З архіву: перші президенти – підсудний і свідок, друге Євробачення й третя вірусна атака (2017)

З архіву: перші президенти – підсудний і свідок, друге Євробачення й третя вірусна атака (2017)

Укрінформу 100
Укрінформ
Проект Укрінформу з нагоди сторічного ювілею агентства: «100 років – 100 новин»

2017-й, четвертий рік неоголошеної війни... Загальні втрати військовослужбовців Збройних Сил України – 294 загиблих, 1474 поранених.

Рік, в який ми схвально сприйняли початок суду, хоч і заочного, над президентом-утікачем, хоча до того втомилися іронізувати над попередніми його двома – допрезидентськими «несудимостями».

Рік, який утішив нас одержанням безвізу, яскравим Євробаченням у Києві, надією на те, що формальний початок одразу трьох реформ – освітньої, пенсійної й медичної – таки вирулить на реальні зміни на краще...

2017-й завершився звільненням заручників на Донбасі. 27 грудня українська сторона передала бойовикам 233 особи, забрала – 73-х українських полонених. З надією на те, що звільнимо усіх...

ПОЧАТОК СУДОВОГО ПРОЦЕСУ НАД ПРЕЗИДЕНТОМ-УТІКАЧЕМ ЯНУКОВИЧЕМ

14 березня 2017 року. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Головна військова прокуратура направила до Печерського райсуду обвинувальний акт у справі про державну зраду екс-президента Віктора Януковича».

Довідково: Під час досудового розслідування було зібрано достатньо доказів, щоб довести винуватість Януковича у суді. Справа про держзраду екс-президента налічує понад двадцять томів.

20 січня 2017 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва було задоволено клопотання Головної військової прокуратури ГПУ та надано дозвіл на здійснення спеціального (заочного) досудового розслідування в кримінальному провадженні за підозрою Януковича В.Ф. у скоєнні злочинів. Крім того, у прокуратури є санкція на його затримання.

Луценко повідомив, що справу про держраду Януковича направлено до суду
Луценко повідомив, що справу про держраду Януковича направлено до суду

Під час відеодопиту Януковича у справі екс-беркутівців 28 листопада 2016 року генпрокурор Юрій Луценко оголосив йому підозру в державній зраді.

Таким чином, Віктор Янукович став першим в історії незалежної України очільником держави, якого підозрюють у скоєнні кримінальних злочинів і навіть розглядають справу щодо нього в суді.

Окрім того, у Печерському суді розглядається і клопотання прокуратури про спеціальне досудове розслідування справи про злочини проти учасників Євромайдану. Там теж один із фігурантів – саме екс-президент.

Пізніше стало відомо, що Печерський суд не може розглядати справу Януковича, оскільки всі його судді брали участь у розгляді клопотань під час досудового слідства. У такому разі закон забороняє слідчим суддям брати участь у розгляді справи по суті.

Відтак 4 травня 2017 року заочний судовий процес над екс-президентом Віктором Януковичем за звинуваченням у державній зраді розпочав уже Оболонський райсуд столиці.

Сам Янукович у судових засіданнях участі не бере – попри велике, за словами його адвокатів, власне бажання. До слова, у справі про держзраду вже змінилося кілька адвокатів упродовж допиту свідків обвинувачення.

А свідком №1 у цій справі став Петро Порошенко – перший президент України, який, перебуваючи на посаді, свідчив у суді. Разом із тим він – друга людина, після обвинуваченого в державній зраді Віктора Януковича, яка мала президентську посаду і давала свідчення через відеозв’язок.

Оболонський райсуд Києва й на даний час продовжує розгляд справи за обвинуваченням екс-президента Януковича, котрого підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

RYANAIR ОФІЦІЙНО ЗАЙШОВ В УКРАЇНУ

15 березня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Найбільша європейська авіакомпанія дешевих перельотів Ryanair оголосила про початок роботи в Україні та оголосила напрямки, за якими здійснюватиме рейси».

