Чи обмінювати Рубана на заручників Кремля?
Отже – «бойовики включили Володимира Рубана у список для обміну полоненими». Про це 12 травня оголосив голова Служби Безпеки України Василь Грицак.
Сама думка про можливість такого обміну першої ж миті викликає внутрішній спротив. Адже Володимиру Рубану та Надії Савченко інкримінують, ні багато, ні мало – вчинення дій з метою насильницького повалення конституційного ладу та захоплення державної влади, а також посягання на життя державних (громадських) діячів, підготовку до терористичного акту.
Отак взяти й просто віддати терориста? Цікаво, що за день до цього голова ГПУ Юрій Луценко оголосив, що слідчі Служби безпеки встановили імена й посади російських військових, які видавали зброю народному депутату Надії Савченко для здійснення теракту, співучасником якого, на думку слідства, є й Рубан.
Як же тоді буде із самою Савченко? Запит на її обмін терористи не надсилали. Отже Савченко буде сидіти, а її подільник вийде сухим із води? Чи не збільшить це лави охочих постріляти з міномета по Верховній Раді чи кинути в президію гранату? Чи не виявиться, що чим більше у тебе «заслуг» перед Кремлем, тим легше тобі уникнути покарання за свої злочини в Україні? Чи не закріпить це тенденцію масового включення в групу обміну людей, які ведуть підривну діяльність далеко від фронту, в самому центрі столиці?
"Включення бойовиками ОРДО керівника організації "Офіцерський корпус" Володимира Рубана до списків обміну ускладнює переговори про звільнення українських заручників, – зауважила перший віце-спікер Ірина Геращенко, додавши, що «бойовики вимагають віддати їм... беркутівців, терористів з усіх усюд, людей, що їх публічно всюди нахвалювали. Мовляв, Володимир попросив бойовиків його звільнити, і вони вимагають від "хунти" віддати "офіцера"…
Окрім правової колізії – є ще й моральна. Чи хотіли б ми, аби справедливість взяла гору, і Володимир Рубан, який (якщо вірити генпрокурору) мріяв перетворити урядовий квартал на криваве місиво та зруйнувати конституційний лад, щоб він відсидів свій строк «від дзвінка до дзвінка»? Безумовно. Але, якщо ДНР/ЛНР (а це значить – Росія) погодяться в обмін на Рубана звільнити Сенцова, Кольченка, Балуха або нашого колегу Сущенка, то хіба ми не будемо готові поступитися принципами заради цього?
Ми попросили експертів прокоментувати ситуацію з можливим обміном Рубана.
ЧИ МІНЯТИ? ПІСЛЯ СУДУ – ТАК
Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія XXI", учасник об'єднання "Родичі бранців Кремля":
- Звичайно, я вважаю, що Рубана слід включати в список для обміну. Але цьому має передувати відповідна процедура. Публічний суд, вирок, розуміння, що це важковаговик обміну (звичайні "пропорції" тут не діють) та включення.
Хочу зауважити, голова СБУ публічно сказав, що донецька сторона вимагає включити Рубана у список. За всієї поваги, тут важлива чіткість формулювань. Цього вимагає не "донецька сторона", цього вимагає Росія, яка діє через проксі-групу в так званих "Д/ЛНР". Судовий процес над Рубаном мав би бути максимально публічним та прозорим (на відміну від тих – начебто судових засідань, які в закритому режимі проводять над патріотами на окупованих територіях) та містити увесь комплекс підтверджень і провини Рубана, й того, що оці "бойовики" завжди взаємодіяли з Росією, що вони – лише штучно створений оператор Кремля.
РОСІЯ САМА ПІДТВЕРДИЛА, ШО НАМІРИ РУБАНА НЕ БУЛИ ЧИСТИМИ
Микола Сірий, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, член центральної ради громадської організації "Українське юридичне товариство", адвокат:
- Той факт, що Росія почала вимагати включити Рубана в список для обміну, в непрямий спосіб підтверджує, що він із перших днів під час здійснення обміну та поїздок на лінію розмежування не був «чистою» особою – це підтверджує сумніви, які існували завжди. Сьогодні, в першу чергу, слід у суді довести факт вчинення ним кримінального правопорушення. Враховуючи заяви Генпрокуратури про цілий ряд очевидних фактів та доказів його провини, слід максимально швидко провести суд, який повинен мати максимально публічний характер. А після вироку включати його в список для обміну, наприклад, журналістів.
ЯК СВЯЩЕНИК ТА ГРОМАДЯНИН Я ХОТІВ БИ, ЩОБИ БРАНЦІ ПОВЕРНУЛИСЯ
Костянтин Холодов, священик УПЦ КП, засновник капеланської служби:
- Розмірковуючи про долю Рубана, хочу наголосити на такому. Чому в російських в'язницях сидить так багато патріотів? Як там опинилися Гриб, Сенцов, Кольченко чи інші "диверсанти"? Росія готувалася. Вона знала, що ми будемо викривати її "пасажирів" типу Рубана і розуміла, що їй треба мати людей, на кого їх міняти. Ми прекрасно розуміємо, що хапання та затримання невинних людей – спланований акт для формування обмінного фонду. Але тим не менше, мені як священику та громадянину хотілося б, щоб українські громадяни повернулися додому. Навіть, якщо нам доведеться віддати Росії її "діячів" на кшталт Рубана.
Лана Самохвалова. Київ.
