Експерт пояснив, чому "кульгає" безпековий компонент "Східного партнерства" - 16.01.2018 20:16 — Новини Укрінформ
Експерт пояснив, чому "кульгає" безпековий компонент "Східного партнерства"

Експерт пояснив, чому "кульгає" безпековий компонент "Східного партнерства"

863
Ukrinform
Безпекові пріоритети ініціативи ЄС “Східне партнерство” не задовольняють повністю інтереси України, оскільки в цьому форматі співпраці не називається джерело загроз - Росія.

Про це заявив керівник міжнародних програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Віталій Мартинюк під час “круглого столу” в Укрінформі на тему “Загрози безпеці України та інших країн регіону Східного партнерства й можливі відповіді на них”.

“Україна, зважаючи на низький рівень цих безпекових цілей, фактично її виконує. На 50% вже виконала і здатна їх виконати до 2020 року. Але чи задовольняє це інтереси України в безпековій сфері — напевно ні. Адже ні в цьому документі, ні в інших документах щодо Східного партнерства не називається джерело загроз - РФ. І якщо не визначити джерело, то дуже складно вживати заходи з протидії цим загрозам”, - заявив Мартинюк, коментуючи розроблений Євросоюзом  документ “Східне партнерство: 20 очікувань досягнень до 2020 року”.

За його словами, розроблений документ не включає цілі країн-партнерів, а відображає ціль ЄС в цілому - безпека і стабільність на східному кордоні.

Читайте також: Росіяни цьогоріч навряд чи повернуться в СЦКК - експерт

Експерт нагадав, що через 7 років від дати започаткування ініціативи “Східне партнерство” Євросоюз нарешті вирішив наповнити цей формат співпраці  конкретним змістом, схваливши  у грудні 2016 року документ “Східне партнерство: 20 очікувань досягнень до 2020 року”, одне з досягнень в якому стосується виключно безпеки. 

 “Початково в цьому документі розділ “Безпека” називався “Стійкість та безпека цивільних осіб”. І лише в переглянутому варіанті у червні 2017 року назвали просто “Безпека” і зробили його, на мій погляд, більш амбітним, оскільки включили також гібридні загрози”, - повідомив Мартинюк, який також є керівником робочої групи Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Водночас, він звернув увагу на те, що Східне партнерство “є такою собі “веселкою” у безпековому сенсі”: “З шести країн Східного партнерства є і країна, яка належить до Союзної держави Росії та Білорусі, є члени ОДКБ, СНД, Євразійського союзу, є країни, які вважаються потенційними кандидатами на вступ до НАТО та країни, які задекларували своє членство у перспективі в Євросоюзі”. Саме тому перед Євросоюзом була нелегка задача, як в одному спільному документі виписати досягнення, які дійсно можна досягти за 4 роки. “Якщо підводити спільний знаменник, то його можна понижувати. І рівень сприйняття загроз, які існують для різних країн Східного партнерства та оцінок у цих країнах, можна понизити. Для України даний документ саме з цієї причини вважається  не надзвичайно амбітним”, - заявив Мартинюк.

Він зазначив, якщо у початковому документі (прийнятому у грудні 2016 року) не було згадки про протидію  гібридним загрозам, то у нинішній редакції (прийнятій у червні 2017 року) вже міститься  відповідний пункт. Між тим, на переконання експерта, ця протидія гібридним загрозам носить “обмежений характер” і акцент в ЄС більше публічно роблять на південному (Північна Африка та Близький Схід), а не на східному напрямку. “Протидія гібридним загрозам носить обмежений характер. І ЄС у вимірі Східного партнерства вбачає її у протидії кіберзагрозам та в посиленні критичної  інфраструктури. Все. Більш нічого в цьому документі про протидію гібридним загрозам не сказано”, - наголосив Мартинюк.

Водночас, керівник міжнародних програм  аналітичного центру “Стратегія ХХІ” зауважив, що співпраця по протидії згаданим гібридним загрозам є важливою для України, “оскільки визначає важливі для нашої держави завдання, а кіберзагрози, напевно, є одними із найбільш небезпечних на даний етап для України”. 

Решта завдань, які визначені в розділі “Безпека” для країн Східного партнерства, стосуються таких сфер, як протидія нелегальній торгівлі зброєю, покращення здатності країн-партнерів протидіяти організованій злочинності, посилена здатність відповідати на регіональні хімічні, біологічні та ядерні інциденти та протидія надзвичайним ситуаціям. Як повідомив експерт, наразі Україна вже фактично виконала пункт щодо протидії організованій злочинності, взаємодіючи з Європолом та Євроюстом. Також відбувається просування по напрямках протидії нелегальній торгівлі зброєю та протидії кіберзлочинності.

“Ще одна сфера, яка все-таки з’явилася в останній редакції — це виключно військова сфера. У військовій сфері ЄС ставить завдання, щоб принаймні три країн Східного партнерства долучилися до місій, операцій ЄС та функціонування бойових тактичних груп (БТГ). Україна вже виконувала це завдання, оскільки брала участь, наприклад, в операції “Аталанта” та долучалася до функціонування БТГ у 2014-2016 роках і запланована її участь 2018 і 2020 роках”, - додав Мартинюк.

Під час прес-конференції також відбулася презентація експертного опитування, проведеного фондом "Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки", участь у якому взяли 62 експерти аналітичних центрів України, інших держав "Східного партнерства", а також сусідніх країн Центрально-Східної Європи. Близько 47% опитаних експертів заявили, що участь у європейські політиці “Східного партнерства” скоріше посилює безпеку країн регіону. 31% експертів вважає, що участь у Східному партнерстві  “в чомусь посилює, а чомусь послаблює” безпеку країн регіону. Ще 23% експертів заявили, що ця участь взагалі не впливає на безпеку.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>