З архіву: пам`ятник, який не витримав Януковича, та Парубій із димовою шашкою (2010)

З архіву: пам`ятник, який не витримав Януковича, та Парубій із димовою шашкою (2010)

Укрінформу 100
1319
Ukrinform
Проект Укрінформу з нагоди сторічного ювілею агентства: «100 років – 100 новин»

То були темні часи. І навіть не тому, що Янукович прийшов до влади, а тому, що демократія, яка, здавалося, міцно утвердилася в державі після Помаранчевої революції, почала тріщати по всіх швах. У якості бульдозера для її руйнації була використана побудована не без допомоги Медведчука і Портнова судова система. Спочатку з надзвичайною легкістю було скасовано укази Ющенка щодо Бандери й Шухевича, потім відновлені права «тушок» на формування парламентської більшості, й нарешті – зміна руками КС конституційного ладу в Україні. Від новин тих днів і досі здригається серце – так стрімко країна падала в прірву…

СТАЛІН ВИННИЙ У ГОЛОДОМОРІ

13 січня 2010 року. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Апеляційний суд Києва поставив крапку в розглядах за фактом голоду в Україні 30-х років».

Апеляційний суд визнав Голодомор геноцидом українського народу. Фото: Укрінформ
Апеляційний суд визнав Голодомор геноцидом українського народу. Фото: Укрінформ

Довідково: Відповідно до винесеного рішення, винними в Голодоморі визнані сім керівників «більшовицького тоталітарного режиму», зокрема Йосип Сталін (Джугашвілі), В'ячеслав Молотов (Скрябін), Лазар Каганович, Павло Постишев, Станіслав Косіор, Влас Чубар і Мендель Хатаєвич. Суд закрив кримінальну справу в зв'язку з їхньою смертю й визнав Голодомор геноцидом українського народу.

Президент України Віктор Ющенко залишився задоволеним рішенням і заявив, що тепер країна може із чистою совістю почати жити за демократичними принципами.

БАНДЕРА – ГЕРОЙ УКРАЇНИ

23 січня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «22 січня на урочистостях до Дня Соборності Президент України Віктор Ющенко присвоїв звання Героя України провідникові ОУН Степанові Бандері».

Довідково: Президент України Віктор Ющенко присвоїв Степану Бандері звання Героя України «за незламність духу у відстоюванні національної ідеї, виявлені героїзм і самопожертву у боротьбі за незалежну Українську державу». Європарламент з подачі польських депутатів одразу попросив українську владу переглянути це рішення.

Після виборів президента України, на яких перемогу отримав Віктор Янукович, всі очікували, що він відмінить указ Ющенка. Та прийшовши до влади, Янукович не став зразу відміняти це рішення. Але 5 березня Янукович на спільній із президентом РФ Дмитром Медведєвим прес-конференції в Кремлі все ж таки пообіцяв до Дня Перемоги відмінити укази про присвоєння Степану Бандері й Роману Шухевичу звань Героя України.

«Що стосується указів Ющенка – вони дуже резонансні. Звичайно, ці укази не сприймаються ні в Європі, ні в Україні», – сказав В.Янукович. При цьому він нагадав, що Європарламент не випадково звернувся до нового керівництва України щодо скасування указу Президента Віктора Ющенка про присвоєння звання Героя України С.Бандері. «Є процес правовий і політичний – і Україна його проходить. І це рішення буде прийняте до Дня Перемоги», – сказав В.Янукович.

І вже через місяць, 2 квітня 2010 року Донецький окружний адміністративний суд розглянув позов адвоката Володимира Оленцевича і визнав незаконним Указ Президента. Суд послався на норму, відповідно до якої Героєм України може були лише громадянин нашої країни, а Бандера таким не був. 11 квітня Віктор Ющенко подав апеляцію на рішення Донецького окружного адміністративного суду. Крім Ющенка, апеляції також подали 23 людини, серед яких – лідер «Свободи» Олег Тягнибок та онук лідера ОУН Степан Бандера. Проте апеляцію їм виграти не вдалося.

У червні того ж року Донецький апеляційний адміністративний суд підтвердив рішення окружного адмінсуду, а в 2011 році Вищий адміністративний суд України остаточно відмовив у перегляді справи. 

4 січня 2016 року на сайті Президента була зареєстрована петиція про повернення Степану Бандері звання Героя України, однак вона в установлений строк не набрала необхідної кількості голосів. Натомість у липні 2016 року, на підставі опитування киян, проспект Московський у столиці України було перейменовано на проспект Бандери.

ПРЕЗИДЕНТ ЯНУКОВИЧ

9 лютого. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «За попередніми даними Центральної виборчої комісії, на другому турі президентських виборів за результатами опрацювання 98,58% протоколів за кандидатів на пост Президента України Віктора Януковича проголосували 48,61% виборців, Юлію Тимошенко - 45,80%. Не підтримали жодного із кандидатів 4,38% виборців».

