Чому в Києві «закрили» для журналістів госпіталь?

Чому в Києві «закрили» для журналістів госпіталь?

1225
Ukrinform
Рекомендації для ЗМІ у висвітленні теми звільнених з полону заручників

27 грудня на Донбасі відбулося масштабне звільнення заручників – з окупованої території повернулися 73 українці. Перед ЗМІ виникло нове завдання – як висвітлювати інформацію про звільнених із полону, та які важливі моменти варто знати при спілкуванні з особами, котрі перебували у примусовій ізоляції. 

Представники офісу Уповноваженого Президента України з питань реабілітації учасників АТО наголошують: цю тему можна і варто висвітлювати, адже всі ці історії – це живе свідчення нелюдського поводження з нашими полоненими з боку агресора, однак є ряд нюансів, котрі представнику медіа необхідно знати для загального контексту ситуації. Укрінформ підготував ряд рекомендацій для ЗМІ при підготовці до інтерв'ю та матеріалів про звільнених заручників. 

Вадим Свириденко, Наталія Зарецька. Фото: Юрій Ільєнко
Вадим Свириденко, Наталія Зарецька. Фото: Юрій Ільєнко

Увага з боку медіа сприймається людиною, котра перебувала в ізоляції, як тиск. Метою розмови зі звільненою з полону людиною має бути допомога у поверненні цій людині відчуття приватного простору. Особистість, котра потрапила до примусової ізоляції, позбавляється відчуття власного простору, самостійності у прийнятті рішень за час перебування у полоні. Це основна цінність, яку має в собі відновити людина; людина має розуміти, що вона сама контролює ситуацію, що в цей простір без її дозволу ніхто не може втручатися – родичі, волонтери, медики чи преса.

Згода на інтерв'ю і відсутність відмови – це різні речі. Варто уявити ситуацію, коли людина перебувала в полоні, в'язниці, коли до неї у будь-який момент міг зайти наглядач і їй щось сказати, дати вказівку, спитати. Якщо людина в цій ситуації починала суперечити, це могло закінчитися побиттям, тортурами. Дуже багато моделей поведінки випрацювалось для збереження власного життя. Такі моделі поведінки вже не потрібні в цивільному житті, однак вже зараз необхідно створити умови, щоб людина могла відмовити у будь-якій ситуації, коли робити чи розповідати про це – їй некомфортно.

Варто припинити розмови та записи інтерв'ю на базі медичних закладів. Є люди, котрі дійсно готові вже зараз давати інтерв'ю, комунікувати. Але коли це бачить людина, котра до цього не готова, а вони всі перебувають на спільній території – це травмує, змушує людину непокоїтися та замкнутися. 

Звільненим із полону необхідний час для відновлення. Людина має зорієнтуватись у власній ситуації, щоб у неї з'явилось відчуття наявності чи відсутності проблеми, увійти в загальний інформаційний контекст за цей час. Хтось зі звільнених не мав доступу до інформації понад два роки, всю інформацію потрібно надолужити, осмислити та звикнути до неї.

Звільнена з полону людина постійно перебуває під враженням від пережитих подій. Людина переживає ці події постійно, засинає з тими спогадами. Варто розуміти, що повернення до спогадів піднімає весь емоційний багаж. Саме для цього необхідна попередня робота з психологами – навчитися відчувати себе у безпеці, усвідомити, що пережитий негативний досвід – у минулому, а здоров'ю та життю вже нічого не загрожує. З важливих акцентів –детальна публікація про тортури, які пережила ця людина. Одним із травматичних психологічних чинників є усвідомлення, що хтось знає, які тортури ця людина пройшла.

Необхідно ставитися з повагою до всіх людей, що пройшли насильну ізоляцію, полон. Варто утриматися від поширення будь-якої інформації, що стосується звинувачення. Полон – це завжди складно. Обставини теж можуть бути різні. Люди могли вчиняти злочини під примусом. Основне – пам'ятати про презумпцію невинуватості. Саме тому необхідно створювати умови для об'єктивних розслідувань. Публікація окремої інформації може розмежовувати ставлення до конкретної особи з боку громадськості, на неї зважатимуть у свою чергу й слідчі органи.

*   *   *

Довідково: як стало відомо 5 січня, Київський військовий шпиталь буде тимчасово закритий для ЗМІ та громадськості на період реабілітації звільнених із полону громадян. Напередодні керівник офісу Уповноваженого Президента з питань реабілітації учасників АТО Наталія Зарицька повідомила, що серед тих, хто повернувся після полону, є кілька людей, які відмовилися від лікування через надмірну увагу преси та громадськості. Й подібний тиск може бути недоречним по відношенню до тих, хто перебуває на реабілітації.

Олександра Жаркова, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>