З архіву: спритний ректор, заборонений «Рошен», бунтівний Майдан (2013)

З архіву: спритний ректор, заборонений «Рошен», бунтівний Майдан (2013)

Укрінформу 100
1415
Ukrinform
Проект Укрінформу з нагоди сторічного ювілею агентства: «100 років – 100 новин»

Чому восени 2013 року люди вийшли на Майдан? Може тому, що це був рух «за», а не виступи «проти»? Адже перед цим протестували проти обрання Януковича, проти арешту Тимошенко, проти закону Ківалова-Колесніченка. А тут вийшли «за» Європу, а «проти» був Янукович. Разом із новинною стрічкою тих днів згадаймо ще раз, як все починалося.

АВАРІЯ ЛІТАКА АН-24

13 лютого 2013 року. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «У середу ввечері в аеропорту Донецька літак Ан-24 авіакомпанії «Південні авіалінії», що летів рейсом 8971 Одеса - Донецьк, здійснив некоректну посадку. Від удару об землю повітряне судно перекинулося  і його корпус розколовся».

Уламки літака Ан-24, що виконував чартерний рейс «Одеса-Донецьк» і розбився у міжнародному аеропорту в Донецьку, 14 лютого 2013 року. Фото: Укрінформ
Уламки літака Ан-24, що виконував чартерний рейс «Одеса-Донецьк» і розбився у міжнародному аеропорту в Донецьку, 14 лютого 2013 року. Фото: Укрінформ

Довідково: У літаку перебувало 52 людини – 44 пасажири і 8 членів екіпажу. Більшість пасажирів літака, який летів чартерним рейсом, прямувала на футбольний матч 1/8 Ліги чемпіонів між «Шахтарем» і «Борусією». Серед пасажирів літака були відомі одеські бізнесмени і політики.

У результаті аварії 5 осіб загинули і 9 отримали поранення. Сім'ям загиблих і постраждалих в авіакатастрофі було надано матеріальну допомогу.

Згодом комісія з розслідування причин катастрофи з'ясувала, що літак упав через помилку екіпажу. Ан-24 належав компанії «Південні авіалінії», якій за рішенням Державної авіаційної служби було заборонено всі види авіаперевезень.

ДЕРЕВ'ЯНІ ЦЕРКВИ – СПАДЩИНА ЮНЕСКО

21 червня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «21 червня ц. р. у рамках 37-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка продовжує свою роботу у м. Пномпень (Камбоджа), було ухвалене рішення щодо включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО українсько-польського культурного об'єкта «Дерев'яні церкви Карпатського регіону України та Польщі».

Церква Зішестя Святого Духа стала частиною спадщини ЮНЕСКО, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 9 липня 2013 року. Фото: Укрінформ
Церква Зішестя Святого Духа стала частиною спадщини ЮНЕСКО, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 9 липня 2013 року. Фото: Укрінформ

Довідково: До складу об'єкту увійшли 16 церков – по 8 від України та Польщі. Він став шостим у переліку українських культурно-археологічних та природних пам'яток, які входять до Списку всесвітньої спадщини.

До його української частини включено дерев'яні церкви Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей, зокрема церква Вознесіння Господнього (с.Ясіня), церква Святого Архистратига Михаїла (м.Ужок), церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Нижній Вербіж), церква Зіслання Святого Духа (м. Рогатин), церква Зіслання Святого Духа (с. Потелич), церква Пресвятої Трійці (м. Жовква), церква Святого Юрія (м. Дрогобич) та собор Пресвятої Богородиці (с. Матків).

23 червня Список поповнився ще одним об'єктом з України – Херсонесом Таврійським (Крим).  

ЗАТРИМАННЯ РЕКТОРА МЕЛЬНИКА

30 червня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Ректор Національного університету державної податкової служби Петро Мельник, якого затримали у суботу за хабарництво, наразі перебуває у лікарні».

