Кадрові конкурси у держсекторі бажаного ефекту не дали — активісти
Таку думку висловив президент цієї організації Дмитро Гамаш на прес-конференції в Укрінформі.
“Сама система відбору кандидатів, які претендують на посади керівників державних підприємств чи державних службовців, дає певні збої”, - сказав Гамаш, зазначивши, що є певні обставини або тиск, який члени конкурсних комісій часто відчувають на собі, а тому не можуть ухвалити відкрите об’єктивне рішення.
За його словами, такий висновок зроблений на основі результатів дослідження, проведеного "Українською антикорупційною асоціацією”. Загалом 11 з 18 міністерств відповідали на інформаційні запити стосовно проведення у 2015-2016 роках конкурсних відборів на посади керівників ДП та установ.
“У міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб держпідприємств під управлінням немає. Проте держсекретареві Сергію Злакоману премію за 2017 рік виписали. Звісно, не таку велику, як держсекретареві Міноборони генерал-полковнику пану Дубляну, коли там відбулося тільки 27 конкурсів. А держсекретар — це особа, яка відповідає у тому числі за проведення конкурсів у міністерствах”, - додав активіст.
Читайте також: Набув чинності закон про скасування конкурсів на губернаторів
За його інформацією, лише двоє переможців кадрових відборів у МОУ дочекалися призначення, 12 конкурсів завершилися без визначення переможця, а 13 претендентів, яких комісія рекомендувала на вакантні посади, не призначені, бо відмовилися від посади, не пройшли спецперевірку, або конкурсний відбір зупинило рішення суду.
Як зазначив представник ГО "Українська антикорупційна асоціація” Олександр Аронець, у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості не краще. Із 18 проведених за цей період конкурсів закінчилися успішно тільки 7. Проте всі ці переможці на період проведення відборів виконували обов’язки керівників підприємств.
“На даний момент 63 підприємства, які перебувають в управлінні Міненерговугілля, очолюють виконувачі обов’язків керівників. Тобто, 63 підприємства по суті не планують наперед свою діяльність, бо з них, на наш погляд, вичавлюють усі соки, доводять до банкрутства, тобто готують до приватизації, але не для того, щоб заробити побільше грошей, а щоб їх купили за безцінь певні особи”, - сказав Аронець.
На думку консультанта у сфері корпоративного управління та управління персоналом, гендиректора Research & Consultancy Services Kyiv Group Жанни Балабанюк, така ситуація склалася через закритість та непрозорість конкурсних процедур, які потребують тотального громадського контролю. “Для того, щоб займатися конкурсними відборами, треба бути фахівцем у цій сфері, а не просто за посадою. Наразі ті люди, які входять до конкурсних комісій, не мають достатнього рівня кваліфікації для того, щоб здійснювати відбір, бо частина з них входить за посадою”, - сказала вона.
Водночас консультант визнала, що сама процедура проведення конкурсів прописана непогано, проблема в тому, як її дотримуються. ”Бо ми зіштовхнулися із ситуацією, коли які б норми ми не закладали в законодавство, в тому числі йдеться про реформу державної служби, на рівні виконання усе однаково складно”, - сказала Балабанюк.
Крім того, додала вона, проблемою є звичка керівництва міністерств приводити “потрібних” людей, тому значна частина об’єктів держвласності роками перебуває під управлінням т.в.о.директорів, а фактично — в руках чиновників міністерств.
