8 гривень за «трамвай»: багато це чи мало?

Учора киян сколихнула не надто приємна новина: з 14 липня зросте вартість проїзду у міському транспорті столиці. Разова поїздка у метро чи наземному транспорті коштуватиме 8 гривень, власники проїзних сплачуватимуть 6,3 гривні за поїздку, а власники безконтактних карток при її поповненні на 50 поїздок сплачуватимуть 6,5 гривні. У результаті киянам доведеться прийняти такий удар по своїх кишенях: за 22 робочі дні місяця при використанні картки метро на 50 поїздок потрібно буде заплатити 286 гривень замість 198. Якщо ж користуватися двома видами громадського транспорту (проїзний + картка метро) — 563 гривні. Якщо порахувати повну вартість поїздок для двох видів транспорту - то в сумі вийде 704 гривні за місяць, або близько 5% від середньої зарплати по Києву (наразі це близько 13 тисяч гривень). Здавалося б, не так вже й багато, але кияни справедливо зазначають — якщо платити більше, то важливо розуміти — за що саме? Відтак Укрінформ детальніше дізнавався, які ж основні причини для здорожчання проїзду і чи вони обґрунтовані?

Відтік кадрів, ремонт, матеріали — основні причини зростання ціни за проїзд

Столична влада назвала дві основні причини. По-перше, це низький рівень зарплат в галузі і, як наслідок, дефіцит кадрів. За словами голови Департаменту транспортної інфраструктури Сергія Симонова, у метрополітені на сьогодні 468 вакансій, або 5,9% загальної кількості працівників, а у «Київпастрансі» взагалі 2434 вакансії, або 25,8%. По-друге, це необхідність збільшити обсяги ремонтних робіт, щоб покращити комфорт та безпеку пасажирів.

Варто зауважити, що з новими цінами збільшиться розрив між ціною разової і “оптової” поїздки. Якщо зараз він становить 50 копійок (4,50 грн замість 5), то тепер становитиме 1,50 грн (6,50 замість 8). Тобто, збільшивши цей розрив, метрополітен підштовхує киян переходити на пластикові картки для оплати проїзду. У такий спосіб споживач платить авансом за ще не надані послуги, але метрополітен уже може розпоряджатися коштами, що надійшли, для покращення своєї роботи.

У департаменті наголошують, що капітального ремонту потребує близько третини всього рухомого складу наземного транспорту, трамвайні колії, контактно-кабельна мережа, ескалатори на станціях метро «Арсенальна», «Хрещатик», «Університет», «Вокзальна», тунельні споруди та станції метро тощо. Саме ці проблеми планують вирішити за рахунок підвищення тарифів на проїзд.

Заступник голови КМДА Дмитро Давтян розповів на вчорашньому брифінгу, що наразі економічно обґрунтований тариф на перевезення одного пасажира дещо вищий і становить 8,27 грн для метро і 8,77 грн для наземного транспорту. Каже: столична влада пішла на компроміс.

Натомість голова голова фракції “Об’єднання “Самопоміч” у Київраді Сергій Гусовський іншої думки. Коментуючи збільшення тарифу, він заявив, що “допоки у транспортній сфері царюватиме хаос, підвищення вартості проїзду жодним чином не позначиться на якості послуг”. Депутат нагадав, що маршрутки зазвичай дублюють маршрути великих автобусів, чим відбирають у них пасажиропотік і тільки збільшують збитковість комунального транспорту. На перший погляд, це зауваження здається доречним, але чи насправді це так - Укрінформ уточнив безпосередньо у КП “Київпастранс”.

Начальник служби зв'язків з громадськістю КП “Київпастранс” Марина Загородько наголошує в коментарі Укрінформу, що такої проблеми немає, адже у комунального транспорту свій пасажир, який користується громадським транспортом регулярно. Натомість вона говорить, що суттєвим фактором є зростання тарифів на комунальні послуги та матеріали: “Зростання ціни пов’язане, зокрема, зі збільшення цін на основні показники, які формують собівартість проїзду. Ми востаннє підвищували до економічно обґрунтованого тарифу у 2015-му. Зараз же у 5,4 рази зросли тарифи на електроенергію, у 1,5 рази зросла вартість дизельного палива. Але слід наголосити, що рішення про зростання ціни ще не прийняте остаточно, це відбудеться лише після громадських обговорень”.

Оскільки дефіцит кадрів у “Київпастрансі” є серйозною проблемою, то Укрінформ також поцікавився, а який же середній розмір зарплат у цій галузі та на скільки підвищення ціни за проїзд дозволить їх підняти. «Зарплата водіїв залежить від багатьох факторів – досвіду, класності тощо. Але в середньому наші працівники отримують близько 8000 гривень. У «Київпастрансі» сьогодні понад 2000 вакансій. Якщо тарифи піднімуть, то це дозволить збільшити зарплату водіям відсотків на 20, і ми сподіваємося заповнити вакансії».

Речниця КП “Київський метрополітен” Наталка Макогон говорить, що поки точно не відомо, наскільки вдасться підняти зарплату працівникам метрополітену після підвищення ціни на проїзд.

“Нам треба по новому тарифу попрацювати хоча б місяць, а краще — квартал, щоб зрозуміти, як саме можемо розподілити ці кошти. Загальнонаціональне підвищення мінімальної зарплати, яке заплановане (нібито) на липень та грудень, становитиме 9%. Ми плануємо підняти зарплати нашим працівникам на більший відсоток.

