Без паніки: скоро у вишах буде тепло

Без паніки: скоро у вишах буде тепло

2291
Ukrinform
За пару років як мінімум 8 університетів підвищать свою енергоефективність, тому тривалі зимові канікули – не на завжди

Уже тиждень громадськість і преса б’ють на сполох: цьогоріч студенти багатьох вишів України не ходитимуть на заняття аж до весни. Особливо обурювалися тим, що на затяжні канікули відправили студентів провідного вишу країни – КНУ ім. Т. Шевченка, студенти якого платять за навчання чи не найбільше коштів, частина яких і має витрачатися на підтримання належних умов. Тож спробуємо узагальнити, що роблять виші, аби «Великі зимові канікули» не стали правилом.

Зима для студентів – час складний. І не лише через стресове слово «сесія», а й через умови, в яких доводиться гризти граніт науки. Коли ртутний стовпчик опускається нижче нуля, в аудиторіях стає нестерпно холодно. Настільки, що на лекціях доводиться кутатися у пуховики, конспектувати у рукавичках і навіть грітися склянкою чаю - викладачі вже ставляться до цього з розумінням. Але яке ж тоді навчання? І от уже не перший рік, аби зменшити страждання студентів (та й викладачів), чимало українських вишів відправили їх на тривалі канікули, на практику або на віртуальне навчання - тільки б подалі від холодних аудиторій.

Укрінформ дізнавався - чи збираються виші “утеплюватися” на майбутнє, аби віртуальне навчання взимку не стало звичною практикою?

КНУ ім. Т.Шевченка: отримано грант на утеплення - за рік-два в аудиторіях потеплішає

Студенти Київського національного університету ім. Т.Шевченка не відвідуватимуть заняття до 1 березня. Володимир Бугров, проректор з науково-педагогічної роботи КНУ, стверджує, що така ініціатива належить студентам - студпарламент університету ще минулої весни звернувся з таким проханням до ректора.

“Це рішення було прийнято не задля економії, а щоб зменшити перебування студентів та викладачів у корпусах, які розташовані в районі ВДНГ і побудовані за старими стандартами енергоефективності. (До речі, час побудови – 70-ті роки минулого століття, а знаменитий червоний корпус «Шеви» побудований 1843 року. Тодішні технології виявилися ефективніші? - Ред.) До того ж міська тепломережа, до якої вони підключені, забезпечує низький рівень теплопостачання. Тому, хоч би до яких заходів ми вдавалися, однаково не зможемо забезпечити в цих панельних корпусах комфортну для навчання температуру. Центральні корпуси тепліші, бо вони цегляні, але і в них теплопостачання не найкраще.

Два роки тому ми вводили так званий карантин і відпрацьовували пропущені дні по суботах, але це виявилося не дуже ефективним, бо і студенти, і викладачі втомлювалися. Тому цього року і вирішили організувати навчання у такий спосіб і при цьому зберегли стандартну тривалість навчального процесу – з 1 вересня по 30 червня”, - говорить Володимир Бугров.

Укрінформ поцікавився, чи ж планується найголовнішим університетом країни реалізація якихось проектів для підвищення енергоефективності закладу, адже призупинення стаціонарного навчання посеред року все-таки удар по іміджу закладу, яким, судячи з реакції ЗМІ та соцмереж, переймається вся країна.

“Ми перемогли в проекті на отримання коштів за Кіотським протоколом (міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів). Уже цього року Королівство Іспанія виділить на фінансування проекту 180 мільйонів гривень, а з наступного року почнуться роботи з утеплення найхолодніших корпусів - планується утеплення стін, заміна вікон тощо. Корпуси на ВДНГ, які є найхолоднішими, якраз і потрапляють у цей конкретний проект.

Одеський університет імені І.Мечникова: грантодавці відмовляються через нерентабельність

Студенти Одеського національного університету ім. І.Мечникова теж забудуть про пари майже до весни, а точніше, до 25 лютого. У цей час “умовних” канікул студенти проходитимуть практику, виконуватимуть домашні завдання, які отримали на канікули, читатимуть літературу, відвідуватимуть бібліотеки тощо.

Олександр Запорожченко, проректор з науково-педагогічної роботи університету говорить, що ще з 2013 року університет вимушений вдаватися до подовжених зимових канікул і причина цього - економія коштів на опаленні.

