Історія доводить: ніякі перемоги не вартують миру

Історія доводить: ніякі перемоги не вартують миру

Блоги
805
Ukrinform
Усі три війни – Перша світова, Друга світова та Гібридна "курсивом", чи вірніше – гусеницями танків, пройшли через нашу україно-німецьку родину.

У Першу світову прадід Олекса Кучинський під час Брусилівської операції втрапив до німецького полону. Додому повернувся в зимі 1920-го... з любою дружиною, німкенею Магдою Хоманн. За цей "необачний" крок її зреклася численна родина. Серце її матінки Маргарет не витримало і лопнуло від туги...

А в Другу світову Магдині близнюки Петро і Павло пішли на фронт воювати... проти своїх двоюрідних братів Вальтера і Петера, синів її найстаршого брата Петера.

Німець Петер помер 1942-го у брауншвейгському шпиталі від обмороження на східному фронті... Німець Вальтер повернувся з радянського полону 1947-го ледь живим... Українські німці Петро і Павло додому, дякувати Богу, повернулися, але матусі Магди не застали – її загребли енкаведисти навесні 1944-го після звільнення Вінниччини від загарбників і пустили по етапу сталінських таборів... Знайти місце її смерті та поховання не вдається й досі...

...З початком Гібридної війни ми втратили зв'язок із внуком Магди – Михайлом Петровичем Кучинським, сім'я якого мешкає на території Росії, в чукотському місті Анадир...

Скільки ще таких трагічних життєвих прикладів треба перерахувати, щоб зрозуміти: НІЯКІ ГУЧНІ ПЕРЕМОГИ НЕ ВАРТУЮТЬ НАЙСКРОМНІШОГО МИРУ !!!

На фото: Павло і Петро Кучинські; військовий пекар Вальтер Хоманн в одному з українських сіл.

Сергій Сай-Боднар

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-