Довідково: 15 березня 2017 року було вперше оголошено про рейси, які здійснюватимуться з Києва. Так, зі столиці України лоукост Ryanair мав здійснювати рейси у Лондон і Манчестер, Стокгольм і Ейндховен – від трьох до п'яти разів на тиждень.

Уже з 16 березня мав стартувати й продаж квитків на ці рейси, заплановані на жовтень-листопад 2017 року. Акційна ціна квитків – 19,99 євро.

Проте на початку липня 2017 року Ryanair призупинив переговори з Україною через відсутність домовленостей з аеропортом «Бориспіль». Пізніше прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що Україна поновить переговорний процес із лоукостером.

Літак авіакомпанії «Ryanair» в аеропорту «Бориспіль». 23 березня 2018 року
Літак авіакомпанії «Ryanair» в аеропорту «Бориспіль». 23 березня 2018 року

Згодом перемовини таки дали результат, щоправда, вже 23 березня 2018 року, коли представники ірландського лоукост-перевізника Ryanair підписали договори про співпрацю з керівництвом аеропортів «Бориспіль» і «Львів». Авіакомпанія відкриває10 маршрутів із Києва: до Барселони (4 рейси на тиждень), Братислави (3 рейси), Гданська (2 рейси), Кракова (3 рейси), до Лондон-Стансенд (5 рейсів), Познані (2 рейси), Стокгольма (3 рейси), Вільнюса (3 рейси), Варшави (4 рейси) і Вроцлава (3 рейси). Також відривається 5 маршрутів зі Львова: до Дюссельдорфа (3 рейси на тиждень), Кракова (3 рейси), до Лондон-Стансенд (3 рейси), Меммінгена (2 рейси), Варшави (3 рейси). Й ці польоти стартують 15 жовтня 2018 року.

БАЛАКЛІЯ: ВИБУХИ НА ТЕРИТОРІЇ ВІЙСЬКОВОГО СКЛАДУ МІНОБОРОНИ

23 березня. ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. УКРІНФОРМ. «На території військового складу Міноборони поблизу м. Балаклія Харківської області вночі стався вибух боєприпасів. Проводиться евакуація населення міста та найближчих сіл».

Пожежа на місці вибухів на складах зберігання боєприпасів, Балаклія, Харківська область, 23 березня 2017 року.
Пожежа на місці вибухів на складах зберігання боєприпасів, Балаклія, Харківська область, 23 березня 2017 року.

Довідково: До ліквідації наслідків надзвичайної ситуації від ДСНС було залучено 250 чол. особового складу та 50 од. техніки, приведено в готовність резервні сили й засоби, у тому числі піротехнічні розрахунки.

Вибух на величезному складі боєприпасів у м. Балаклія спровокував масштабні пожежі на території арсеналу. Одразу після цього рятувальники спільно з військовослужбовцями та правоохоронцями розпочали операцію з ліквідації наслідків: евакуювали мешканців міста та прилеглих населених пунктів, а до небезпечної зони скерували посилені наряди пожежників і правоохоронців. Причиною, яку озвучили першою, була названа диверсія. Ця ж версія й лишається головною.

Унаслідок пожежі та спричинених нею вибухів було зруйновано й пошкоджено 392 об'єкти: 117 багатоквартирних житлових будинків, 228 об'єктів приватного сектора, 14 об'єктів соціальної сфери. До списку постраждалих внесено 3908 мешканців міста, а з 10-кілометрової зони було евакуйовано 36 тисяч осіб. Унаслідок вибухів загинула одна жінка, ще четверо осіб були поранені.

На ліквідацію наслідків вибухів Кабінет Міністрів України виділив 145 млн грн., із резервного фонду обласного бюджету Харківщини було віділено ще 10 млн грн. Для надання матеріальної допомоги постраждалим з обласного бюджету було виділено 30 млн грн, з районного – 5 млн, з міського – 4,5 млн грн.

«ЄВРОБАЧЕННЯ-2017» У КИЄВІ

7 травня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «У Києві відбулася офіційна церемонія відкриття пісенного конкурсу «Євробачення-2017». Захід проходив у КВЦ «Парковий», де нині розташувалася одна з трьох офіційних локацій конкурсу – Євроклуб».

