17 травня. Пам’ятні дати

17 травня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні, у третій четвер травня, українці вже традиційно святкують День вишиванки.

Цей День не є офіційним, але відзначають його не тільки в Україні, але й за її межами – українці та всі прихильні до нас та до нашої культури люди. Акція бере початок з ініціативи студентської молоді факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету імені Юрія Федьковича. У 2006 році вони запропонували один день року присвятити українській вишитій сорочці. Можна сказати, що свято існувало й відзначалося у вузькому колі, але у 2014 році воно вийшло не тільки за межі гуртка свідомого українського студентства, але й за межі самої України. Українська вишиванка, нарівні з українською писанкою є одним із яскравих символів української культури. До того ж, одягаючи вишиту сорочку, демонструєш не тільки її красу й унікальність, але й засвідчуєш свою приналежність до віковічної української культурної традиції. Третій четвер травня обраний не випадково. Засновники акції наполягають на тому, аби День вишиванки припадав саме на будень, а не на вихідний, наголошуючи, що вишиванка – органічна складова життя та культури українців, а не вкритий нафталіном артефакт.

Разом з тим, сьогодні, за ініціативою ООН, відзначається Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного суспільства. Саме 17 травня - чергова річниця підписання у 1865 році в Парижі 20 країнами першої Міжнародної телеграфної конвенції та заснування Міжнародного телеграфного союзу. З 1934 року після підписання Міжнародної конвенції електрозв’язку ця організація стала називатися Міжнародним союзом електрозв’язку. Дата святкування Всесвітнього дня електрозв’язку та інформаційного суспільства встановлена ООН у 2006 році. На сьогодні МСЕ – спеціалізована установа ООН у сфері глобального електрозв’язку, покликана здійснювати законодавчі, управлінські, виконавчі та консультативні функції, надавати технічну підтримку, розробляти стандарти і правила у сфері електрозв’язку та формулювати рекомендації, спрямовані на активізацію розвитку телекомунікацій та підвищення якості послуг. МСЕ організовує також всесвітні та регіональні виставки і форуми, такі як ITU TELECOM WORLD, об’єднуючи представників урядів, галузей електрозв’язку та ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій), сприяючи взаємному обміну ідеями, знаннями і технологіями. Співпрацює Міжнародний союз електрозв’язку і з Україною. Мета співробітництва – вдосконалення та раціональне використання інформаційно-комунікаційної інфраструктури, а також долання «цифрового розриву» в телекомунікаційних технологіях на національному та міжнародному рівнях. Супутньою метою сучасного етапу співробітництва України у рамках МСЕ у галузі міжнародної стандартизації мовлення є забезпечення міжнародного правового захисту сумісного використання в Україні радіомовних аналогових і цифрових систем, служб і технологій на весь перехідний період від аналогового до цифрового мовлення, врахування національних інтересів України під час розроблення міжнародних нормативних документів, що стосуються стратегії впровадження цифрового мовлення, подолання цифрового розриву, а також створення цифрових служб нових поколінь. Прикметно, що цього ж дня у 1991 році був представлений перший інтернет-сервер і затверджений стандарт для сторінок WWW. Цьогорічна тема Дня – «Забезпечити позитивні результати використання штучного інтелекту для всіх».

Ювілеї дня:

