Головне — Аркадій Бабченко живий! Мабуть, саме так виглядає щастя!

З неголовного: якщо справді вдалося задокументувати намір російських спецслужб скоїти вбивство російського журналіста і громадянина в Україні (неможливо уявити, щоб за таких обставин голова СБУ говорив про те, чого в нього нема), тоді, безумовно, усі ті прикрощі, м’яко кажучи, яких зазнали друзі Аркадія, тисячі небайдужих і порядних людей, а також офіційні особи по всьому світу (окрім Росії), можна СБУ вибачити. І сказати “браво” нашій спецслужбі.

Далі. Є тверда надія, що Кремль заплатить за спробу вбивства Бабченка особливу ціну. Справа тут не в правовій площині (будь-які докази Росія відкидатиме, як заперечує, скажімо, причетність до загибелі малайзійського “Боїнгу”), і навіть не в тому, що цим доказам повірять на Заході (там явно не будуть здивовані чи прикро вражені таким діям Росії). Справа в іншому: Росію, її славетних “чекістів”, один з яких очолює державу, а генерали ФСБ — найвпливовіша група нинішньої політичної еліти Росії, - висміяли! “Чекісти” ніколи особливо не претендували на те, щоб їх поважали за якісь моральні чесноти, а от на те, щоб їх вважали професіоналами найвищого рівня — це завжди! А тут їх саме у професійному плані привселюдно “посадили в калюжу”! І хто — українська СБУ, яку “чекісти” ніколи не вважали гідним супротивником! Це не просто провал в роботі ФСБ — їх за минулі сто років у “чекістів” було чимало. Це — грандіозний провал! І які конкретні “ексклюзивні” наслідки він матиме для ФСБ і Кремля — ще питання.

І ще одне. СБУ не варто затягувати із святкуванням. Треба бути готовим до злої, безжальної, кривавої відповіді ФСБ. Вона не забариться, “престиж” вимагатиме від “чекістів” швидкої реакції. Утім, якщо раптом їм вдасться загасити власні емоції, то тоді їхня відповідь не буде швидкою, але зате стократ небезпечнішою.

Що відчули ті, хто побачив живого Бабченка, не уявляючи, що таке може бути?

Виходить, Аркадій Бабченко ніби побував на власному похороні: послухав, що кажуть про нього різні люди «в останньому слові». Чи багато людей, тим більше пишучих, мають такий фантастичний досвід? Одразу і не пригадаєш… Але чи пробачать йому друзі, дружина цю чорну добу, яку вони прожили в страшному горі «без нього»? Щирі люди, той же Айдер Муждабаєв, який вчора ледве не плакав в прямому ефірі… Важко сказати, як з тим буде, позитивна емоція поки що забиває всі інші міркування. Що буде завтра, післязавтра – треба дочекатися.

А поки що – кілька слів від очевидця, як це було, коли до журналістів, які прийшли на брифінг про «хід розслідування вбивства Аркадія Бабченка» вийшов – живий-живісінький Аркадій Бабченко.

Олена Худякова, фотокор Укрінформу:

"І на цій ноті в зал у супроводі охорони заходить… Аркадій, і йдучи проходом, починає всім підморгувати!.."

-- Ми всі йшли на брифінг, як звичайно - ніхто навіть не здогадувався, що нам приготували. Усі, хто знав Аркадія Бабченка, йшли туди з відповідним настроєм, тому що всі присутні (було також багато іноземних журналістів) потім збиралися йти на Майдан на акцію вшанування пам'яті загиблого.

…Василь Грицак почав брифінг традиційно, з повідомлення про те, що в Україні днями йшла спецоперація з розкриття злочину, показував кадри затримання організаторів вбивства відомого журналіста. А потім, в кінці промови не втримався, почав дуже несподівано посміхатися. І раптом каже таку фразу: ”Я, звичайно, мав би зараз принести глибоке співчуття родині Аркадія Бабченка, але я не буду цього робити. Я навпаки хочу привітати його рідних та батьків, вас усіх, увесь світ, який спостерігає за цим дійством, та привітати Аркадія Бабченка з його третім днем народження!». І на цій ноті в зал у супроводі охорони заходить… Аркадій, і йдучи по проходу, починає всім підморгувати!...

Присутні на кілька секунд заціпеніли. Зависла пауза. Потім хтось почав плакати, хтось заплескав у долоні, хтось намагався дотягнутися до Аркадія, щоб потиснути його руку.

Слів нема, щоб передати цю емоцію!..

Укрінформ поцікавився реакцією своїх постійних коментаторів.

Євген Магда, політолог, директор Інституту світової політики:

“Це гібридна війна — тому дезінформація від СБУ, безсумнівно, виправдана”

“Вбивство” Аркадія Бабченка — типовий сюжет кримінальної хроніки, але з політичним підтекстом, адже про “вбивство” Бабченка дуже активно говорили російські медіа, почала працювати вся пропагандистська машина. На Україну вилили чергове відро бруду, на яке наша держава не заслуговувала за жодних причин, за жодного варіанту розвитку подій.