Монітор із графічним зображенням підсумків голосування у другому турі виборів Президента України по Україні, 10 лютого 2010 року. Фото: Укрінформ
Монітор із графічним зображенням підсумків голосування у другому турі виборів Президента України по Україні, 10 лютого 2010 року. Фото: Укрінформ

Довідково: 7 лютого в Україні відбувся другий тур виборів президента, у якому Віктор Янукович випередив Юлію Тимошенко з відривом у 3,48%.

Після оголошення результатів виборів, на засіданні фракції БЮТ було прийнято рішення про оскарження результатів виборів через суд. Представники Тимошенко планували спочатку оскаржити результати по дільницях, потім по округах – і якщо буде позитивний результат, то ставити під сумнів загальні результати виборів. Але всі оскарження Тимошенко не дали результатів, і 14 лютого Центральна виборча комісія України зареєструвала президентом України Віктора Януковича.

25 лютого у Верховній Раді відбулась інавгурація нового президента, на якій були присутні українські парламентарі, урядовці, генпрокурор, керівник СБУ, очільники всіх головних судів. Почесні місця біля трибуни займали голова Конституційного Суду Андрій Стрижак та голова Центральної виборчої комісії Володимир Шаповал. У ложі для гостей розмістилися президенти Польщі, Угорщини, Вірменії, Литви, Латвії, Македонії, Чорногорії, глави низки європейських парламентів та представники урядів. Від Росії приїхав глава Держдуми Борис Гризлов, а від США – радник Президента з національної безпеки генерал Джеймс Джонс. Проте, незважаючи на таку зацікавленість подією, доволі значна частина сесійного залу парламенту була порожня – представники БЮТ на урочисте засідання не прийшли. Із колишніх Президентів України на інавгурацію завітав лише Леонід Кучма.

Цікаво, що під час присяги було кілька курйозів, які згодом розцінили як «знаки». Так, скажімо, перед Януковичем раптово закрилися стулки дверей Ради, а напередодні у столиці тріснув і розламався навпіл пам'ятник засновникам Києва.

Перший тур виборів президента відбувся 17 січня 2010 року. З 18 кандидатів на посаду глави держави в другий тур тоді вийшли, як і передбачалося, Віктор Янукович і Юлія Тимошенко, які набрали 35,32% та 25,05% голосів, відповідно. Далі шли Сергій Тігіпко – 13,06%, Арсеній Яценюк – 6,96%. Чинний президент Ющенко набрав лише 5,45% голосів.

Попри численні фальсифікації з боку команди Януковича, на результат виборів вплинули й об`єктивні причини, а саме розчарування людей від постійних чвар у «помаранчевій» команді та поганого стану економіки.

ХАРКІВСЬКІ УГОДИ

ХАРКІВ. УКРІНФОРМ. «Договір про перебування Чорноморського флоту продовжено на 25 років».

Довідково: 21 квітня у Харкові о 15 год. 20 хв. президентами України та Росії Віктором Януковичем та Дмитром Медведєвим були підписані так звані «Харківські угоди»: перебування Чорноморського флоту РФ на території України і доповнення до попередніх угод про газові контракти й транзит газу до європейських країн територією України до 2019 року.

27 квітня Верховна Рада прийняла Закон «Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України». За це рішення проголосувало 236 депутатів.

Згідно з документом, з 28 травня 2017 року продовжується на 25 років дія міждержавних угод про статус та умови перебування ЧФ РФ на території України і про параметри поділу Чорноморського флоту, а також міжурядової угоди про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням ЧФ РФ на території України від 28 травня 1997 року з наступним автоматичним подовженням на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна зі сторін не повідомить письмово іншу про припинення їх дії не пізніше, ніж за один рік до завершення терміну дії.

Ратифікована Угода також передбачала збільшення орендної плати за перебування Чорноморського флоту Росії на території України. З 28 травня 2017 року вона мала складатися з платежів Російської Федерації в розмірі 100 мільйонів доларів на рік та додаткових коштів. Вони мали отримуватися за рахунок зниження з дати набрання чинності Угодою ціни на природний газ, що поставляється російською стороною в Україну.

Під час ратифікації «Харківських угод» у парламенті, зранку під ВРУ зібрався мітинг, на який прийшов і колишній президент Віктор Ющенко. У всіх була одна вимога – відмовитися від ратифікації скандальних угод. У сесійній залі опозиція накрила свої сектори прапором, а на місцях коаліції спробувала позаклеювати отвори для депутатських карток. Коли до зали ввійшов спікер Литвин, в нього полетіли яйця, проте його охоронців попередили – й останні захистили Литвина розкритими парасольками. Головним же аргументом опозиції стали димові шашки. За домовленістю, їх мали кидати разом депутати БЮТу і НУНСу, але на ділі це зробив лише нинішній спікер Андрій Парубій. В залі розпочалася бійка між опозицією та коаліцією. Але попри зусилля опозиціонерів зірвати ратифікацію, «Харківські угоди» таки були проголосовані.

