4 березня: народний календар і астровісник

4 березня: народний календар і астровісник

Укрінформ
Сьогодні Григорія Палами; про користь мовчання і чи варто сьогодні з кимось сваритися.

Триває Великий піст і його друга неділя присвячена святителю Григорію Паламі – християнському містику, богослову, одному зі стовпів Православ’я. Цього святого, який жив у ХІV столітті, вважають покровителем християнських мовчальників і молитовників, одним із тих, хто з богословської точки зору осмислив давню практику «ісихазму». Термін «ісихазм» перекладається як «спокій, тиша, усамітнення» і є давньою духовною практикою, що закладена у підвалини християнського аскетизму. Святий Григорій Палама вважав, що Бога розумом не можна осягнути, так само, як не можна описати Його жодними словами. Але богоспілкування можливе – воно криється у людській богоподібності, адже людина – творіння Господа. Шлях до цього – любов до ближнього і безперестанна розумна молитва (так звана Ісусова молитва: «Господи, Ісусе Христе, Сине Божий, помилуй мене грішного»), якою очищується як розум, так і тіло. Чому Церква присвятила саме Григорію Паламі другу неділю Великого посту? Тому що приклад цього святого показує, що йдучи шляхом покаяння, посту, молитви, здійснюючи певне духовне зусилля – зустріч з Богом цілком можлива.

Іменинники сьогодні Григорій, Архип, Федір, Максим, Євген, Макар.

Нині 17-ий місячний день, який ще називають днем любові. Його символ – або потужний великий дзвін, або маленький дзвіночок. Зведіть до мінімуму перегляд фейсбучної стрічки, новин, телевізора, телефонні розмови. Навіть якщо у вас немає молитовного досвіду, спробуйте вдумливо почитати будь-яку відому молитву. Сучасна людина, незважаючи на вражаючий доступ до світових інформаційних ресурсів, живе в досить герметичному, замкненому світі. Ми всі слова сприймаємо передусім як інформацію. Молитовне слово має зовсім іншу природу і силу. Воно не «інформує» нас, а безпосередньо на нас діє. Відчуття слова як певного роду сили, яка сходить на тебе, наповнює, живить – дивовижний досвід.

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1987 році: -21; а найтеплішим у 1995 – +16,1.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-