Столичні пункти обігріву: без ажіотажу і не без алкоголю - 27.02.2018 19:22 — Новини Укрінформ
Столичні пункти обігріву: без ажіотажу і не без алкоголю

Столичні пункти обігріву: без ажіотажу і не без алкоголю

Аналітика
994
Ukrinform
Аптечка, чай-кава та печиво для тих, хто зайшов погрітися — все це є, ось тільки деякі заклади — лише на папері…

Під кінець зими українців «потішили» люті морози – стовпчики термометрів подекуди падали за позначку -20. І комунальні служби, і ДСНС по всій країні відреагували оперативно – відкрили додаткові пункти обігріву. Зокрема в Києві таких пунктів — 44.

Водночас не забарилась і «зрада»: в мережах – повно постів про те, що далеко не всі пункти працюють, а з тих, що нібито відчинені, охочих зігрітися просто виганяють. Або ж - «ніяких соціальних пунктів обігріву і немає» - десь люди чули і такі відповіді.

Що ж відбувається з пунктами обігріву насправді? Кореспондент Укрінформу рушив до низки столичних пунктів обігріву за таким випадково складеним маршрутом: вул. Ванди Василевської 11-А (Шевченківський район) — вул. Борисоглібська 8/13 (Подільський) - вул. Кирилівська 115/3 (Подільський) — бул. Вацлава Гавела 83-А (Солом’янський).

Зрозуміло: такі пункти не користуються популярністю у більш-менш забезпеченого населення. Більшість гріється вдома, на роботі, або ж в якомусь кафе чи магазині. Відтак, пункти обігріву в Україні – це для малозабезпечених або безхатьків.

Втім, організатори цієї допомоги, схоже, вважають інакше. З інформацією про пункти обігріву не все просто: вона є в інтернеті, мабуть, її передавали по радіо та телебаченню, але для доступу до мережі, як відомо, необхідно мати або комп’ютер, або смартфон з підключенням. Відтак, безхатькам та малозабезпеченим про пункти обігріву дізнатись не так просто. Втім, не тільки через це деякі пункти обігріву відвідують лише по кілька осіб на день…

Пункт обігріву на вул. Ванди Василевської 11-А — дуже популярний, приймає до 10 людей на добу

Цей пункт обігріву, здається, оминути важко, бо він безпосередньо у приміщенні Центру надання соціальних послуг Шевченківського району, за сім хвилин пішки від станції метро “Політехнічний інститут”. Втім, знайти його не так вже й легко — адже будівля, колишній дитячий садок, розташована поміж житловими будинками. Вказівники навколо пункту — відсутні, тому знайти сам пункт - важко. Вивісок “Пункт обігріву” наш кореспондент нарахував аж дві — одну на воротах, іншу — на самій двері в пункт.

Пункт обігріву на вул. Ванди Василевської, 11
Пункт обігріву на вул. Ванди Василевської, 11

Заходимо в середину — потрапляємо в маленький коридорчик, де стоять коробки з чиїмось старим одягом. Одразу праворуч — кімната надання медичної допомоги, з туалетом та раковинами. Але зараз її використовують як просту кімнату для перебування охочих зігрітись – і вони, точніше він, тут є: на кушетці, повернувшись до стіни, спить безхатько і не розбереш - чоловік то, чи жінка, якого віку...

Безхатько спить в кімнаті надання першої медичної допомоги
Безхатько спить в кімнаті надання першої медичної допомоги

Інформація про те, що охочі можуть випити чай, каву з печивом — правдива. На столі в одній з кімнат стоїть чайник, викладені упаковки чаю та кави, печиво “До кави” фірми “Рошен”, а поряд — аптечка з бинтами, перекисом водню та з таблетками першої необхідності (Парацетамол, Валідол, Но-Шпа…).

За санітарним станом приміщення співробітники також слідкують, що й не дивно, з огляду на приналежність приміщення. Зокрема, за словами охоронців, щоденно проводиться вологе прибирання та “кварцування” приміщення. Але специфічний запах немитих людських тіл та невипраних речей все одно присутній.

