23 червня. Пам’ятні дати

23 червня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Цього дня, у 1917 році, І Універсалом Української Центральної Ради було проголошено автономію України.

23 червня 1917 року після молебню на Софійському майдані Києва Центральна Рада проголосила І Універсал про автономію України: «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм)». На початок літа 1917 року український національний рух набув значного успіху й поширення. Центральна Рада, підтримана багатьма зібраннями і з’їздами, фактично стала на чолі тогочасної ситуації в Україні. Ще в травні 1917 року для переговорів про правове визнання автономії України Центральна Рада направила до Петрограда делегацію на чолі з Винниченком, яка порушила це питання перед Тимчасовим урядом та виконкомом Петроградської Ради. Проте Тимчасовий уряд відхилив вимоги Центральної Ради, посилаючись на те, що вона не обрана всім населенням краю і не уповноважена звертатися від його імені, а питання про адміністративний устрій майбутньої демократичної Росії вирішують лише Установчі збори, які мають бути скликані наприкінці року. Так само до українських вимог поставилася і Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів. Однак владні структури Петрограда недооцінили рішучість української національно налаштованої демократії. Вже 17 (4) червня на закритому засіданні Центральна Рада констатувала, що актом відхилення вимоги автономії України Тимчасовий уряд порушив інтереси українського народу і принципи права націй на самовизначення. Було прийнято рішення безпосередньо звернутися до народу, тобто видати Універсал. Снаги і натхнення Центральній Раді додав і ІІ Всеукраїнський військовий з’їзд, який відбувався тоді в Києві (до речі, заборонений Тимчасовим урядом). Майже 2 000 делегатів з’їзду повністю підтримали вимоги Центральної Ради і в категоричній формі звернувся з закликом до Тимчасового уряду задовольнити їх. Центральній Раді з’їзд запропонував самостійно перейти до встановлення автономії і визнав за необхідне українізацію армії та школи, водночас запропонувавши скликати українські територіальні збори. Таким чином і був прийнятий І Універсал. Вже через п’ять днів після цього було обрано Генеральний секретаріат із статусом крайового уряду на чолі з Володимиром Винниченком. Генеральним секретарем з військових питань став Симон Петлюра. Наступним кроком у закріпленні української державної незалежності було проголошення ІІ Універсалу у липні 1917 року.

Сьогодні День державної служби Організації Об’єднаних Націй. Проголошений на 57-й сесії ГА ООН згідно з резолюцією від 20 грудня 2002 року на відзнаку внеску державної служби в процес розвитку. ООН закликала держави-члени організувати в цей день спеціальні заходи для висвітлення значення державної служби в житті суспільства, внеску в процес його розвитку, проводити нагородження державних службовців, а також орієнтувати життєві інтереси молоді у напрямку ухвалення рішень щодо кар’єри державного службовця. Цього ж дня відзначається і День Державної служби в Україні, встановлений згідно з Указом Президента від 4 квітня 2003 року.

Разом з тим, щороку 23 червня за рішенням ООН у світі відзначається Міжнародний день вдів. День встановлений у грудні 2010 року згідно з рішенням ГА ООН з метою привернення уваги світової спільноти до важкого становища овдовівших жінок та їх дітей. По них не ведеться статистика, ними не опікується державна і місцева влада, їх обходять увагою організації громадського суспільства – становище вдів залишається практично малопомітним. Мільйони вдів у всьому світі (особливо в країнах Азії та Африки) змушені жити у цілковитих злиднях, з підірваним здоров’ям, без даху над головою, щоденно піддаючись насиллю та остракізму місцевих громад. Безліч жінок стають вдовами у результаті збройних конфліктів. У багатьох країнах світу соціальний статус жінки невід’ємно пов’язаний зі статусом чоловіка, отже, в разі його смерті жінка чи не автоматично позбавляється місця в суспільстві. Для багатьох втрата чоловіка стає лише першим ударом у низці випробувань. Навіть у тих країнах, де правовий захист досить широко практикується, вдови можуть піддаватися соціальній маргіналізації. Для України, враховуючи війну на сході країни, Міжнародний день вдів віднедавна теж є надзвичайно актуальним, адже чимало українських жінок стали вдовами, втративши чоловіків, годувальників, батьків власних дітей, залишившись сам на сам з власним горем і численними проблемами.

Ювілеї дня:

136 років від дня народження Зенона Кузелі (1882–1952), відомого українського вченого-етнографа, бібліографа, мовознавця, видавця (Австрія, Німеччина, Франція). Після закінчення Львівського та Віденського університетів працював у Чернівецькому університеті, видавав газету «Україна», редагував львівський журнал «Шлях». Під час Першої світової війни та пізніше жив в Австрії, Німеччині. В Берліні був редактором часопису «Українське слово» та однойменного видавництва, з 1926 р. – професор Українського наукового інституту. Після 1939 – у Франції, 1949 – 1952 рр. був головою Європейського осередку НТШ (м. Сарсель, під Парижем). Один з авторів і видавців «Енциклопедії українознавства». Ще студентом Кузеля разом із Іваном Франком 1905 року брав участь у науково-етнографічній експедиції на Бойківщину. Досліджував українсько-румунський фольклорні зв’язки. Упорядкував і видав збірку «Дитина в звичаях і віруваннях українського народу». Упорядкував літературно-художню антологію «Золота Липа», присвячену Б. Лепкому тощо.

