Правозахисники надали рекомендації для ефективного визволення бранців Кремля
Захід відбувся в стінах Укрінформу.
"До нашого звіту ми включили різні рекомендації. Наше бачення було таке, що державі потрібно мати всеосяжну стратегію щодо того, як усе-таки звільняти цих людей. Очевидно, що, як військові полонені, так і цивільні заручники - всі вони є потужним інструментом в руках Російської Федерації, вони використовуються для потужної пропаганди на території Росії і в розпалюванні ненависті до України", - заявила співатор проекту юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Надія Волкова.
Вона наголосила на необхідності встановити правову визначеність в рамках гуманітарного права, визнати та закріпити на законодавчому рівні гарантії, які відповідають статусам осіб у конфлікті: військовополонені, цивільні заручники - в рамках міжнародного конфлікту.
У звіті автори, зокрема, відзначили роль залучення до переговорів професійних перемовників, які мають необхідні компетенції та досвід, а також залучення до процесу впливових міжнародних фігур.
Цю рекомендацію підтримав під час круглого столу колишній заручник ОРДЛО історик, релігієзнавець Ігор Козловський.
"Я знаю зі свого досвіду - катування і тортури були припинені саме тоді, як виступив посол США. Дійсно, є особи несимпатичні, наприклад, як Земан, котрий особисто їздив до Путіна на зустріч стосовно мене. Так, у нього є позиції, які я не поділяю. Але ж якщо через нього можна впливати на звільнення тієї чи іншої особи, чому ми не повинні використовувати такий вплив? Є проблеми, які треба вирішувати, використовуючи координацію дій", - додав Козловський.
Автори звіту також наголошують на необхідності запровадження персональних санкцій на національному рівні проти громадян Росії, які причетні до порушень прав людини на території окупованого Криму та РФ. В той самий час - проти громадян України, які так само причетні до порушень прав українців у неволі - відкривати кримінальні провадження та збирати докази їх протиправної діяльності.
Крім того, у звіті рекомендують використати і дипломатичний ресурс задля запровадження країнами Заходу персональних санкцій проти зазначених осіб - як громадян РФ, так і громадян України. Згадану рекомендацію підтримала під час круглого столу речниця МЗС України Мар'яна Беца.
"Надзвичайно потрібно посилювати індивідуальні санкції. Росія не розуміє мову права, лише мову санкцій і мову сили. Санкції вдаряють, з часом вони впливають на людей, це найбільш дієвий та ефективний засіб впливу на Росію на сьогодні", - заявила вона.
В ході круглого столу виступив екс-міністр з питань реінтеграції Грузії Паата Закареішвілі і наголосив на окремих аспектах ведення переговорів щодо звільнення заручників в умовах військового конфлікту.
"Особливий момент - не змішувати між собою гуманітарні та політичні питання. Риторика має бути помірною, нейтральною. Особливо треба пам'ятати, що це передусім допомагає людям, які чекають від цих перемовин рішень про свою долю. Учасники переговорного процесу перемагають тоді, коли "придратись" до їхніх слів фактично неможливо. Також важливий фактор - коли протилежна сторона рахується з тим, хто веде переговори. Втім, вирішальний фактор - наскільки ти свої зобов'язання виконуєш", - поділився екс-міністр Грузії.
В рамках круглого столу також виступили представники державних органів - заступник міністра юстиції України Сергій Пєтухов, голова комітету ВР у закордонних справах Ганна Гопко, керівник секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини Богдан Крикливенко, радник голови СБУ Юрій Тандіт, а також заступник директора Департаменту консульської служби МЗС Василь Кирилич.
