Теракт, спланований на двійку: падіння Наді

Теракт, спланований на двійку: падіння Наді

1701
Ukrinform
Савченко безславно пішла. Репортажно – про найскандальнішу подію дня у ВР

Останній бенефіс героя України, колишньої кремлівської ув'язненої Наді Савченко згуртував сесійну залу парламенту. Втім, ніхто не радів події.

Сьогодні бачила, як виглядала у чистому вигляді поразка політика, якому посміхалося найчудовіше майбутнє. Поразка – це коли твоє останнє (перед зняттям недоторканності та дозволом на арешт) слово звучить безглуздо, коли на твоє закличне "Слава Україні!" зала мовчить, і ти майже навздогін сама собі (добре, що мікрофон було ще влючено) самотньо відповідаєш "Героям слава!").

Це коли, чекаючи на арешт, ти виходиш на вулицю і бачиш підтримку – лише кілька осіб, які відбувають захід і зовсім не готові до якихось рішучих дій.

І коли повільно у супроводі співробітника СБУ прямуєш в СІЗО (не знаю, чому затримання не провели у залі: чи то зробили поступку жінці (абсолютно дарма, я – за рівноправність навіть у такій ситуації), чи то пощадили самолюбство героя України, чи то вирішили, що для політтехнології так краще (не привертати увагу телебачення) і розумієш, що навряд чи навіть декілька твоїх побратимів відповість на телефонний дзвінок твого адвоката.

Безславний кінець народного депутата, за якого так відчайдушно боролася вся країна, зобов'язує нас винести уроки з ситуації.

Спробуємо згадати останні події і подумаємо, де ми – політики, журналісти, експерти – помилилися. Як можна було уникнути цієї ганебної для нас і для нашої країни ситуації?

9 березня голова СБУ Василь Грицак заявив про затримання Володимира Рубана і оголосив, що він готував теракт. Протягом двох днів було оприлюднено, що спільницею Володимира Рубана була народний депутат України Надія Савченко (її помічник був разом з ним у момент затримання).

Надія в цей час активно захищає Рубана і навіть заявляє, що готова взяти його на поруки.

15 березня генпрокурор Луценко вносить подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт самої Савченко.

Великою мірою, спікер парламенту міг би миттєво внести це питання до порядку денного і голосувати зняття недоторканності та арешт за процедурою ad hoc. Але в парламентських та інших верхах вирішили не поспішати, Надія ще з'їздила до Страсбурга і цілий тиждень виступала на телевізійних ефірах.

Фото: facebook.com/pg/Savchenko.Nadiia
Фото: facebook.com/pg/Savchenko.Nadiia

Я дивилася деякі з них. Паскудне шоу для будь-якого відповідального та по-громадянськи зрілого глядача. Хоча, можливо, в цьому був сенс, Надія слово за словом фактично підтверджувала, що так-таки – вона їздила на ту сторону, так-таки – вона возила зброю, вела розмови з нашими офіцерами спецназу. В її виступах, правда, хоч і невиразно, але звучали мотиви – навіщо вона все це робила. Мотиви вона називала різні, іноді взаємовиключні. Ось деякі з них:

- це нібито була її особиста спецоперація, у якій вона перевіряла готовність спецслужб протистояти ворогові;

- вона знала, що під час вибуху складів зі зброєю частина зброї пропала, і вона їздила туди, зрозуміти – чи не туди її вивезли;

- вона хотіла глибше проникнути до терористів, щоб зрозуміти, як туди потрапляє зброя;

- вона хотіла дати зрозуміти владі, де червона лінія, і що владу можуть відсунути у такий же спосіб, яким вона відсунула попередню.

На ефірах були представники влади. І складалося стійке враження, що її опоненти по ефіру, часто її колишні побратими заперечують їй (намагаються напоумити, але проявляючи максимум милосердя): "Надю, але ж після путчу Україна перетворилася б на Сомалі". Вона лаялася, що зараз в Україні теж погано, адже влада знищує людей тарифами.

Сьогодні вранці відбулося засідання Регламентного комітету. Там вона також повторила все почуте раніше, але присмачивши це спогадами і образами. Наприклад, розповіла, як її у 22 роки домагався бос, начальник штабу, і тоді вона сама написала йому листа нібито від аноніма, що вона коханка СБУ – і відтоді більше ніхто до неї не чіплявся. Я так зрозуміла, що її "спецоперація" повинна була стати подібним "запобіжником".

Тут знову лунали слова, що вона випробовувала владу: "Я хотіла сколихнути Україну. Ви підходите до червоної лінії, ви не вмієте працювати, якщо вам не дати можливості працювати. Я не забула, я спеціально залишила свій телефон у машині Рубана, щоб дати вам зачіпку.

Фото: Цензор.НЕТ
Фото: Цензор.НЕТ

Я не хотіла підірвати Раду, але Раду і всіх хоче підірвати півкраїни".

Засідання комітету перетворювалося на перепалку. Будь-якого члена Регламентного, чий питання був їй неприємний, вона кидала: "А ви від якого олігарха? Не удавайте з себе святих".

З новинок: вона спробувала пояснити, що путч (безкровний переворот) – добре, а революція – погано.