106 років від дня народження Алана Тюрінга (1912-1954), видатного британського математика і логіка, криптографа, роботи котрого слугували основою для створення сучасних комп’ютерів. «Ніхто інший не зробив такого вражаючого внеску у нашу перемогу у війні як він», - сказав про Тюрінга прем’єр-міністр Великбританії Вінстон Черчілль. Саме Тюрінгу належить ключова роль у зламі коду німецької шифрувальної машини «Енігма». І його праця, і він сам залишалися строго засекреченими і після війни. У 1952 році за гомосексуалізм учений був притягнутий до кримінальної відповідальності, пройшов примусовий курс «лікування», після чого наклав на себе руки. Лише у 2013 році спеціальним указом королеви Єлизавети ІІ Тюрінг був посмертно помилуваний. У математика була надзвичайно цікава доля. Декілька років тому за мотивами біографії вченого вийшла британо-американська історична драма «Гра в імітацію», де Алана Тюрінга зіграв Бенедикт Камбербетч. 

Зінедін Зідан. Фото: twitter
Зінедін Зідан. Фото: twitter

46 років від дня народження Зінедіна Зідана (1972), відомого французького футболіста і тренера. Вважається одним із найталановитіших футболістів в історії. Тричі визнавався кращим футболістом світу (1998, 2000, 2003). Володар «Золотого м’яча» 1998 року як найкращий футболіст Європи. У 2004 році був визнаний УЄФА найрезультативнішим футболістом Європи за останні 50 років. Французи визнали його кращим французьким футболістом в історії футболу. Це лише частина високих титулів, звань і нагород, які завоював Зізу. Він починав кар’єру у французькому клубі «Канн», потім перейшов до «Бордо». Але світової слави зажив, граючи за італійський «Ювентус» та іспанський «Реал». За збірну Франції він зіграв 108 матчів, забив 31 гол. Чемпіон світу (1998) і Європи (2000), фіналіст чемпіонату світу – капітан збірної Франції (2006), переможець Ліги чемпіонів (2002). Володар Міжконтинентального кубка (2002). Після завершення кар’єри гравця, почав тренерську кар’єру. З січня 2016 року Зідан очолював іспанський «Реал Мадрид». У свої перші два сезони в якості очільника «Реалу» двічі вигравав Лігу чемпіонів УЄФА, а також Суперкубок УЄФА і двічі Кубок світу ФІФА. Через ці досягнення Зідана назвали кращим чоловічим тренером ФІФА у 2017 році. У цьому році «Реал» тричі поспіль виграв Лігу чемпіонів УЄФА, а Зідан став єдиним тренером в історії футболу, який виграв три послідовних Ліга чемпіонів УЄФА. Через кілька днів після перемоги він подав у відставку з поста тренера «Реала».

Роковини смерті:

166 років з дня смерті Карла Павловича Брюллова (1799–1852), російського художника, професора Петербурзької академії мистецтв. Автор знаменитого полотна «Останній день Помпеї» (одна з найулюбленіших картин Миколи Гоголя; письменник взагалі любив усе грандіозне й помпезне (іншим улюбленим художником Миколи Васильовича був Айвазовський)), парадних та психологічних портретів. Серед учнів Брюллова були українці Іван Сошенко, Дмитро Безперчий і Тарас Шевченко. Широко відомим є той факт, що Карл Брюллов брав активну участь у викупі Шевченка з кріпацтва. У 1838 році Брюлов написав портрет Василія Жуковського, який було розіграно в лотереї і на виручені кошти викуплено поета. 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова йому було вручено відпускну, засвідчену Брюлловим, Жуковським і Вієльгорським. Аполллон Мокрицький у щоденнику записав: «Часа в два пошел я к Брюллову, застал его в рабочей комнате с «Пертской красавицей» (роман В. Скотта). Подсел я к нему с цыгаркой, он читал, а я слушал. Скоро пришел Жуковский с Виельгорским. Пришел Шевченко, и Василий Андреевич вручил ему бумагу, заключающую в себе его свободу и обеспечение прав граждансва. Приятно было видеть эту сцену» («Щоденник художника А.М. Мокрицького»). Протягом 1838-1845 рр., навчаючись в Академії мистецтв, Шевченко став не лише одним із улюблених учнів, а й другом Брюллова. У 1839 році деякий час мешкав на його квартирі. За життя Брюллов був визнаний класиком, видатним майстром живопису, але критики були й у нього.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-