16 липня. Пам’ятні дати

16 липня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Цього дня у 1917 році на засіданні Української Центральної Ради було оголошено ІІ Універсал, а у 1990 році Верховною Радою УРСР було прийнято Декларацію про державний суверенітет України.

Цей Універсал зафіксував домовленості між Української Центральною Радою та Тимчасовим урядом Росії. Відповідно документа, російське керівництво визнавало право України на автономію, а УЦР та Генеральний секретаріат - органами державної влади в Україні. Натомість, УЦР була вимушена погодитись на те, що остаточно питання про форму автономії буде вирішено Всеросійськими Установчими зборами та визнала, що Україна не претендує на повну державну незалежність. II Універсал був неоднозначно сприйнятий як українцями так і росіянами. Визнання де-факто Центральної Ради єдиною легітимною владою в Україні і поширення юрисдикції українського уряду на всі «південно-західні губернії» колишньої Російської імперії, викликало в самій Росії урядову кризу. З Тимчасового уряду вийшли міністри-кадети, а більшовики та анархісти спробували здійснити переворот. В самій Україні прийняття ІІ Універсалу вважалося кроком назад і значною поступкою Росії, що, в свою чергу, вплинуло на зміцнення впевненості українців у повній державній незалежності. Однак, лише після жовтневого перевороту в Петрограді та повалення Тимчасового уряду Росії, 20 листопада Центральна Рада своїм III Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки.

Разом з тим, цього дня у 1990 році, Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. У преамбулі цього документа проголошувалося «верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах». Від імені українського народу могла виступати тільки Верховна Рада. Територія України в наявних кордонах проголошувалася недоторканою. Підкреслювалося також виключне право українського народу на володіння, користування і розпорядження національним багатством України. Верховна Рада проголосила право країни на власні збройні сили, внутрішні війська, органи державної безпеки. Україна брала зобов’язання не поширювати, не виготовляти й не нарощувати ядерну зброю. Майбутня зовнішня політика України, визначена Декларацією, вбачалася як нейтральна, першочерговим її завданням визначалося забезпечення національних інтересів України. По суті, Декларація створила основу для республіканської законотворчості, незалежності від союзного законодавства. Проте прийнятий документ не одержав статусу конституційного акта. Україна залишалася у складі СРСР, тому міжнародні організації та країни світу не визнали її державну незалежність. Причиною цього стало відсутність у Верховної Ради УРСР повноважень на ухвалення рішення про вихід республіки зі складу Радянського Союзу, тобто на проголошення незалежності Української РСР. Відповідно до вимог Конституції СРСР і Української РСР, тільки народ Української РСР, як володар всієї повноти влади в республіці, мав право приймати таке рішення на референдумі. Діючі норми міжнародного права також зобов’язували Верховну Раду Української РСР провести республіканський референдум. Утім, Декларація про державний суверенітет України стала основою для «Акта проголошення незалежності України», ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 року. Тоді фактично вдруге Україна була проголошена незалежною демократичною державою й остаточно виведена зі складу СРСР. Незалежність країни була підтримана на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Цікаво, що вперше День незалежності Україна відсвяткувала саме 16 липня 1991 року.

Сьогодні ж в Україні професійне свято - День бухгалтера, яке відзначається в згідно з Указом Президента від 18 червня 2004 року. Саме цього дня у 1999 році Верховна Рада прийняла Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Ювілеї дня:

146 років від дня народження Руаля Амундсена (1872–1928), норвезького полярного дослідника. У 1903–1906 рр. здійснив перше наскрізне плавання Північно-західним проходом від Гренландії до Аляски. 14 грудня 1911 року досяг Південного полюса. Зробив спроби досягти Північного полюса дрейфом (1918–1921 рр.) і літаком (1925). Руаль Амундсен став першою людиною, яка побувала на обох географічних полюсах планети.

110 років від дня народження Василя Барки (1908-2003), українського письменника і літературознавця, кандидата філологічних наук. Народився на Полтавщині, закінчив педагогічний технікум. Учителював на Донбасі. У 1928 році оселився на Кубані. Там закінчив філологічний факультет педінституту, видав першу книжку поезій «Шлях». Під час Другої Світової війни був поранений, потрапив у полон. В 1943–1950 рр. живе в Німеччині, потім – Нью-Йорку. В Америці видав збірки віршів «Апостоли», «Білий світ», «Океан», «Лірник», романи «Рай» та «Жовтий князь» (про Голодомор 1933 року).

Сьогодні святкує свій день народження Ада Миколаївна Роговцева (1937), українська актриса театру і кіно. Народна артистка України, Герой України (2007). Ада Миколаївна родом із Глухова, що на Чернігівщині. Одразу ж після закінчення Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого (1959) – провідна актриса Національного театру російської драми ім. Лесі Українки, на сцені якого актриса грала впродовж 35 років. Зіграла силу-силенну ролей у п’єсах класичного репертуару, знімалась у багатьох фільмах, зокрема «Кривавий світанок», «Салют, Маріє!», «Приборкання вогню», «Осіння дорога до мами», «Овід», «Вічний поклик» та ін. Чимало гастролювала з концертними програмами та камерними театрами, грала у Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі. Професор Київського національного університету культури і мистецтв, багато років поспіль викладала в театральному інституті ім. Карпенка-Карого. На її долю – і акторську, і жіночу, і громадянську, випало чимало важких випробувань. Але вона завжди з усіх безвиходей не тільки виходила, але виходила переможницею. Хоч і з щемом і зачаєним болем в очах, але з високо піднятою головою. Вона – зірка і звичайна жінка, тендітна і незламна у своїй любові, щирості та відкритості, вмінні віддавати себе до останку будь-де: на театральній сцені в світлі софітів і в сім’ї, на палаючому Майдані часів Революції Гідності і перед українськими солдатами на передовій, яким вона читала вірші так само, як би їх читала власним рідним дітям чи онукам. Вона – приклад нам усім, особливо у ці важкі часи гібридної війни і гібридних псевдоцінностей, коли звання артиста стало означенням Фігаро, котрий то тут, то там, в залежності де більше платять. Вона – велика Актриса і Людина, неперевершений майстер перевтілення, утім із цілісною і незрадливою душею. Віддана театру, глядачеві і батьківщині. По-справжньому народна.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-