Двері пункту обігріву завішані простирадлами - так захищаються від протягів
Двері пункту обігріву завішані простирадлами - так захищаються від протягів

Пройшовши далі коридором, потрапляємо в таку ж невеличку кімнату, де відпочивала наша співрозмовниця — Оксана Ревуцька. Вона розповідає, що в Києві вже 4 роки, а до того жила в Луганську. Поїхала звідти як тільки почалась війна. Виглядає вона років на 60-65: старезне сіре пальто, чоловічі штани та валянки, втім, вона не справляє враження людини, яка постійно вживає алкоголь.

За словами Ревуцької, вона постійно переселялась з одного “хостелу” в інший, але умови там жахливі. Вірити чи не вірити цій людині – то справа окрема, але її очима подивитися на те варто: окрім того, що “адміністрація” бере великі як для безхатченка кошти — по 70 гривень за добу, так ще й постійні мешканці вимагають з усіх гроші. Інакше — можуть і побити. Але головна проблема "хостелів" у тому, що усі — і адміністратори, і мешканці - майже весь час напідпитку, а в такому стані, що не дивно, ображають і б’ються. Врешті-решт, каже Оксана, вирішила піти ночувати на вокзал. А зараз, коли відкрили пункт обігріву, вона тут постійно — каже, є де перепочити і персонал добре ставиться — годує, поїть чаєм і дозволяє навіть ночувати.

Наша співрозмовниця каже, що і в пунктах обігріву алко- та наркозалежних багато, бійки та дебоші тут не рідкість. Кілька ночей за ними доглядав наряд патрульної поліції, та це не допомогло уникнути бійки — сліди крові і досі на стінах пункту обігріву (на фото).

Сліди крові на стінах пункту обігріву
Сліди крові на стінах пункту обігріву

Ми поспілкувались з заступником директора Центру соціальної допомоги Ольгою Румнак. Вона підтверджує: в основному їхній пункт обігріву відвідують особи без певного місця проживання. Зараз, коли на вулиці стало холодно, їх побільшало: якщо раніше було 5-6 за добу, то цієї ночі — 9 людей. Загалом за сезон їх відвідує близько 400 осіб.

“В нас, звісно, не Центр соціального піклування, як на вул. Суздальській, де вони можуть прийти на ніч. Там їх навіть заохочують приходити тверезими і годують вечерею. Там є де прийняти душ, є де виспатись. А в нас такого немає, - розповідає заступник директора, - Буває, до нас приходять люди, що приїхали на заробітки і лишились з якихось причин. В такому випадку ми звертаємось до благодійних організацій і вони допомагають їм дістатись додому. Буває, приходять фізично хворі люди — якщо ми бачимо, що є проблеми — викликаємо швидку”.

- Поспілкувався з жіночкою, що зараз у вашому пункті, вона каже, що багато нетверезих приходить...

- (перебиває) ...але ми не можемо їх вигнати. На Суздальській вони не лише виганяють нетверезих, то ще й вимагають довідку про відсутність місця проживання та довідки про стан здоров’я. Ми ж такого робити не можемо — навіть якщо в стані алкогольного сп’яніння приходять люди, ми їх вигнати не можемо. Крім того, вони ж можуть прийти тверезими, потім сходити до аптеки, купити пляшечку “Бояришника” і все, людина “готова”. І обшукувати їх також не маємо права, - розповідає Ольга Румнак.

За інформацією співробітників центру, минулого року серед охочих зігрітися напідпитку були майже всі... Співробітникам доводилось чергувати і вночі, щоб безхатьки нічого не зробили «зайвого» з приміщенням.

Пункти обігріву на Подолі — велика умовність

Наступний пункт обігріву з нашого маршруту - на Подолі, вул. Борисоглібській, 8/13 — у дворику одного з житлових будинків, теж розташований в «профільному» закладі - відділенні соціальної допомоги вдома “Поділ”. Оголошень та вказівників на підході — також немає, лише одне на дверях пункту.

