвороби є психічний стан людини, а сучасна медична наука представляє винятково інтереси фармацевтів.

Натомість сучасний медичний світ, який покладається на доказову медицину, уже кілька років не втомлюється повторювати, що немає жодних досліджень, які б підтверджували дієвість гомеопатії. Так, ще в 2009 році у Всесвітній організації охорони здоров'я заявили, що не знайшли жодних доказів того, що гомеопатія приносить користь. А у 2015-му Національна рада з охорони здоров’я та медичних досліджень Австралії, здійснивши широкий огляд наявних досліджень, дійшла висновку, що гомеопатія не є ефективною для лікування будь-якого стану здоров’я.

Гомеопатія дає ефект – але тільки психотерапевтичний

Отож, думка поважних зарубіжних фахівців щодо гомеопатії відома, а як до неї ставляться їхні українські колеги? Задля об’єктивності, Укрінформ спробував знайти серед професійних лікарів тих, хто б висловився за те, що гомеопатія дійсно є ефективним методом лікування, але всі як один відповіли, що це не так.

Федір Лапій, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології у НМАПО імені П.Л. Шупика наголошує, що гомеопатія зародилася в ті часи, коли люди багато чого не знали про людський організм, хімію, фізіологію тощо і поряд з гомеопатією існували й інші погляди на лікування. «Це можна порівняти з певним жертвоприношенням зі сторони здоров’я. Тому ми говоримо, що це не науково. Чи можете ви вирішити жертвоприношенням проблему раку? Звісно ні.

Федір Лапій
Федір Лапій

Та люди, які готові йти на таке жертвоприношення в силу свого невігластва і вдаватися до лікування шляхом гомеопатії, існують. Сучасні лікарі повинні говорити пацієнту і навчати його відповідальному ставленню до свого здоров’я, при цьому керуючись здоровим глуздом і раціональним підходом, а не методами минулих століть. На превеликий жаль, я зустрічав пацієнтів, які стали жертвами гомеопатії. Це були люди, які сповідували альтернативні погляди щодо лікування, вважаючи ліки небезпечною хімією. Вони не зробили своїм дітям щеплення від дифтерії, покладаючись на гомеопатію. Але діти захворіли і залишилися каліками», – каже фахівець.

Отто Стойка
Отто Стойка

Отто Стойка, головний лікар Київського міського центру здоров'я теж висловився проти гомеопатії: «Клінічно не доведена дія гомеопатії. Я підтримую те, що МОЗ дає роз'яснення. Вважаю, що доказове лікування відрізняється тим, що допомагає незалежно від віри у препарати і допомагає практично всім пацієнтам! Чого не можна сказати про гомеопатію».

Максим Соколов
Максим Соколов

Максим Соколов, провідний науковий співробітник відділення Інтервенційної кардіології Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска», професор кафедри кардіології НМАПО ім. П.Л. Шупика, член експертної групи «Кардіологія. Хірургія серця і магістральних судин» МОЗ України теж висловив своє скептичне ставлення до гомеопатії: «Принцип гомеопатії пов’язаний з тим, що «лікарський» засіб розводять настільки, що практично самого засобу в цьому розчині не залишається. Залишається тільки розчинник, тобто вода, диполі якої нібито можуть набувати якісь особливі «лікувальні» властивості. Тобто лікує не формула якихось ліків, а практично вода, яка «лежала поруч». Особисто мене як лікаря і науковця це бентежить. Так само воду заряджають на Різдво, чи ж раніше заряджали з екранів телевізорів. Але ж це вже відійшло у минуле. Хіба що з розвитком науки гомеопатію теж стали пояснювати з наукової точки зору. Але по суті це все та ж «заряджена вода».

На думку професора, більшу роль відіграє ефект психотерапії – віра людини в те, що гомеопатія їй допоможе, що теж важливо. «Тобто річ не в таблетках, а в тому, що лікар вислухав пацієнта, поспівчував йому, розповів, як правильно харчуватися і призначив нешкідливу речовину. Але тут все залежить від того, чим хворіє пацієнт. Бо ж якщо в людини серйозна хвороба, яку потрібно лікувати негайно і перевіреними методами, то гомеопатія лише краде у неї важливий час», – резюмує Максим Соколов.

Анастасія Лобазова
Анастасія Лобазова

Про застосування гомеопатами ефективних психотерапевтичних технік при впливі на пацієнтів докладніше розповіла Анастасія Лобазова, психолог-психотерапевт, спеціаліст з психосоматики. Вона наголошує, що гомеопат проводить тривалу зустріч, де уточнює не лише хворобливу симптоматику, а й розпитує особисту і родову історію клієнта, включаючи стресові і конфліктні ситуації; орієнтує на розпізнавання почуттів і душевних переживань; заглиблюється в різноманітні обставини, які можна довірити лише лікарю; бере кілька зустрічей і емоційно підтримує і супроводжує клієнта; дає загально корисні рекомендації щодо способу життя тощо. «За кілька зустрічей можна нарахувати безліч технік психологічного впливу, які усвідомлено чи ні але завжди застосовуються лікарем гомеопатом, тому ефект такого лікування може бути помітнішим. По формі це непогано, але по суті пацієнт має право на отримання достовірної інформації відносно результату такого лікування. Оскільки в психотерапії результат досягається завдяки особистісній трансформації, а не через чарівну пігулку», – вважає психотерапевт.

Вона також зауважує, що одним з відомих маркерів лікування гомеопатією є етап погіршення симптомів: «Насправді хвороба загострюється тому, що прогресує, але під впливом навіювання людина лише ще більше запевняє себе в тому, що це працює препарат. У цей час організм акумулює всі захисні механізми щоб протидіяти недузі, і якщо наш імунітет впорається, після стадії загострення організм сам себе вилікує. Іноді прогалини в спеціальних знаннях фізіології можуть спонукати довіритись лікувати гомеопатією навіть тварин. Але якщо збудник настільки сильний, що імунітет не в змозі самостійно його побороти, лікар або підключає більш складну хімію, або зневірений пацієнт сам переходить до фахівців вузької спеціалізації доказової медицини». Анастасія Лобазова також додає, що частіше за все так званий високий результат від гомеопатичного лікування отримують клієнти з суто психосоматичними розладами (коли неодноразові звернення до лікарів не давали можливості встановити діагноз, або підібрати дієве лікування). А все через те, що багатьом психологічно легше звернутися за допомогою до гомеопата, ніж до психотерапевта.

Отож, і українські лікарі, і їхні закордонні колеги сходяться на тому, що у лікуванні слід передусім спиратися на доведені наукою методи лікування, а до них гомеопатія все ж не належить. Фахівці особливо наголошують, що вона навіть може стати особливо небезпечною, коли йдеться про тяжкі хвороби, для лікування яких критично важливо виграти час. А нерідко саме його забирає гомеопатія. Та скільки б лікарі не проводили роз’яснювальну роботу, на народну та альтернативну медицину покладаються ще доволі багато людей. За даними ВООЗ, серед таких прихильників понад 100 мільйонів європейців... Мабуть, тут правий лікар Комаровський, коли говорить про те, що гомеопатія для багатьох – це швидше питання віри.

Юлія Горбань, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-