Головна сцена Євробачення-2017 на території Міжнародного виставкового центру, Київ, 28 квітня 2017 року
Головна сцена Євробачення-2017 на території Міжнародного виставкового центру, Київ, 28 квітня 2017 року

Довідково: Київ отримав право приймати «Євробачення-2017» у себе завдяки потужному виступу української співачки кримськотатарського походження Джамали на міжнародному пісенному конкурсі попереднього року.

Свою участь у 62-у за рахунком євроконкурсі підтвердили 43 країни. Це була рекордна кількість учасників, яка за всю історію Євробачення повторювалася до того лише двічі – у 2008 і 2011 роках.

Перед відкриттям «Євробачення-2017» конкурсанти зі своїми делегаціями пройшли червоною доріжкою, яка розпочиналася на площі Конституції перед Маріїнським палацом і була рекордно довгою – 265 метрів, випустили у небо повітряні кулі з прапорами своїх країн. До всього, саме в Києві відкрилася й найбільша за всю історію «Євробачення» фан-зона.

На початку заходу гостей привітали перша леді України Марина Порошенко, київський міський голова Віталій Кличко та супервайзер пісенного конкурсу «Євробачення» Йон Ола Санд.

На відкритті конкурсу виступили переможниця «Євробачення-2016» Джамала, а також  Олег Скрипка, гурт «Друга ріка» й переможниця «Євробачення-2004» Руслана у супроводі Національного оркестру народних інструментів України.

Півфінали «Євробачення-2017» проходили у Міжнародному виставковому центрі.

 За результатами першого півфіналу, який відбувся 9 травня, фіналістами стали представники 10 країн – Молдови, Азербайджану, Греції, Швеції, Португалії, Польщі, Вірменії, Австралії, Кіпру та Бельгії. Ще 10 фіналістів визначилися у другому півфіналі 11 травня – це представники Болгарії, Білорусі, Хорватії, Угорщини, Данії, Ізраїлю, Румунії, Норвегії, Нідерландів та Австрії.

Як зазвичай, без відбору – одразу в фіналі конкурсу 13 травня виступили учасники від країн-засновників Євробачення – Велика Британія, Італія, Іспанія, Франція, Німеччина, а також країна, що приймала цей конкурс, – Україна. Країну-господаря на конкурсі представляв гурт «O.Torvald».

 Переможцем «Євробачення-2017» став португалець Сальвадор Собрал, який уперше в історії євроконкурсу здобув перемогу для Португалії.

Під час проведення «Євробачення-2017» Київ відвідали безліч іноземців, які високо оцінили рівень проведення конкурсу в Україні.

ВІРУС PETYA.A

28 червня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Департамент кіберполіції стверджує, що вірусна атака на українські компанії сталася через програму M.E.Doc, яка використовується для електронного документообігу».

Довідково: Як зазначала Кіберполіція України, 27 червня близько 10:30 ранку в інтернет-мережі з'явилося оновлення M.E.Doc. Після його завантаження у комп'ютери відбувалося зараження за допомогою вразливості в протоколі Samba, що використовувалася також і під час атак вірусу WannaCry. При цьому M.E.Doc наполягав, що перед випуском кожного оновлення передає в антивірусні компанії свої файли для аналізу.

Перед тим, у травні під час чергового оновлення M.E.Doc почав поширюватися вірус XData Ransomware. Тоді теж з'явилися висновки про зв'язок між шкідливим програмним забезпеченням і бухгалтерською програмою.

Жертвами масованої вірусної атаки стали комп'ютерні мережі Кабінету міністрів, державних і приватних банків та компаній України. Вірус-вимагач вражав комп'ютерні мережі, пропонуючи сплатити еквівалент $300 у Bitcoin.

У Службі безпеки України заявили, що кібератака була організована з території Росії. Також про причетність Росії до вірусної атаки заявили США, Британія, Австралія.