Петро Мельник. Фото: Укрінформ
Петро Мельник. Фото: Укрінформ

Довідково: Петра Мельника було затримано у суботу, 27 липня за вимагання та одержання хабарів у розмірі 40 та 80 тисяч гривень від двох громадян за вступ їхніх родичів до вишу.

Під час обшуку в Мельника знайшли ще 30 тисяч доларів.

На суд, який мав обрати підозрюваному запобіжний захід, ректор не приходив, посилаючись на поганий стан здоров`я, а коли було ухвалено рішення про примусовий привід, Мельника привезли до будівлі суду на кареті «швидкої допомоги». Інтернет обійшло фото ледь не помираючого ректора, який лежить горілиць на лаві в залі суду. Зрештою, його було відпущено під домашній арешт із носінням електронного браслета. Проте у серпні 2013 року «тяжко хворий» Мельник виявив неабияку прудкість – зняв браслет і втік з-під домашнього арешту. Його оголосили у міжнародний розшук. Згодом з'явились повідомлення, що він перебуває у США.

Існує стійка версія, що Мельнику просто дали втекти. Міліціонерів Миколу Бедрія та Василя Удовиченка, які проігнорували сигнали електронного браслета ректора, обвинуватили у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки. Проте, у 2015 році суд їх виправдав.

Повернувся Мельник в Україну лише 1 квітня 2014 року, і безпосередньо в аеропорту був затриманий співробітниками МВС. 8 травня його звільнили під заставу в 609 тисяч гривень.

У липні 2014 року, в Ірпінському міському суді з Мельника булі зняті всі обвинувачення. Однак, у листопаді 2014 року Апеляційний суд Київської області скасував це рішення.

28 травня 2015 року Петру Мельнику висунуті нові обвинувачення у «привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем» та «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою».

Обвинувальний акт стосовно Петра Мельника був направлений у липні 2016 року до Ірпінського міського суду. Однак, після заявлених суддями цього суду самовідводів справа була направлена на розгляд до Бородянського райсуду. 5 грудня 2017 року Бородянський райсуд Київської області виправдав Мельника «у зв'язку з недоведеністю складу злочину в його діянні». Цивільний позов університету про відшкодування 33,44 мільйона гривень майнової шкоди суд відповідно теж не задовольнив.

1025-РІЧЧЯ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

27 липня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Молебень з нагоди 1025-річчя Хрещення Київської Русі на Володимирській гірці в столиці відслужили за участю 9 предстоятелів православних церков світу».

Священики біля пам’ятника князю Володимиру. Київ, 28 липня 2013 року. Фото: Укрінформ
Священики біля пам’ятника князю Володимиру. Київ, 28 липня 2013 року. Фото: Укрінформ

Довідково: Молебень зібрав президентів чотирьох держав: України, Росії, Молдови й Сербії. Цікаво, що це був останній раз, коли до України приїздив Путін. Він виступив на конференції «Православно-слов'янські цінності – основа цивілізаційного вибору України». У своїй промові Путін назвав росіян, українців і білорусів «єдиним народом» і оприлюднив мету того, що він скромно назвав «майбутньою роботою» – об'єднання Росії й України у рамках однієї держави.

1025-річчя Хрещення Київської Русі в Україні відзначали на державному рівні. Урочистими літургіями зустрічали це свято у монастирях та осередках православ'я, якими Україна знана у світі. Основні заходи святкувань за участі предстоятелів Помісних православних церков світу відбулися у Києві.

Зокрема, 24 липня було освячено Андріє-Володимирський храм майбутнього Воскресенського кафедрального собору, а увечері 26 липня в Україну було доставлено і Хрест апостола Андрія Первозванного. Святиню було виставлено для поклоніння в Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври з цілодобовим доступом до неї.

Також про роль християнства розповідали виставки «X століть Православ'я. Історія православної Русі в образах її святих» та Всеукраїнський мистецький проект «Велике і Величне», де були представлені 1000 творів із колекцій 35 провідних музеїв України та експонати з колекції Предстоятеля УПЦ (МП) Митрополита Володимира.

