18 квітня: народний календар і астровісник

Сьогодні мучеників ІV століття Агафопода диякона і Феодула. «Прийшов Федул – губи надув». Від Федула починали дути теплі південні вітри; холод остаточно тікав, але приморозки могли ще ховатися по ранніх досвітках.

Триває поминальний тиждень. Як у давнину українці оплакували померлих? Не можна було плакати за покійником після заходу сонця, після поховання, повернення з цвинтаря. «Не завертай плач додому», - казали старі люди. Вірили, що від надмірних сліз «домовина в воді плаватиме», «буде важкою земля там». При пошитті покійницького одягу слідкували, щоб сльози не впали на полотно, аби саван «не став тяжким і мокрим». Також існувало повір’я, буцімто надмірні сльози «палять» покійного на тім світі. Але, в той самий час, небіжчика необхідно було оплакати. Неоплаканий покійник міг перетворитися на вурдулака – тоді його душа буде неприкаяно тинятися світом, не знаючи спокою й творячи різні капості живим. У деяких народів навіть існували професійні плакальниці. Серби, якщо хтось загинув на війні, не повернувся, зник безвісти – проводили обряд прощання і оплакування над його одягом і зброєю.

Іменинники сьогодні Семен, Іван, Марк, Платон, Олексій.

Сьогодні 4-ий місячний день. Добре сіяти і садити. Квіти, дерева, картоплю і корупціонерів. Працюйте з пам’яттю, звертайтеся до витоків. Зазвичай це досить цікаве й пізнавальне заняття. Щоправда, пам’ять одних – напівпрозорий флер прустівського «втраченого часу», з незабутнім смаком мадленок, а пам’ять інших подібна до спресованих пластів вугілля, на штольню, в яку не поткнешся без ліхтаря. До того ж, іноді минуле розсіває, подібно бур’яну, спори в теперішньому, нинішньому часі, вправно мімікруючи під нього, а потім агресивно витісняє, уподібнившись злому духові Діббуку. Тоді людина собі вже не належить – нею володіє примарне минуле: ковбаса по 2.20, вуса тирана і абсурдистський салоган: «Вперед у минуле». Енергетика дня не активна, радше пасивна, втім, час сприятливий для початку чогось нового.

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1895 році: –4,7; а найтеплішим у 1920 - +25,1.