Зараз у нас дуже велика розбіжність між зарплатами, залежно від кваліфікації працівника. Найнижча — близько 4500-5000 гривень у прибиральників, у контролерів — приблизно 7700 гривень, у слюсарів-ремонтників — близько 10 000 гривень водночас як в інших компаніях, за нашою інформацією, тим же слюсарям пропонують не менше 15 000. Найбільша ж зарплата, звісно, у машиністів, які багато навчаються, проходять безліч переатестацій, медоглядів — близько 16-17 000 з відрахуваннями. Але проблема у тому, що наші працівники виїжджають на низькокваліфіковані роботи за кордон”.

Запитуємо в речниці столичного метро, на що саме підуть кошти з підвищення тарифів на проїзд: “Капітальні роботи в метрополітені дотуються містом з власного бюджету. На цей рік закладено 1 мільярд 800 мільйонів гривень, на наступний рік — 2 мільярди 200 мільйонів гривень. Кошти від зміни тарифу йтимуть на зарплату працівникам, оплату комунальних послуг, поточні витрати. Це зекономить до 800 мільйонів гривень бюджетних коштів, що дасть можливість провести більше капітальних робіт. Уже відомо, що у межах планів щодо будівництва двох нових станцій на зеленій гілці ми закупимо 40 вагонів. У минулому році ми закінчили проект модернізації 135 вагонів по червоній гілці. Ми багато зробили у напрямку інноваційних рішень — ми в першій п'ятірці країн, де запрацювала оплата проїзду банківською карткою, а нещодавно запрацювала оплата проїзду з допомогою мобільних телефонів. Люди щоправда хочуть швидких рішень, а на великих підприємствах так не буває”, - резюмує Наталка Макогон. 

Здорожчання проїзду хоч болісне, але об'єктивне

Моніторинг зарплат цієї ланки по сайту Work.ua, що об'єднує роботодавців та шукачів роботи, показує, що конкуренція на цьому ринку таки існує. Приміром, на сайті пошуку роботи чимало пропозицій для електриків та слюсарів-ремонтників із зарплатою 10-12 тисяч гривень, водночас як у сфері громадського транспорту - вже згадані 8 тисяч. 

У Польщі ж, приміром, на сайті EuRabota, що пропонує вакансії для заробітчан за кордоном, водію автобусу-гармошки пропонують ставку 12-13 злотих за годину з навантаженням 200-250 годин на місяць.

Тобто судячи з оголошення на сайті, мінімально водій отримуватиме 2400 злотих, тобто близько 17,5 тисяч гривень (при цьому житло надається). Що й казати, за таких умов відтік кадрів у комунальній галузі невідворотний...

Укрінформ також попросив прокоментувати підвищення тарифів Олександра Сергієнка, директора аналітично-дослідницького центру «Інститут міста», аби дізнатися його думку про обґрунтованість такого підвищення цін у міському транспорті.

“Вартість електроенергії в останні роки постійно зростає. Останнє її підвищення стосувалося промисловості, тобто того ж метрополітену, тому це є об'єктивним фактором. Не треба забувати, що зросли і мінімальні зарплати. Але найголовніше, що метрополітен — це стратегічний вид громадського транспорту. Щоденно він перевозить у Києві 1-1,5 млн громадян. Тому підземка має працювати краще, ніж швейцарський годинник. Запізнення потягу на 30 секунд одразу створює натовп і погану ситуацію в метро. Це доволі складний організаційно-інженерний комплекс, тому його треба належно утримувати, це — питання безпеки. Тому серед населення треба проводити широку інформаційну кампанію, в ході якої роз'яснювати, чому необхідно піднімати вартість проїзду.

Щодо наземного транспорту можу сказати те саме, адже де є електрика і будь-які технологічні витрати — там є об'єктивні причини для підвищення вартості проїзду”.

Водночас Олександр Сергієнко говорить про те, що здорожчання проїзду в комунальному транспорті потягне за собою іншу проблему — підвищення тарифів на проїзд приватними перевізниками. “Тому перед міською владою стоїть завдання жорстко контролювати діяльність всіх перевізників, особливо якість їхніх перевезень. У законі про громадський транспорт саме квиток є страховим полісом. Якщо ви не маєте квитка, то відповідно ви не застраховані”, - каже пан Сергієнко.

Він також додає, що у роботі приміських маршруток у столиці панує хаос. “На кінцевих станціях метро цей хаос створює великі проблеми, бо ж маршрутки постійно блокують загальну проїжджу частину. Слід ставити питання про кращу координацію роботи маршруток і міського транспорту. Це можна зробити, організувавши представників місцевих громад у “Раду агломерації”. Київську агломерацію, яка існує де-факто, треба нарешті оформити де-юре. Тоді можна буде впливати і на вартість перевезень, і на їхню якість”.

Тож схоже, киянам доведеться звикати до нових цін на проїзд у міському транспорті. Головне, щоб ми все ж таки побачили, що наші кошти на його утримання будуть витрачені не дарма. Інакше — протестів громадян не уникнути, як це було із підвищенням цін на проїзд у приміських маршрутках, де якість перевезень роками залишається незадовільною, а ціни постійно зростають.

Але що цікаво. Хоча в середньому по Європі проїзд у міському транспорті коштує близько двох євро (70 грн. – ред.) — на заході континенту, а саме у Франції, мер Парижу зараз всерйоз розмірковує над тим, щоб до 2020 року впровадити модель… безкоштовного громадського транспорту. І не лише для всіх верств населення, а й для мільйонів гостей «столиці світу». Можливо, колись і ми до того дійдемо...

Юлія Горбань, Київ