ЗАБОРОНА ROSHEN В РФ

29 липня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Російська санітарна служба впровадила заборону на постачання до Росії продукції компанії Roshen – одного з найбільших виробників кондитерських виробів в Україні».

Вітрина одного з магазинів компанії Roshen. Фото: Укрінформ
Вітрина одного з магазинів компанії Roshen. Фото: Укрінформ

Довідково: Росспоживнагляд відібрав для експертизи з торговельних мереж Москви кондитерську продукцію, зроблену на чотирьох фабриках компанії Roshen, – київській, вінницькій, маріупольській і кременчуцькій, – і відомство дійшло висновку, що продукція «не відповідає заявленим параметрам».

Зокрема, як пояснив голова Росспоживнагляду Геннадій Онищенко, продукція Вінницької кондитерської фабрики «Конафетто» не відповідала нормативам за вмістом жирів і органолептики. Цукерки «Монблан» із шоколадом Київської кондитерської фабрики і цукерки «Монблан» крем-праліне з подрібненим горіхом, карамель із молочною начинкою «Молочна крапля» Кременчуцької фабрики, чорний шоколад «Рошен» Вінницької фабрики, цукерки «Вар'єте» з вершковим кремом і хрусткими кульками нібито мали численні відхилення за показниками якості. Також мова йшла про виявлення в продукції токсичної речовини – бензопірену. Українська корпорація ці звинувачення відкинула. Російське відомство 6 серпня повідомило, що «основною причиною невідповідності кондитерських виробів є невиконання законодавства у сфері захисту прав споживачів (вимоги до маркування харчової продукції – невідповідність інформації про харчову цінність продукції, вказаної на етикетці)».

Позапланові перевірки продукції корпорації Roshen провели відповідні органи Казахстану, Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану та Молдови: порушень виявлено не було.

Після численних переговорів і перевірок продукція компанії Roshen так і не повернулася на російський ринок.

ПОВІНЬ НА ОДЕЩИНІ

13 вересня. ОДЕЩИНА. УКРІНФОРМ. «Через тривалий сильний дощ, який не припиняє іти на Одещині, стався підйом рівня води у малих пересихаючих річках Анчорак та Когильник».

Затоплені будинки. Одеська область, 14 вересня 2013 року. Фото: ГУ ДСНС в Одеській області.
Затоплені будинки. Одеська область, 14 вересня 2013 року. Фото: ГУ ДСНС в Одеській області.

Довідково: Від повені в Одеській області постраждали населені пункти Арцизького, Болградського, Татарбунарського, Саратського і Тарутинського районів. Багато господарств позбулися худоби, були зіпсовані особисті речі, зруйновано житла. Всього у цих районах не підлягали подальшій експлуатації й вимагали капітального ремонту 189 будинків, в яких раніше проживало 370 осіб. Матеріальну допомогу від держави отримали близько 300 родин, чиї будинки виявилися непридатними для проживання.

Також із резервного фонду було виділено 88 мільйонів гривень на те, щоб відновити дороги, зруйновані під час зливи.

Повінь на Одещині стала однією з наймасштабніших за останні сто років.

ПОЧАТОК РЕВОЛЮЦІЇ

21 листопада. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Кабінет Міністрів України на засіданні 21 листопада 2013 р. ухвалив розпорядження «Питання укладання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони», згідно з яким в інтересах національної безпеки України процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС призупинено».

Учасниця акції протесту українців, обурених рішенням уряду України призупинити підготовку до підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом.  Київ, 22 листопада 2013 року. Фото: Укрінформ
Учасниця акції протесту українців, обурених рішенням уряду України призупинити підготовку до підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом. Київ, 22 листопада 2013 року. Фото: Укрінформ

Довідково: Ця угода готувалася з 1998 року, її повинні були підписати на Вільнюському саміті 28 листопада. Проте, після таємної зустрічі Путіна та Януковича, українська влада відмовилася від підписання, а отже – і від європейського вибору.