Зокрема, оцінка Білого дому була гостра: «Атака була частиною зусиль Кремля дестабілізувати Україну... Це була безвідповідальна, нерозбірлива кібератака, яка отримає відповідь на міжнародному рівні».

Вже через тиждень після ліквідації наслідків кібератаки Петро Порошенко заявив про наявність даних, які підтверджують причетність РФ до організації кібератак на інфраструктуру країни. Прикметно, що заявив він про це на спільній прес-конференції з генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом.

Кібертатака, яка відбулася в Україні 27 червня, стала найпотужнішою за всю її історію. Вона була націлена на об'єкти критичної інформаційної інфраструктури, енергогенеруючих і енергопостачальних компаній, об'єкти транспорту, низки банківських установ, телекомунікаційних компаній. За деякими даними, вона вразила більше двох тисяч комп'ютерів та «коштувала» Україні 466 мільйонів доларів.

БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ ІЗ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ

11 червня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «У неділю, 11 червня, набув чинності безвізовий режим України з Європейським Союзом».

Президент України Петро Порошенко разом з Президентом Словацької Республіки Андреєм Кіскою взяв участь у символічній церемонії відкриття дверей до Європи на словацько-українському кордоні з нагоди запровадження безвізового режиму між Україною та країнами Шенгенської зони, Ужгород, 11 червня 2017 року. Фото: сайт Президента України.
Президент України Петро Порошенко разом з Президентом Словацької Республіки Андреєм Кіскою взяв участь у символічній церемонії відкриття дверей до Європи на словацько-українському кордоні з нагоди запровадження безвізового режиму між Україною та країнами Шенгенської зони, Ужгород, 11 червня 2017 року. Фото: сайт Президента України.

Довідково: Президент Петро Порошенко разом із президентом Словацької Республіки Андреєм Кіскою взяли участь у символічній церемонії відкриття дверей до Європи на словацько-українському кордоні з нагоди запровадження безвізового режиму між Україною та країнами Шенгенської зони.

Від цього моменту українські громадяни, які є власниками біометричних паспортів, можуть подорожувати без віз до 26 країн ЄС (за винятком Великої Британії й Ірландії та ще чотирьох країн, які не є членами Спільноти, але входять до Шенгенської зони (Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн).

Громадяни України, які є власниками паспортів із біометричними даними, можуть перебувати на території країн ЄС та Шенгенської зони до 90 днів кожні півроку з метою туризму, бізнесу, відвідування родичів. Натомість, безвізовий режим не дає права на працевлаштування та навчання в країнах ЄС. Для цього треба отримувати спеціальну візу типу D.

Про лібералізацію візового режиму між Україною та Європейським Союзом почали говорити ще від початку президентства Віктора Ющенка. Зі свого боку Україна скасувала візи для громадян ЄС ще з 1 вересня 2005 року. У 2007 році між Україною та Європейським Союзом була підписана Угода про реадмісію, тобто примусове повернення мігрантів, що нелегально потрапили до ЄС з України. Натомість для певних категорій українських громадян візовий режим був спрощений.

У вересні 2008 року на Паризькому саміті Україна-ЄС Віктор Ющенко досяг домовленості з керівництвом ЄС про початок діалогу з визначення умов для безвізового режиму. Через рік, на саміті Україна-ЄС 22 листопада 2010 року в Брюсселі, був ухвалений План дій щодо лібералізації візового режиму між Україною та ЄС – список реформ, які має здійснити Київ для запровадження нових правил перетину кордону із європейськими країнами. Тоді ж українська влада взяла на себе зобов'язання провести ці реформи.

Лише 16 грудня 2015 року Єврокомісія підтвердила виконання Україною всіх критеріїв Плану дій щодо візової лібералізації та 18 грудня 2015 року схвалила шостий і остаточний Звіт, відзначивши успішне виконання Україною всіх необхідних критеріїв для візової лібералізації. За час від прийняття «Плану дій» в Україні змінилося кілька президентів та урядів, пройшла Революція Гідності, почалася війна.