МІСТ КИРПИ

28 вересня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «27 вересня Міністерство транспорту і зв'язку відкрило залізничний рух на Дарницькому автомобільно-залізничному мосту в Києві».

На будівництві Дарницького залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро, 3 червня 2010 року. Фото: Укрінформ
На будівництві Дарницького залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро, 3 червня 2010 року. Фото: Укрінформ

Довідково: У відкритті мосту взяли участь прем'єр-міністр України, яким на той час був Микола Азаров, а також Міністр транспорту та зв'язку Костянтин Єфименко.

Рух двома коліями (з правого берега на лівий і у зворотньому напрямку) мав дати можливість раціонально розподілити обслуговування пасажирських і швидкісних поїздів між станцією «Київ-Пасажирський» та вокзальним комплексом на станції «Дарниця». Проте це завершення першої черги будівництва. Після повного фінішу робіт транспортники очікують, що швидкість руху пасажирських поїздів зможе досягати 200 км на годину.

Також, за обіцянками транспортників, коли відкриють автомобільну частину мосту, то її проїжджа частина буде шестисмуговою (по три смуги на кожен берег Дніпра), а пропускна спроможність становитиме 35 тисяч автомобілів на добу.

Будівництво Дарницького залізнично-автомобільного мосту, названого в народі «мостом Кирпи» на честь колишнього глави Мінтрансу, було розпочато у липні 2004 року ще до самогубства міністра транспорту.

У грудні 2008-го відбулося відкриття робочого руху однією колією на залізничному мостовому переході. 17 грудня 2010 року був відкритий автомобільний рух по мосту з лівого берега Дніпра на правий, а 31 березня 2011 року – автомобільний рух з правого берега на лівий.

Нині мостовий перехід зданий в експлуатацію – окрім лівобережних заїздів та з'їздів з мосту на Дніпровську набережну, будівництво яких призупинено. У листопаді 2017 року мер Києва Віталій Кличко повідомив, що для того, щоб добудувати міст, потрібно 400 мільйонів євро. Проте він дав завдання, а також обговорив із міністром інфраструктури питання, щоб уже наступного року, тобто 2018-го, повністю запустили цей міст.

СКАСУВАННЯ ПОЛІТРЕФОРМИ

2 жовтня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «1 жовтня Конституційний Суд України оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним Закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року».

Під час засідання Конституційного Суду України. Фото: Укрінформ
Під час засідання Конституційного Суду України. Фото: Укрінформ

Довідково:  Конституційний суд своїм рішенням скасував політреформу 2004 року, тобто визнав неконституційним Закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року в зв'язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття.

Конституційний суд своїм рішення повернув у дію Конституцію 1996 року, яка передбачала президентсько-парламентську форму правління, а саме – повернення президенту Януковичу повноважень, які мав президент Леонід Кучма.

Також існування коаліції ставало не обов'язковим, а всі рішення ухвалювалися простою більшістю голосів. Це був ледь не єдиний в сучасній Європі випадок, коли суд своїм рішенням змінив політичний устрій у державі.

7 жовтня ВРУ ухвалила закон про Кабінет Міністрів України, який потрібно було ухвалити для приведення законодавства у відповідність до Конституції 1996 року. За це рішення проголосували 252 депутати, зокрема 175 «регіоналів», 4 БЮТівці, 5 НУНСівців, 27 комуністів, 20 депутатів Блоку Литвина та 21 позафракційний. Проект закону з трибуни представив Олександр Лавринович, який і запропонував депутатам не затягувати ухвалення законопроекту й одразу прийняти його в цілому. Проте таку можливість розкритикували депутати від опозиції. Зокрема, Анатолій Гриценко наголосив, що проект змін містить десятки поправок, які не стосуються Конституції, а спрямовані лише на концентрацію влади в руках Президента і Кабміну. Також депутат назвав протизаконним голосування проекту в цілому.  Але регіонали і комуністи були іншої думки, і закон був проголосований.

Нині ця подія відома як «конституційний переворот», який відкрив шлях до узурпації влади Януковичем.

(далі буде)

Хроніка попередніх років: 1918,  1919,  1920-1921,  1922-1923,  1924-1925,  1926-1927,  1928-1929,  1930-1932,  1933-1934,  1936-1937,  1937-1938,  1939,  1940,  1941-1943,  1944,  1945,  1946-1947,  1948,  1949,  1950,  1951,  1953,  1954,  1955-1956,  1957,  1958-1959,  1960 1961,  1962-1963,  1964,  1965,  1966,  1967-1968,  1970,  1971,  1972,  1973-1975,  1976-1977,  1978,  1979-1980,  1981,  1982 1983,  1984,  1985,  1986,  1987-1988,  1989,  1990,  1991,  1992,  1993,  1994,  1995,  1996,  1997,  1998,  1999,  2000,  2001,  2002,  2003,  2004,  2005,  2006,  2007,  2008,  2009

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-