20 травня. Пам’ятні дати

20 травня. Пам’ятні дати

3908
Ukrinform
Сьогодні в Україні День пам’яті жертв політичних репресій.

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій,  привернення  уваги  суспільства  до  трагічних  подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної   ідеології,   відродження   національної   пам’яті, утвердження нетерпимості до  будь-яких  проявів  насильства проти людства та у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних  репресій  1937-1938  років, на підтримку ініціативи громадськості. Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах. Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали  масові  репресії, які чинились сталінським режимом та його провідниками в Україні у 30-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 197 617 осіб, з них приречено до страти – 122 237 громадян. Левову частку цих вироків виносили саме «трійки» НКВС. Впродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева. Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 30-х – в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. Традиційно, в День пам’яті жертв політичних репресій вищі особи держави покладають квіти до національного меморіального заповідника «Биківнянські могили». Покладання квітів до пам’ятних знаків відбувається також по всій країні, проходять жалобні віче і церемонії.

Разом з тим, сьогодні в світі вперше відзначається Всесвітній день бджіл. Рішення про відзначення цього Дня було прийнято 20 грудня 2017 року. Ініціатором виступила Словенія, яка і запропонувала, щоб цей день відзначався в травні, коли медоносні бджоли в Північній півкулі є найбільш активними, а потреба в запиленні є найвищою. Мета Дня - підвищити обізнаність про важливість бджіл та інших опилювачів і допомогти вжити заходів для забезпечення виживання бджіл на благо всього людства. В Україні бджолярство було відоме з давніх давен, щоправда, звичних вуликів тоді не було й за медом доводилося лазити на дерева. Звали таких збирачів меду бортниками. Найбільше бортництвом славились Чернігівщина й Полтавщина. Мед уживали не тільки як цінний харчовий продукт, але і як обрядову страву. Медом і воском сплачували данину. У великій кількості вони йшли на експорт у близькі й віддалені країни – Візантію, Італію, Францію, німецькі землі, через Каспій – аж до країн Сходу. Літописні джерела зберегли відомості, що в 945 році княгиня Ольга при обміні дарунками з візантійським імператором Костянтином отримала від нього золото, срібло, дорогоцінний посуд, а йому дарувала віск, мед, а також челядь. Й нині наша країна належить до країн-лідерів з виробництва меду. За даними Міністерства аграрної політики, в Україні налічується близько 400 тис. бджолярів, які сумарно виробляють в середньому 70 тис. тонн меду на рік, що є найвищим показником в Європі. Майже 57 тис. тонн, або 80% всього українського меду експортується – в основному, в ЄС.

Ювілеї дня:

137 років від дня народження Владислава Сікорського (1881-1943), політичного і державного діяча Польщі. Прем’єр-міністр і військовий міністр Польщі (1922–1923), прем’єр-міністр польського емігрантського уряду (1939–1943), генерал. Владислав Сікорський – надзвичайно цікава постать у польському політикумі. Одвічний суперник і опонент Юзафа Пілсудського. Їхнє протистояння почалося ще під час Першої світової війни – Сікорський був прихильником створення польських збройних сил при Австро-Угорщині, тоді як Юзеф Пілсудський наполягав на переорієнтації на Антанту з її більшими шансами на перемогу у війні. Сікорський командував дивізіями й арміями в українсько-польській (1918–1919) і польсько-радянській (1920) війнах. 16 грудня 1922 року очолив польський уряд. Йому вдалося стабілізувати внутрішню ситуацію, а також здобути визнання Заходом східних кордонів Польщі. Втім, наступного року змушений був піти у відставку – не впорався з гіперінфляцією. Згодом обіймав військові посади, зокрема, був командувачем 6-го військового округу у Львові. Після травневого перевороту 1926 року, коли до влади прийшов Пілсудський, його усунули, навіть, і з цієї посади. У 1939 році генерал перебирається до Франції. З початком Другої світової війни одразу ж розпочинає організацію польських дивізій і стає прем’єр-міністром уряду Польщі в екзилі, а згодом і головним командувачем Польських збройних сил в еміграції. Після поразки Франції (червень 1940 року) уряд Сікорського переїхав до Лондона. 30 липня 1941 року Сікорський підписав договір з СРСР про відновлення дипломатичних відносин, намагаючись віднайти золоту середину у відносинах зі Сталіним. Але 13 квітня 1943 німці оголосили про віднайдені в Катинському лісі останки 4 тисяч убитих польських офіцерів. Більшовики все заперечували, звертаючи вчинене злодіяння на нацистів. Сікорський вимагав створення комісії Міжнародного Червоного Хреста та розриву дипломатичних відносин між Британією і СРСР. Москва звинуватила його у співпраці з німцями і 26 квітня 1943 року розірвала дипломатичні відносини з польським еміграційним урядом. Міжнародне співтовариство відмовчувалося, час від часу висловлюючи «велике занепокоєння». Владислав Сікорський загинув у авіакатастрофі. Літак з генералом, який вилетів з Гібралтару на Лондон, упав у Середземне море 4 липня 1943 року, через 16 секунд після старту. Разом з Сікорським в літаку перебували: його донька, шеф його штабу генерал Тадеуш Клімецький, два депутати Британського парламенту та члени екіпажу. Багато хто з істориків і досі вважає, що смерть Владислава Сікорського над Атлантикою не була випадковою – надто незручною політичною постаттю він був і для Лондона, і для Берліна, і для Москви. Останки генерала були перепоховані в Польщі в 1993 році, у 2008 році була здійснена їхня повторна ексгумація, втім, судово-медичні експерти жодних слідів насильницької смерті не виявили. Як відомо, щоби позбутися клопотів ведення перемовин з польським урядом в екзилі, Сталін створив у Москві прокомуністичний польський уряд, що в липні 1944 року перебрався до визволеного радянськими військами Любліна. Цей уряд погодився на польсько-радянський кордон по Західному Бугу, виселення поляків з Галичини та Волині, встановлення в Польщі комуністичного режиму, який проіснував до 1989 року.

96 років від дня народження Івана Михайловича Чендея (1922–2005), українського письменника, класика закарпатської літератури, кіносценариста. У 1994 році був удостоєний Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка за книгу «Калина під снігом»; лауреат Республіканської премії ім. А. Головка (1987). Автор багатьох книжок оповідань, нарисів, повістей, кіносценарію художнього фільму «Тіні забутих предків» (1964, у співавторстві з Параджановим), ряду сценаріїв науково-популярних стрічок. Народився Іван Чендей у селищі міського типу Дубове на Тячівщині. Першим літературним учителем була народна творчість – казки, легенди, пісні-коломийки. Їх він чув від матері, потім вичитував у журналі «Наш рідний край». Були ще різдвяні вертепи з колядками-лицедіями, народні весняні забави, похоронні голосіння, ворожіння й заклинання, верховинські весілля. На час визволення Закарпаття від німців (1944), Іван Чендей був учасником літературного збірника хустських гімназистів. У 1945 році почав працювати в обласній газеті «Закарпатська правда». Згодом Іван Чендей закінчив Ужгородський університет, Вищі літературні курси в Москві. За радянської влади впродовж багатьох років був в опалі, твори письменника не друкували.

Сьогодні день народження святкує Шер (Шерилін Лап’єр Саркисян; 1946), популярна американська кіноактриса, співачка, авторка пісень. Знімалась у фільмах «Сілквуд», «Маска» (приз МКФ у Канні, 1985), «Сновида» (премії «Оскар», 1988; «Давид ді Донателло», 1988; «Золотий глобус», 1988), «Іствікські відьми», «Чай з Муссоліні». Володарка премій «Греммі» та «Еммі» за музичну діяльність.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-