Проте Україні знадобилося ще два роки аби візова лібералізація для її громадян стала реальністю. 6 квітня 2017 року Європейський парламент 521 голосом «за» підтримав надання безвізу Україні, а 26 квітня посли держав-членів Європейського Союзу підтримали рішення Європарламенту. Потім було голосування Ради міністрів закордонних справ ЄС та підписання цього Рішення президентом Європарламенту та представником головуючої країни (тоді це була Мальта).

З початку запровадження безвізового режиму півмільйона громадян України скористалися спрощеним порядком поїздок до Європи.

Уже напередодні Нового року жителі нашої країни отримали ще один подарунок – 31 грудня набув чинності безвізовий режим між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами.

СТАРТУВАЛИ ТРИ РЕФОРМИ – ОСВІТНЯ, ПЕНСІЙНА ТА МЕДИЧНА

25 вересня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Президент України підписав Закон України № 2145-VІІІ «Про освіту», прийнятий Верховною Радою України 5 вересня 2017 року».

Довідково: Ухвалення цього Закону дає змогу провести глибоку освітню  реформу, яка підвищить якість освіти та конкурентоспроможність молодого покоління на ринку праці. Надає також і можливості включення України до європейського освітнього простору.

«Це – одна з найголовніших реформ, бо від жодної іншої реформи майбутнє країни не залежить так, як від освітньої», – зазначив Петро Порошенко, наголосивши, що закон підвищує роль державної української мови в освітньому процесі, забезпечує рівні можливості для всіх, бо гарантує кожному випускникові високий рівень володіння мовою, необхідний для успішної кар'єри в Україні.

У законі передбачено, що діти з нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову, а з середньої школи починатимуть навчатися державною мовою. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання нею також однієї або кількох дисциплін.

Водночас у деяких державах, які мають діаспору в Україні, висловили протест із приводу статті закону про навчання дітей із нацменшин українською мовою. Уряд Угорщини, зокрема, заявив, що блокуватиме всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною через український закон про освіту.

28 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін передав 7-у статтю Закону «Про освіту» на розгляд Венеціанської комісії. 8 грудня Венеціанська комісія оприлюднила свій висновок, зокрема рекомендувала «внести зміни до Закону «Про освіту», щоб забезпечити більше часу для поступової реформи; звільнити приватні школи від нових мовних вимог; запровадити у процесі реалізації закону новий діалог з усіма зацікавленими сторонами та, нарешті, забезпечити, щоб виконання закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мови нацменшин у традиційних школах.

Проте висновок Венеціанської комісії щодо «мовної статті» Закону «Про освіту» не зобов'язує Україну вносити зміну в 7 статтю.

На даний час ст.7 закону потребує деталізації, над чим власне зараз і працює робоча група, що займається розробкою закону «Про загальну середню освіту». В документі буде прописано три моделі запровадження навчання державною мовою, які будуть пристосовані до кожної мовної групи та враховуватимуть особливості національних меншин.

***
3 жовтня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Верховна Рада ухвалила пенсійну реформу, яка передбачає осучаснення пенсій з жовтня і підвищення мінімального страхового стажу для виходу на пенсію з 15 до 25 років з 1 січня 2018 року».

Довідково: Згідно з документом, перерахунок раніше призначених пенсій із 1 жовтня буде здійснюватися з використанням єдиного показника середньої зарплати за останні три роки (2014-2016) у розмірі 3764,4 гривні. Також після перерахунку мінімальний розмір пенсії становитиме 1373 гривні.

ВР також встановила перерахунок пенсій із застосуванням величини оцінки одного року стажу в розмірі один відсоток (нині цей коефіцієнт становить 1,35%).

На перехідний період 2017-2019 років застосовуються такі правила призначення пенсії за віком: у 2017 році – з застосуванням середньої зарплати за 2014-2016 роки у розмірі 3764,4 гривні та величини оцінки одного року стажу – 1,35%; у 2018 році – з застосуванням середньої зарплати за 2016-2018 роки та вартості одного року стажу – 1%.

Починаючи з 2019 року пенсії призначатимуться також із застосуванням середньої зарплати за останні три роки та вартості одного року стажу –1%.