«Вартість цієї послуги дуже висока, а наші корпуси розкидані по величезній території. У бетонних приміщеннях радянських часів дуже холодно, тому ми змушені відпускати студентів і економити у такий спосіб. Економія становить приблизно 700-800 тисяч гривень на місяць».

Так само цікавимося, чи пробував Одеський університет вибороти для себе якісь гранти, які б допомогли впоратися з проблемою.

«Ми намагалися подаватися на програми з енергоефективності, але нічого не вийшло. Щоб реалізувати такий проект, треба виграти відповідний грант, ті ж сонячні батареї чи електричні панелі коштують величезних грошей, - говорить Олександр Запорожченко. - Ми брали участь у кількох грантових пропозиціях, але через те, що наші корпуси розкидані по величезній території, грантодавці від нас відмовилися, бо для них це не рентабельно. Якогось іншого виходу, окрім введення подовжених зимових канікул, ми зараз не бачимо. У міністерстві ж коштів для підвищення енергоефективності нашого вишу зараз немає.

У схожому становищі зараз Одеська юридична академія, Одеська національна академії харчових технологій, Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського та інші в регіоні.

«Львівська політехніка»: є грант від Європейського інвестиційного банку. Ще його отримали шість вишів

Чи не найдовше - аж до 3 березня - не відвідуватимуть заняття студенти університету “Львівська політехніка”. До 27 січня там ще триває екзаменаційна сесія, а щоб студенти не мерзли на іспитах, їх зорганізували у чотирьох (з десятка) найтепліших  корпусах.  Потім - тривалі канікули.

Проректор з навчально-виробничої роботи Національного університету «Львівська політехніка» Володимир Крайовський у коментарі місцевому інтернет-ресурсу ZAXID.NET пояснив, що таке рішення адміністрація університету прийняла через подорожчання газу та збільшення витрат на опалення. За його словами, цієї зими університету доведеться заплатити за газ на 40% більше, ніж торік.

Байдикувати на канікулах студентам не дадуть – вони  виконуватимуть завдання згідно з навчальною програмою, які їм надсилатимуть викладачі, консультувати і перевіряти їх будуть дистанційно. Для цього використовуватиметься спеціальний сервер - Віртуальне навчальне середовище, який забезпечує комунікацію між студентами і викладачами та містить методичні матеріали.

Також Укрінформ з’ясував, що найбільший львівський виш все ж має перспективу у найближчому майбутньому відмовитися від вимушеного дистанційного навчання. «Львівська політехніка» стала одним із сімох університетів по Україні, які отримають грант від Європейського інвестиційного банку на запровадження заходів з енергоефективності. Окрім львів’ян кошти за цим грантом отримають:

• Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка;

• Чернігівський національний технологічний університет;

• Сумський державний університет;

• Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова;

• Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;

• Вінницький національний технічний університет.

Інформацію про виділення Європейським інвестиційним банком коштів для українських університетів днями підтвердила мінсітр освіти Лілія Гриневич в ефірі 112 каналу: «У нас є велика проблема в університетах з їхньою енергоефективністю. Там є старі приміщення, історичні приміщення, наприклад, з високими стелями, занедбані приміщення. Ми вперше впродовж останніх двох років інтенсивно інвестуємо у капітальні ремонти ВНЗ, хоча цього теж поки що недостатньо. І є позитивна новина, бо нещодавно власне ми залучили з допомогою також Європейського інвестиційного банку 180 млн євро для покращення енергоефективності в університетах. Зараз розпочинається перша черга цього проекту. Вже у 7 університетах будуть здійснені серйозні заходи щодо енергоефективності».

Хоча міністерство не озвучило деталі - очевидно, що за рахунок грантових коштів старі приміщення семи університетів буде перетворено на ефективніші з точки зору збереження тепла, і вони зможуть забути про вимушені канікули. Хоча є й інші способи - приміром, у Херсонському державному університеті ще 13 років тому провели власну систему опалення і одразу стали платити за тепло в чотири  рази менше. Але схоже, що багато українських вишів ще не знають як «грітимуться» наступні зими.

Лілія Гриневич каже, що кожен університет в межах свого бюджету сам визначає, яким чином йому краще організувати навчальний процес, а міністерство наразі збирає інформацію, скільки університетів розпочнуть навчання вже наприкінці січня, а скільки - пізніше.

Отже, зрозуміло тільки одне - до глобального потепління ще далеко, треба думати. Добрим знаком є те, що принаймні вісім університетів незабаром покращать свої умови навчання, а цим, можливо, і простимулюють інших.

Юлія Горбань, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-