Пункт обігріву на вул. Борисоглібській, 8/13
Пункт обігріву на вул. Борисоглібській, 8/13

Зайшовши всередину, дивуєшся, де ж тут місце для обігріву, якщо в двох кімнатах, загальною площею не більше 30 кв. м, працюють 20 осіб?! І дійсно, за словами співробітників, пункт обігріву — він є лише на папері, бо з початку зимового сезону до них зайшло аж… двоє людей. Та й ті, кажуть, чекали роздачі безкоштовних дитячих підгузків.

Втім, аптечка, пластикові стаканчики і чай-кава-печиво для тих, хто, може, й зайде погрітися, тут є. Скуштувавши чай “Майський” з печивом “Марія” йдемо далі.

Пункт обігріву на Кирилівській, 115/3
Пункт обігріву на Кирилівській, 115/3

Наступний пункт – на Кирилівській 115/3 - він також є лише на папері. Приміщення в житловому будинку, видно, нещодавно відремонтоване. Нові металеві двері. Є дзвінок, але поламаний. Під ним — листок з написом “Стучите”. Стукали хвилин 10 — і в двері, і в вікна — усе марно. Схоже, у пункті на Кирилівській зігрітися не випадає...

А на бульварі Гавела не лише тепло, а ще й теплі речі дають

Центр соціальної допомоги на бульварі Вацлава Гавела (колишній бульвар Лепсе) - це в центрі масиву Відрадний. Безхатьки, кажуть працівники, сюди не ходять, адже за два квартали, на Суздальській знаходиться Київський центр соціального піклування (про нього нам уже згадували) — де вони можуть не лише обігрітися, а й попрати речі, заночувати та поїсти. Тому сюди навідуються, в основному, малозабезпечені громадяни.

Пункт обігріву на бульварі Гавела, 83а
Пункт обігріву на бульварі Гавела, 83а

За словами жіночки-директора, цієї зими пункт обігріву відвідали понад 80 осіб. Не двоє, звісно, як у пункті на Подолі, але не вражає і така цифра. Може, це до кращого? Коли ваш кореспондент зайшов до пункту, там перебувала лише літня жінка років 70, вдягнена в чорний кожух і валянки. Співробітники кажуть, це їхня постійна клієнтка. Традиційно, для тих, хто зайшов погрітись, є чайник, чай, кава і печиво. А ще тут є поличка з літературою, кожен може вибрати книгу і почитати її, звісно, тут же, не на виніс.

Але найбільше порадувала наявність в Центрі “банку одягу”. Кімната площею в 20 кв.м. повністю заповнена різним ношеним одягом — від дитячого асортименту - до шуб та плащів для дорослих. Під стінами стоять стенди, де все це розвішано, а посеред кімнати — коробки з новою партією. Теплого одягу — багато. Є сорочки чи футболки, які на вигляд як нові, а є й дуже “поношені” речі — зокрема, штани та пальта. Але загалом, “банк одягу” виглядає не гірше, а може й дещо краще ніж столичні “шанхаї”. На питання, звідки стільки одягу, співробітники відповіли, що усе зібрано власними силами. Зокрема, розклеїли оголошення по району, де закликали людей приносити непотрібні речі. Кияни ж – от, відгукнулися. Дещо співробітники принесли й самі.

В цьому ж пункті обігріву знаходиться
В цьому ж пункті обігріву знаходиться "банк одягу" для безхатьків

Отже, наш підсумок: пункти обігріву в столиці частіше працюють, ніж не працюють. А на питання, як саме вони - однозначної відповіді немає. Хвиля «зради» у фейсбуці – скажімо так, дещо перебільшена. Зі спільних проблем – навігація поставлена слабо, знайти центр у «джунглях» київських вулиць, а надто дворів - буває непросто. І ще одна очевидна закономірність - багато залежить від і працівників соціальних центрів, і від контингенту тих, хто бажає скористатись послугами цих пунктів. Що ж до невеликої кількості бажаючих погрітися – тут оцінки можуть бути різні. Може, морози не такі вже сильні й тривалі, а може, дається взнаки фактор столиці, де вдається все ж таки дещо краще «припудрювати» соціальні проблеми.

Микола Романюк, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>