27 березня: народний календар і астровісник
Нині преподобного Бенедикта Нурсійського, реформатора західноєвропейського чернецтва, засновника першого в Європі чернечого ордена – бенедиктинців.
У нас його називали просто Бенедиктом, або Бенею-скотарем. Цього дня селяни особливу увагу приділяли коровам. Корова впродовж тисячоліть була годувальницею селянської родини, тому ставились до цієї тварини вкрай шанобливо. У фольклорі (й не тільки українському) корова символізувала жінку (телиця – дівчину) і землю водночас. З усіх відомих і до сьогодні обрядів, прикмет і відвертих забобонів, пов’язаних з коровою, можна скласти грубезний фоліант, не менший за «Капітал» Маркса. Приміром, з коровою христосувалися – віталися на Великдень наче з людиною. Її пригощали паскою, покачували по вим’ю крашанкою. Корову не можна було бити коромислом, очеретиною та білою палицею, бо хворітиме. «Щоб добра на молоко була і щоб відьма не портила», худобі просвердлювали ріг, насипали туди освяченого маку й забивали осиковим кілочком. Існував усталений сценарій, не згірший за дипломатичний протокол, як купувати і як продавати корову, як «вітати» її в новому господарстві. В Україні останнім часом поголів’я корів зменшується, так само як і виробництва молока. Тримати рогульку стає невигідно, а для створення сімейної молочної ферми на 10 корів згідно з вимогами ЄС знадобиться близько 1,5 млн гривень. Тут вже не до відьом…
Іменинники сьогодні Бенедикт, Ростислав і Михайло.
Сьогодні 10-ий і 11-ий місячні дні. Один із найпотужніших днів місяця. Активність, і ще раз активність! Зайця ноги носять, а вовка – годують. До того ж, Місяць продовжує залишатись у Левові, тому таланитиме тим, хто зможе ефектніше себе презентувати – тож не забудьте про рожевий бантик. Якщо не опанувати енергіями, кидатиме приблизно так само, як тенісний м’ячик під час змагань Великого шолому. Одна з небезпек дня – таємні заздрощі до чужого успіху. Не піддавайтесь: глядацькі симпатії іноді вартують більше, ніж офіційна відзнака, хоч їх на груди й не почепиш. В одязі вітається яскравий невимушений богемний стиль – весна ж бо!
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1899 році: –11,5; а найтеплішим у 1992 - +19,6.