Уже ввечері цього дня, відгукнувшись на заклик Мустафи Найєма в соцмережах, на київському Майдані почали збиратися перші небайдужі. Так почався Євромайдан.

Влада Януковича відреагувала миттєво. Окружний суд Києва заборонив встановлювати малі архітектурні форми, в тому числі намети, на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі.

24 листопада від пам`ятника Шевченку Хрещатиком аж до Європейської площі пройшов найчисленніший за часів правління Януковича марш прихильників опозиції – за різними оцінками, у ньому взяли участь від 80 до 150 тисяч чоловік. На мітингу, що відбувся на Європейській площі, вимагали відставки Азарова, скасування рішення уряду про відмову від асоціації з ЄС, підписання Угоди про асоціацію на саміті у Вільнюсі, звільнення з ув'язнення Юлії Тимошенко. Учасники мітингу звернулися до країн Заходу із закликом запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади.

Уперше такий масовий мітинг у Києві пройшов під численними прапорами Європейського союзу, які майоріли поряд із синьо-жовтими стягами.

Мітинги з аналогічними вимогами відбулися в Харкові, Львові, Луганську, Вінниці, Донецьку, Кривому Розі, Сумах та Чернівцях.

26 листопада Янукович у телеефірі пообіцяв, що угоду України з ЄС підпишуть, коли країна буде готова до цього економічно. Він також закликав міліцію і протестувальників не застосовувати силу під час акцій протесту.

29 листопада українські студенти організували живий «євроланцюг» між Києвом та Перемишлем. Маршрут ланцюга розпочався у Києві й проліг через Житомир, Рівне, Львів і до Шегині на кордоні з Польщею. Загальна довжина його становила 625 кілометрів. Цей живий ланцюг удруге в історії України об`єднав її патріотів.

У ніч із п'ятниці на суботу, а саме з 29 на 30 листопада, на Майдані Незалежності спецпідрозділ «Беркут» жорстоко розігнав мітингувальників. У результаті нападу силовиків десятки людей отримали поранення, головним чином, це були студенти з Києва й інших областей України. Багатьох учасників мітингу били кийками, навіть поваливши на землю, втікачів відловлювали по всьому центру Києва. Рятуючи пікетувальників від «Беркуту», ченці Михайлівського собору відкрили для них церковну браму. Для багатьох це стало знаком: українська церква – з народом.

Від жорстокості «Беркуту» постраждали щонайменше 79 осіб. 35 людей було затримано, але згодом звільнено. Проти учасників мітингу відкрили кримінальні провадження – за статтями «спротив представникам влади» і «хуліганство».

Втім силовий розгін мирного зібрання на Майдані набув такого міжнародного резонансу, що тодішнє керівництво держави відмежувалося від дій силовиків, а глава президентської адміністрації Сергій Льовочкін навіть подав у відставку (яка, втім, не була прийнята).

1 грудня у Києві пройшов один із найвелелюдніших мітингів Революції Гідності.

Опівдні колона мітингувальників рушила з Михайлівської площі вулицею Володимирською до парку Шевченка, а звідти у бік Хрещатика, потім пройшла Бессарабською площею і попрямувала до Майдану Незалежності. За різними даними, того дня у центр Києва вийшло від півмільйона до 800 тисяч осіб. Міліція, яка заблокувала напередодні підступи до Майдану Незалежності, під натиском людей змушена була відступити.

Мітинг під прапорами Європейської спільноти відвідали закордонні дипломати: віце-президент Європарламенту Яцек Протасевич, колишній глава Європарламенту Єжи Бузек та колишній глава польського уряду, лідер партії «Закон і справедливість» Ярослав Качинський.

Окрилені підтримкою, мітингувальники зайняли будівлю КМДА та Будинок профспілок – там розташувався Штаб національного опору.

Радикально налаштована частина демонстрантів здійснила спробу підійти до дверей Адміністрації Президента, але була зупинена «Беркутом», який уперше застосував світлошумові гранати і сльозогінний газ. Після чого почалося переслідування і побиття демонстрантів. У сутичці постраждали близько 40 журналістів, у тому числі й іноземних видань.

