Експерт пов'язує обшуки в ІТ-компаніях з "перекосами" у Кримінальному кодексі
Документ декриміналізує ст. 369 Кримінального кодексу, яка передбачає до семи років позбавлення волі за незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, повідомив під час круглого столу в Укрінформі керівник Центру Олександр Данилюк.
Він розповів, що у 2014 році парламент ухвалив цей закон, однак пізніше президент вніс до нього свої пропозиції і відправив до парламенту. Наразі профільний комітет Верховної Ради не вносить цей законопроект на порядок денний парламенту.
"Тому співробітники української спецслужби замість того, щоб ловити шпигунів і терористів, займаються переслідуваннями айтішників", - зазначив Данилюк.
За його словами, під визначення "спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації" підпадає велика кількість приладів і програмного забезпечення, які використовуються в повсякденному житті. Зокрема, до переліку потрапляють GPS-передавачі, камери смартфону і домофони. Згідно зі ст. 359 ККУ за володіння цими засобами передбачена кримінальна відповідальність. А розслідувати такі злочини зобов'язана Служба безпеки.
Як наслідок, зазначає Данилюк, протягом останніх років СБУ порушила 1 тис. 180 кримінальних справ за ст. 359 ККУ. У результаті - 480 справ було направлено до суду.
"У жодному з цих випадків так і не було надано доказів протиправної діяльності, що могла шкодити національній безпеці. Інкриміновано було лише володіння таємничими спеціальними технічними засобами", - вказує керівник Центру оборонних реформ.
Саме через дію статті 359 ККУ Данилюк пов'язує і обшуки в ІТ-компаніях. Через це компанії зазнають збитків і страждає міжнародний імідж України.
За словами Данилюка, керівництво СБУ підтримує декриміналізацію ст. 359 ККУ. У відомстві вважають, що в умовах війни та погіршення криміногенної ситуації це сприятиме підвищенню ефективності спецслужби.