Думаю, що зараз відбулась суттєва реабілітація в очах громадської думки українських спецслужб, що теж дуже важливо в умовах гібридної війни. Насправді формування, розхитування недовіри до спецслужб, до каральних органів, до органів державної влади — це класика інформаційної війни, і треба на це звертати увагу.

Україна сьогодні має підстави святкувати перемогу, але зрозуміло, що Росія на цьому не зупиниться. На нас чекатимуть багато подробиць цієї справи. Користуючись нагодою, скажу, що це той випадок, коли усім без винятку нашим політикам треба думати про національні інтереси, думати, як захищати їх, а не робити заяви, що цього б не сталось без підтримки тої чи іншої політичної партії. А зараз просто приємно, що українські спецслужби спрацювали на відмінно, принаймні зараз такі відчуття. А деяким людям, очевидно, треба закривати свої акаунти у фейсбуках, після того, що вони про СБУ написали вчора.

Росіяни на вбивство Бабченка надто оперативно відреагували. Якою буде реакція тепер? Країни Заходу оцінять роботу українських спецслужб. Росія також оцінить, тільки по-своєму. Цікаво, наскільки швидко тепер Слідчий комітет РФ закриє справу про вбивство Бабченка. Вони ж люблять штампувати ці справи, стосовно насамперед різних українських політиків і військових, але не надто люблять їх закривати.

Тарас Березовець, політолог:

“Росія скаже, що дії української влади - абсурдні”

Українські спецслужби навчились проводити спецоперації в стилі голлівудського блокбастера. Звичайно, про таку операцію знало обмежене коло осіб — не більше 10-ти в країні, включно з головою СБУ, генпрокурором, Президентом і оперативниками, що вели операцію. Найголовніше, вдалось довести провину і організатора, і кілера, який мав здійснити це вбивство. Тепер треба, щоб вони понесли відповідальність.

Думаю, що Росія відреагує в своєму стилі, мовляв, це чергова клоунада, інсценування, а українська влада вже дійшла до крайнощів, до повного абсурду. Тепер російські пропагандисти, ті, хто коментував “смерть” Бабченка, виглядають, м’яко кажучи, дуже смішно. Але найголовніше, що вдалось врятувати життя журналіста. Головне, щоб зараз росіяни зовсім не озвіріли і не спробували організувати ще один замах.

Богдан Яременко, дипломат:

“СБУ — молодці! Але до чого тут Юрій Луценко?”

“Я дуже радий, що Аркадій Бабченко живий. Це просто суперова новина. Чому робилося саме так, а не чомусь інакше — пояснити не можу. Але, думаю, що згодом СБУ надасть детальніші, професійною і, водночас, зрозумілою мовою пояснення. Нині ж вони безумовно заслужили на лаври. Але є одне “але”, яке стосується Юрія Луценка. Перед тим, як когось звинувачувати — спершу треба відповісти на багато інших, не менш важливих питань. На одній вдалій операції, до якої, поза тим, прокуратура абсолютно не причетна, піаритися не варто. Натомість, пану Юрію Віталійовичу слід провести окремий брифінг і розповісти, в якому нині стані знаходиться розслідування вбивства Шаповала, Шеремета, Окуєвої... Утім, ще раз повторюся, операція була ефектною. СБУ — молодці!”

Богдан Буткевич, журналіст телеканалу Еспресо.ТВ:

“Всі хто кричав про зраду — мають вибачитися! Власне, я вибачаюся”

“Я відчуваю себе щасливим ідіотом. Дай Бог, щоб завжди саме так відбувалося в подібних ситуаціях. Знімаю капелюха перед СБУ! Але мені не подобається, що зараз буквально усі, хто ще вчора кричав про #зраду, що в СБУ працюють лише одні “ублюдки” - сьогодні навіть не вибачилися. І це мене сильно бісить. Але це їхня справа. До речі, рекомендую звернути увагу на публікацію головного редактора “Новое время” Віталія Сича, який на своїй Фейсбук-сторінці на повному серйозі пише: “Ой, мені через півгодини треба журнал здавати, а в мене ж там стаття про смерть Бабченка. Так же ніхто не робить...”. Чесно - я вважаю, що це просто п...здець! Це днище повне! Блін, ну нахєра ти таке пишеш? Але то таке. Найголовніше, що чувак живий. Що ж тепер робитиметься за порєбріком? Думаю, вони з’їли гівна, і це дуже прекрасно. Зараз вони збиватимуть усе на маргінес. Інформації буде мінімум. Російські засоби масової дезінформації подаватимуть все так, щоби ніхто цього не помітив. Звичайно, не говоритимуть, що звинувачують російські спецслужби. Коротко кажучи, включать стандартну систему замовчування фактів. Але ну їх на...”

Підготували Оксана Поліщук, Юрій Сандул, Мирослав Ліскович, Микола Романюк, Сергій Тихий, Київ