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян при стажі 30/35 років (для пенсій, призначених до 1 жовтня 2011 року – за наявності стажу відповідно 20/25 років).

Збережено право для призначення пенсії за віком у 60 років для осіб, які мають повний страховий стаж. З 1 січня 2018 року пенсія за віком за наявності стажу 25 років призначатиметься у 60 років (діапазон необхідного стажу щороку збільшуватиметься на 12 місяців до досягнення 35 років у 2028 році), за наявності стажу на 1 січня 2018 року від 15 до 25 років – у 63 роки.

З 2028 року пенсії у 65 років призначатимуться особам, які матимуть 15-25 років стажу.

Рада встановила, що тимчасова державна соціальна допомога з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року призначатиметься непрацюючим особам, які досягли встановленого пенсійного віку, мають страховий стаж не менше 15 років, але не набули права на пенсійну виплату – на період до набуття права на пенсію за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому особам, які не матимуть 15 років стажу, призначатиметься державна соціальна допомога при досягненні ними 65 років.

За рішенням ВР щорічна (опосередкована) індексація пенсій з 2021 року відбуватиметься шляхом збільшення (перерахунку) середньої зарплати, з якої обчислено пенсію, на 50% зростання середньої зарплати за три попередні роки та на 50% зростання індексу споживчих цін за попередній рік. У 2019-2020 роках індексацію пенсій парламент вирішив здійснювати за окремим рішенням народних депутатів.

Прийняття цього законопроекту дозволить Уряду не лише підвищити пенсії українських пенсіонерів, а й здійснити комплексні зміни у системі пенсійного забезпечення.

***
19 жовтня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Верховна Рада прийняла у другому читанні і в цілому урядовий законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» з урахуванням зачитаного під стенограму переліку поправок до тексту проекту закону».

Довідково: З 1 січня 2018 року змінилася модель фінансування системи охорони здоров'я в Україні на первинній ланці. Оплата за надану медичну послугу пацієнту за єдиним тарифом на вторинній та третинній ланці буде впроваджуватися з 2019 року. До 2020 року вся система охорони здоров'я перейде на прямі оплати від Національної служби здоров'я України лікарям та медичним установам усіх напрямків спеціалізації.

Також медична реформа передбачає, що бюджетні гроші будуть виділятися не лікарням за їх існування, а пацієнтам на лікування. Це означає, що держава буде платити лікарням та лікарям за надані конкретним пацієнтам медичні послуги.

Разом із тим, від принципу «гроші ходять за пацієнтом» буде залежати і заробітна плата лікарів – чим більше пацієнтів, тим більша зарплата. При такій системі лікар буде зацікавлений якісно лікувати, оскільки до поганого фахівця ніхто не прийде. Таким чином, медичні заклади та лікарі будуть конкурувати за пацієнтів, і будуть підвищувати якість своїх послуг.

Уводиться поняття «державного гарантованого пакету», тобто певного обсягу медичних послуг та лікарських засобів, які держава зобов'язується оплачувати за заздалегідь встановленими тарифами. Такі тарифи та перелік послуг кожного року буде затверджувати Уряд.

Гарантовано безоплатними будуть: первинна допомога (допомога лікарів первинної ланки – педіатрів, терапевтів, сімейних лікарів, що працюють в поліклініках, амбулаторіях, мають приватну практику);  екстрена допомога (невідкладна допомога – термінові операції, в тому числі через гострий серцевий напад, інсульт, апендицит, переломи); паліативна допомога (держава зобов'язується оплачувати необхідну кількість знеболювальних препаратів); медична допомога дітям до 16 років; медична допомога в зв'язку з вагітністю та пологами.

Медична реформа передбачає створення нового органу виконавчої влади – Національної служби здоров'я. Передбачається, що ця служба буде укладати договори про медичне обслуговування населення в рамках гарантованого державою пакета з установами охорони здоров'я будь-якої форми власності та фізичними особами-підприємцями.