100 років від дня народження Біргіт Нільссон (1918-2006), шведської оперної співачки (драматичне сопрано), однієї із найвизначніших виконавиць вагнерівського репертуару. Солістка Королівської опери в Стокгольмі. Співала в найбільших оперних театрах світу. Її кар’єра – рідкісний зразок поєднання таланту й професіоналізму за повної відсутності чуток, пліток, голосних сумнівних романів і чвар – здебільшого невід’ємної частини життя «звичайної» оперної примадонни. Марта Біргіт Свеннссон народилася в сільській родині в провінції на півдні Швеції. З дитинства співала в церковному хорі, згодом навчалася в Королівській академії в Стокгольмі. Дебют майбутньої зірки відбувся в Королівській опері Стокгольма в 1946 році. Через два роки Біргіт вийшла заміж за студента, з котрим познайомилася в поїзді. Шлюб виявився міцним і тривалим (майже 60 років), але у подружжя не було дітей. Не минуло й п’яти років після дебюту, як про Біргіт Нільссон заговорив увесь оперний світ. У 1951 році вона заспівала Електру в моцартівській «Ідоменеї» на Глайндборнському фестивалі. Але невдовзі її голос помінявся з ліричного на драматичне сопрано, що можна вважати справжнім дивом, – якби не це, Біргіт Нільссон ніколи не змогла б заспівати Ельзу у вагнерівському «Лоенгріні» на фестивалі в Байройті. В 1957 році відбувся її дебют у «Ковент-Гардені» в ролі Брунгільди в «Перстні нібелунгів». У «Метрополітен», головному оперному театрі світу, вона з’явилася в 1959 році, в ролі Ізольди. Вона панувала в операх Ріхарда Штрауса і Джакомо Пуччіні. Співачка майже не давала сольних концертів, але якщо вони все ж траплялися, то ставали такими ж легендарними, як і все, що вона робила в житті. Навіть знаменита пісенька «I could have danced all night» із мюзиклу «Моя чарівна леді», яку примадонна любила виконувати на біс. У неї був досить непростий характер, без чого, мабуть, неможливо бути примою, але в порівнянні з багатьма іншими великими співачками вона була просто душкою. Ті нечисельні суперечки, які виникали за її участі, завжди стосувались виключно справи. Її голос був дивовижний і неповторний, схожий на осяйний промінь, що розрізав акустику й оркестр. Біргіт Нільссон виступала на сцені майже сорок років, і майже все, що нею виконувалось, було записано. В 1984 вона залишила сцену, мешкала в провінції. 2009 року Фонд Біргіт Нільссон започаткував премію її імені – найбільшу в царині класичної музики. Її першим лауреатом став Пласідо Домінго, другим – Рікардо Муті. З жовтня 2016 року Банк Швеції ввів в обіг банкноту з зображенням видатної шведської співачки. На аверсі купюри номіналом 500 шведських крон розміщується портрет Біргіт Нільссон.

83 роки від дня народження Анатолія Федоровича Шекери (1935-2000), видатного українського балетмейстера, народного артиста України, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка (2000), лауреата премії ім. Сергія Дягілева, головного балетмейстера Національної опери України. З ім’ям Анатолія Шекери пов’язано становлення української хореографічної школи її вихід на міжнародну орбіту. Він поставив понад 40 балетів. Критики називали хореографа монументалістом за точність і образність ліплення в пластиці, розкриття драматургії творів, оригінальне танцювальне трактування. «Перлинами» творчої спадщини майстра є постановки балетів «Легенда про кохання», «Ромео і Джульєтта», «Спартак», «Коппелія» (остання робота хореографа). «Для Шекери як балетмейстера завжди була важлива архітектура вистави: не лише «чиста підлога» сцени. Важливо було все – якими будуть декорації, що відбувається за лаштунками, тобто всі дрібниці… А ще, в Україні не було такого балетмейстера, який розвивав би жіночу тему. Він буквально «ліпив» балерин, та яких талановитих! Варто пригадати декілька гучних імен: Валентина Калиновська, Елеонора Стебляк, Наталя Уманова, Тетяна Таякіна, Олена Філіп’єва, і відразу виникають дивовижні жіночі образи в його виставах…» (режисер Лесь Танюк)

Роковини смерті:

День пам’яті Петра Балабуєва (1931-2007), українського авіаконструктора, генерального конструктора АНТК імені Антонова, головного автора великовагових транспортників «Мрія» і «Руслан». Зі своїх прожитих 76 років Петро Балабуєв понад півстоліття присвятив авіації. За роки своєї праці в АНТК він брав участь і керував створенням близько 20 оригінальних повітряних суден і понад 100 типів і модифікацій літаків сімейства «Анів». У тому числі, конструював всесвітньо відомі Ан-8, Ан-12, Ан-22 «Антей», Ан-72, Ан-32, Ан-28, був головним конструктором Ан-124 «Руслан», як генеральний конструктор дав путівки в життя Ан-225 «Мрія», Ан-70, Ан-38, Ан-140. В результаті його наукової діяльності було закладено основи проектування багатоцільових літаків народногосподарського призначення, важких транспортних літаків, що базуються на грунтових аеродромах, розроблено концепцію аеродинамічного і вагового компонуваня широкофюзеляжних транспортних літаків. 

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-