Знову летіли камені на адресу Майдану: "Знаю олігарха, який дав на Майдан 5 мільйонів" (ну добре, хоч не Держдеп – авт.), знову звучала теза про нібито "мільярд Яценюка". Одне слово, Надя стріляла як могла, а вона не розбирає мішеней.

На запитання членів Регламетного комітету – чи підтверджує вона факти, викладені Генпрокурором – вона намагалася ухилитися, повторюючи, що вона проводила спецоперацію. Рішення про зняття недоторканості, затримання та арешт було прийнято одноголосно.

Залишався останній крок – рішення парламенту. Всі піднялися з конференц-залу прямо під купол.

Питання Надії було третім. Журналісти тинялися кулуарами. Хтось влаштував депутатам психологічний тест на стійкість: чи буваєте ви дратівливими, чи сняться вам кошмари? Вони бадьоро відповідали, що здорові у всіх відносинах. Хтось відраховував голоси: чи вистачить голосів, щоб відправити Савченко до СІЗО. Хтось намагався зліпити з неї героя, щосили натягуючи тему "непрофесійного Генпрокурора". Ситуацію оживив Парасюк, який поскандалив, не давши охороні себе оглянути.

- Ви чому кишені охороні не показали? – запитую я у Володимира.

Фото: Анна Стешенко / lb.ua
Фото: Ганна Стешенко / lb.ua

- Та я показав. Але я не хотів, щоб мене оглядали. Чому тільки мене? Якби всіх оглядали, то одне, а так – приниження, – розповідав Парасюк, тут же запевнивши, що за зняття недоторканності з Савченко буде голосувати без питань.

Навіть попереднє зондування, прикидка показали, що доля Наді вирішена. Нардепи (хоч і без задоволення) говорили, що хочуть Наді, знявши з неї недоторканність, дати можливість захиститися і довести свою правоту в суді.

Нарешті, розпочався розгляд питання Савченко. Луценко знову коротко переповів історію про поїздки Рубана в ОРДЛО, про те, що його супроводжувала Надія, про те, яку зброю везли до Києва. Потім включили ту саму нарізку – відео, на якому Надія і Рубан обговорюють подробиці перевороту. (За кілька годин його переглянуло 160 тисяч людей).

У всі ці подробиці, в те, як планують усунути, як "шукати всіх (членів уряду) в їхніх оселях" важко було б повірити, якби Надя сама не визнавала, що вела такі розмови. Правда, в її версії – вела тільки, щоб "змусити працювати спецслужби". (Взагалі-то, це головний її меседж – відповідь на відео).

При цьому на вищеназваному відео Надя примудрилася буквально всіх політиків топ-рівня "списати": "Захар Турчинова просив віддати йому, це особисте. Пєтя купить Ляшка і виходить у другий тур. Пєтю треба міняти, вони (сепаратисти) там хочуть в Україну, але Пєтя їм заважає".

Потім виступали лідери фракцій. З одного боку, дякували Луценку та Грицаку, з іншого боку, вирішували свої політичні проблеми. Ну там - лаяли Тимошенко, яка взяла Савченко в список, лаяли Порошенка (сам винен, у країні повно незадоволених). Тільки один з них сказав, що буде голосувати за зняття недоторканності, але готовий надати допомогу, щоб вона довела свою невинуватість. Але в основному – вона стала нецікава.

Напевно, можна було поставити запитання, які б прозвучали контраверсійно. Звідки спецслужби так точно знали маршрут переміщення по ОРДЛО, куди подівся «Кедр», чи не є розмова офіцерів з Надею провокацією, і чому раптом Надя з Рубаном вирішили звернутися "з замовленням на переворот" в елітні і віддані Україні війська? Але ніхто не піддавав сумніву слова силовиків (як зауважив нардеп Євген Рибчинський: "Ще вранці, Надю, я хотів дати вам шанс захиститися на волі. Але ваш виступ переконав мене, що все заявлене силовиками – правда").

Залишилися без відповіді цього дня такі запитання: "Хто ляльковод цієї історії? Коли саме, у якому році і на якому етапі Савченко і Рубан вирішили, що вони – хунта без лапок?" Втім, на перше Луценко пообіцяв відповісти.

Коли я виставляла на Фейсбуці моменти цього парламенстского сюжету, то в коментарях висловилися і політтехнологи, і психологи, і фахівці виборчого права. Підсумовуючи власні та чужі думки, щоб придушити присмак якоїсь неглобальної, але кадрової поразки, хотіла б сказати про такі важливі висновки.

Термін у в'язниці – не привід брати людину в депутатський список. (Тимошенко не одна, Савченко могла опинитися у будь-якому списку).

Неосвіченість політиків топ-рівня – вульгарна і небезпечна. Я думаю, що ось така неагресивність зали і навіть якась лояльність була продиктована тим, що її поведінка пояснюється невеликими розумовими здібностями та відсутністю знань. Має бути інтелектуальний ценз для нардепів.

Останній виступаючий назвав подію "терактом, спланованим на двійку", але при цьому уточнив, що у Києві є люди, які незадоволені владою і готові стріляти в неї. Тому... не треба давати приводу для невдоволення.

Росія, всупереч чуткам про її готовність піти з Донбасу, як і раніше буде гадити і намагатися дестабілізувати ситуацію, аж до терактів у столиці. І це не моя думка, а експертів з безпеки.

Тому... Будьмо пильні.

Лана Самохвалова, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-