Впровадження медичної електронної системи має, передусім, полегшити життя пацієнтам, оскільки за її допомогою можна буде вибрати будь-якого лікаря і записатися до нього на будь-який зручний час в режимі оnline. Пацієнти будуть мати особистий кабінет, на кшталт медичної картки, де лікар зможе дізнатися історію хвороби людини у будь-якому медзакладі, куди б вона не звернулася.

УБИВСТВО АМІНИ ОКУЄВОЇ

30 жовтня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «У селищі Глеваха під Києвом унаслідок обстрілу загинула Аміна Окуєва, її чоловік Адам Осмаєв поранений».

Військовий доброволець, прес-офіцер Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва Аміна Окуєва, Київ, 23 лютого 2016 року.
Військовий доброволець, прес-офіцер Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва Аміна Окуєва, Київ, 23 лютого 2016 року.

Довідково: Невідомі, що скоїли напад на активістів Осмаєва та Окуєву, зникли на авто у невідомому напрямку. По Київській області та в сусідніх областях було введено план «Сирена».

Поліція Київської області відкрила провадження за фактом убивства Окуєвої за ч. 2 ст. 155 Кримінального кодексу України (Навмисне убивство)., що за п. 11 розцінюється як замовне вбивство.

За словами Осмаєва, він намагався надати Аміні першу допомогу, але «їй поцілили в голову». Окрім того, Осмаєв заявив, що попередній – літній замах та нинішній – «ланки одного ланцюга».

1 червня, під час попереднього замаху на колишніх бійців-добровольців Аміну Окуєву й її чоловіка Адама Осмаєва, що був здійснений на Подолі в Києві, нападник назвався французьким журналістом. Він запросив подружжя на зустріч, а потім у машині вистрілив у Адама, після чого Аміна вистрілила у відповідь і кілька разів влучила в нападника. Після замаху Окуєвій та Осмаєву надали державну охорону. Після того, як закінчився термін охорони, подружжю запропонували його продовжити, однак Окуєва та Осмаєв відмовилися.

У листопаді 2017 року радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко повідомив, що до вбивства Аміни Окуєвої причетна група з мінімум чотирьох осіб, але їхні прізвища не називалися. Саме ж розслідування убивства Аміни Окуєвої триває й досі.

ЗВІЛЬНЕННЯ АХТЕМА ЧИЙГОЗА ТА ІЛЬМІ УМЕРОВА

27 жовтня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Заступники голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров, які після засудження в анексованому Криму були передані російською стороною Туреччині, прибули у п'ятницю до Києва».

Довідково: В аеропорту «Бориспіль» під час зустрічі звільнених кримськотатарських активістів було людно. З-поміж зустрічаючих були дружина Чийгоза Ельміра Аблялімова, донька Умерова Айше, російський адвокат Микола Полозов.

Прес-конференція Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза у Міжнародному аеропорту «Бориспіль», 27 листопада 2017 року.
Прес-конференція Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза у Міжнародному аеропорту «Бориспіль», 27 листопада 2017 року.

25 жовтня 2017 року Росія несподівано звільнила заступників голови Меджліса Умерова і Чийгоза, передавши їх Туреччині, після чого вони прибули до Києва. Чийгоза і Умерова обміняли на двох російських агентів Олександра Смирнова та Юрія Анісімова, які були арештовані в Туреччині у квітні 2016 року. Їх звинувачували в плануванні вбивств чеченських дисидентів і тримали під вартою в Туреччині.

Ахтем Чийгоз у вересні був засуджений російським судом в анексованому Росією Криму до 8 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в організації масових заворушень поблизу будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі у лютому 2014 року. Ільмі Умеров був засуджений до двох років колонії-поселення за звинуваченням у «закликах до порушення територіальної цілісності РФ».

(далі буде)

На першому фото: Засідання Оболонського районного суду у справі обвинуваченого у держзраді екс-президента України Віктора Януковича

Хроніка попередніх років: 2000,  2001,  2002,  2003,  2004,  2005,  2006,  2007,  2008,  2009,  2010,  2011,  2012,  2013,  2014,  2015,  2016

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-