Приблизно о 17:00 на Банковій з'явилися Віталій Кличко, Петро Порошенко та Олег Тягнибок, які стали поміж радикалами і міліцією, намагаючись заспокоїти обидві сторони.

Також 1 грудня можна назвати і днем народження Автомайдану – співтовариства автомобілістів, які підтримували Євромайдан. Увечері колона приблизно з 300 автомобілів спробувала проїхати до президентської резиденції «Межигір'я», проте по дорозі в село Нові Петрівці їм перегородили шлях 4 автобуси спецпідрозділу «Беркут».

Загалом, 1 грудня акції протесту відбулися в багатьох містах країни. Наймасовішим був протест у Львові – близько 40 тисяч осіб.

8 грудня у Києві відбувся так званий «Марш мільйона». На віче на Майдані Незалежності зібралися, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 мільйона громадян. Зі сцени виступали політичні, культурні та духовні діячі. Було оголошено про намір блокувати урядові будівлі та встановити наметові містечка на вулицях урядового кварталу.

Опозиція дала тодішньому президенту Януковичу 48 годин для виконання вимог Майдану і пообіцяла блокувати його резиденцію у Межигір'ї. По завершенні офіційної частини заходу мітингувальники рушили на вулиці урядового кварталу, де створили і побудували кілька блокпостів і барикад, зокрема на вул. Грушевського, Лютеранській, Круглоуніверситетській та перехресті Шовковичної й Богомольця.

Увечері активісти «Свободи» повалили пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка біля Бессарабки в Києві. На постаменті встановили державний прапор України та червоно-чорний прапор ОУН-УПА.

Того ж дня на Майдані було сформовано 15 загонів цивільної самооборони, які назвали «сотнями».

У ніч із 10 на 11 грудня 2013 року численні підрозділи внутрішніх військ і «Беркута» зробили першу спробу розігнати мирних протестувальників на Майдані у Києві. Основною точкою протистояння стала барикада на Інститутській, а після її руйнування – простір між сценою і Будинком профспілок. Тоді зі сцени Руслана Лижичко і Юрій Луценко закликали киян прийти на допомогу Майдану, а Михайлівський Золотоверхий собор уперше за багато століть скликав людей до спротиву набатом.

Із кожною годиною людей у центрі столиці більшало – станом на п'яту ранку мітингувальників на Майдані було вже близько 10 тисяч. Кількома годинами пізніше силовики спробували штурмувати Київраду, однак захисники будівлі почали поливати їх із другого поверху водою з пожежних брандспойтів, а на вході до КМДА зчинилася бійка.

Тим часом кількісна перевага вже явно була на боці активістів Майдану, і спецназівці під зростаючим натиском людей відступили.

31 грудня сотні тисяч киян святкували Новий рік на бунтівному Майдані. Шампанське пили лише за барикадами, адже на території, периметр якої утримували сотні самооборони, було оголошено сухий закон.

 (далі буде)

Хроніка попередніх років: 1918,  1919,  1920-1921,  1922-1923,  1924-1925,  1926-1927,  1928-1929,  1930-1932,  1933-1934,  1936-1937,  1937-1938,  1939,  1940,  1941-1943,  1944,  1945,  1946-1947,  1948,  1949,  1950,  1951,  1953,  1954,  1955-1956,  1957,  1958-1959,  1960 1961,  1962-1963,  1964,  1965,  1966,  1967-1968,  1970,  1971,  1972,  1973-1975,  1976-1977,  1978,  1979-1980,  1981,  1982 1983,  1984,  1985,  1986,  1987-1988,  1989,  1990,  1991,  1992,  1993,  1994,  1995,  1996,  1997,  1998,  1999,  2000,  2001,  2002,  2003,  2004,  2005,  2006,  2007,  2008,  2009,  2010,  2011,  2012

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-