9 січня. Пам’ятні дати

9 січня. Пам’ятні дати

948
Ukrinform
Сьогодні день народження класика світового кіно, вітчизняного кінорежисера Сергія Параджанова.

Сергій Йосипович Параджанов (1924-1990) народився 94 роки тому в старому Тбілісі. Так сталося, що три країни називають його своїм - Вірменія, Грузія та Україна. В цих країнах (тоді ще республіках) Параджанов жив і творив. Крім них була ще й зона – звичайна тюремна зона, місце позбавлення волі, де Параджанов відбував ув’язнення. Там він, до речі, теж був «своїм». І зовсім не нудився світом у неволі. Принаймні, великої різниці між СРСР і в’язницею не бачив. Де б він не був, де б не жив – цей чоловік всюди знаходив джерела натхнення і з неперевершеним артистизмом втілював у життя власні ідеї. Для нього не було високого і низького, адже це «низьке» він завжди умів підняти до рівня високого – унікальна риса, притаманна лише справжньому художнику. Хто зміг розкрити геніальну (високу) прозу Коцюбинського так, як це зробив Параджанов? Тонко відчути українськість, вишукано показати гуцульський світ, розкрити таємницю гуцульської душі, таємницю людських стосунків? Параджанов. Або, згадайте його «Ашик-Керіба» чи «Колір граната»… Але той самий Параджанов міг зі шматків розбитих тарілок, пляшок, котрі викидали на смітник, та з іншого непотребу і мотлоху зробити дивовижної краси речі (декілька разів виставку робіт Параджанова привозив до Києва музей митця в Єревані, і то було незабутнє враження). Лише Параджанов міг спостерігати за мухою, що потрапила в цукровий сироп, а потім з ентузіазмом розповідати про це, як про щось неймовірно грандіозне й захоплююче. І це було набагато цікавіше слухати, аніж майстер-класи багатьох тодішніх «знаних» режисерів, від яких віяло просто незнищенною радянськістю, або ж власним пихатим егоїзмом (що, до речі, теж є однією з ознак цієї радянщини). Параджанов був абсолютно вільною людиною. Тому він був своїм і серед інтелектуалів, і серед простих селян-гуцулів, і серед зеків. Чужим він був лише для тих, кого його свобода лякала, подразнювала, непокоїла, хто на підсвідомому рівні відчував загрозу власному упорядкованому світу, упорядкованим та розписаним істинам і смакам, хто жив за принципом «бути як усі». Тому якось дивно поряд з ім’ям Параджанова читати регалії: «народний артист України» чи ще щось у такому роді. Звісно, народний. Але чи може бути щось суттєвішим за талант і просто звання Художника?

Ювілеї дня:

145 років від дня народження Хаїма Нахмана Бялика (1873-1934), єврейського поета, одного з основоположників сучасної єврейської поезії мовою іврит. Родом з Волині. Виховувався у діда, котрий був знаним талмудистом. Саме він прищепив Хаїму любов до книг. Хлопець займався самоосвітою, зокрема, без сторонньої допомоги вивчив російську мову. В 25 років Бялик переїздить в Одесу, де займається викладацькою діяльністю. Його перша поетична збірка побачила світ у 1902 році. У 1903 Одеський громадський комітет посилає Бялика в Кишинев для збору документального матеріалу про єврейський погром. Під враженням від побаченого жахіття Бялик пише поему «Сказання про погром», яка одразу ж зробила його найпопулярнішим поетом свого часу. В 1909–1919 роках Бялик (у співавторстві) уклав антологію легенд, оповідок і притч, яку назвав «Єврейські легенди». Талант Хаїма Бялика високо цінив Шолом-Алейхем (обох письменників зв’язувала багаторічна дружба); Максим Горький писав: «Для мене Бялик – великий поет, рідкісне й абсолютне втілення духу свого народу, він – наче пророк Ісайя, і наче богоборець Іов». Саме завдяки клопотанням Горького Бялик зміг покинути Радянську Росію і виїхати за кордон. Після чотирирічного перебуванні в Берліні Бялик переїхав до Палестини й оселився в Тель-Авіві. Заслуга поета полягає в тому, що він звільнив іврит від штампів і канонів, надавши поетичній мові гнучкості та яскравості. Його ім’ям названа престижна ізраїльська літературна премія і велике книжкове видавництво в Тель-Авіві.

Фото: twitter
Фото: twitter

110 років від дня народження Сімони де Бовуар (1908-1986), французької письменниці, філософа, однієї з провідних теоретиків фемінізму в ХХ ст.; подруги Жана-Поля Сартра, авторки відомого вислову про те, що «жінкою не народжуються, а стають». Її публіцистична книга «Друга стать» давно стала програмним текстом другої хвилі фемінізму – перша – відбулась у ХІХ-ХХ столітті й пов’язана була з боротьбою за базові права жінок – виборчі, майнові, освітні. Друга ж хвиля (1960-1980), найяскравішою представницею якої і є власне Сімона де Бовуар, намагалася розібратися з «пастками» формального рівноправ’я, де крилося і криється чимало прихованих обмежень і заборон. Звісно «Друга стать» не гарантує приємного читання (можливо і навпаки), але вона залишається однією з головних книг 2-ї половини ХХ століття. У Сімони де Бовуар завжди вистачало відданих шанувальників, є вони і зараз. А от одним із тих, хто не схилявся перед нею у шанобливому реверансі був Чеслав Мілош. Нобелівський лауреат не міг перенести її буржуазності (називав її «дамою вищого світу»), показної інтелектуальності (вірніше «моди на інтелектуальність»), а також не міг пробачити Сартру і Бовуар підлого цькування Камю.

Фото: twitter
Фото: twitter

Цього дня народилася Кетрін Елізабет Мауетбеттен-Віндзор, герцогиня Кембриджська (у дівоцтві Кетрін Елізабет Мідлтон; 1982), дружина герцога Кембриджського Вільяма - онука королеви Єлизавети II, сина Чарльза, принца Уельського і принцеси Діани. Кетрін народилася в місті Федінг в англійському графстві Беркшир у сім’ї Майкла Френсіса Міддлтона та його дружини Керол Елізабет, уродженої Голдсміт. Родина Міддлтон не належить до британської знаті. Подружжя працювало в цивільній авіації, Елізабет була стюардесою, а Майкл – авіадиспетчером. У них є також середня дочка Філіпа і менший син Джеймс. 1987 року Міддлтони заснували компанію посилкової торгівлі «Party Pieces», яка успішно розвивалася на британському ринку і зробила їх мільйонерами. Сім’я мешкає у власному будинку в селі Баклбері в Беркширі. Саме там і виросла Кейт Міддлтон. Згодом вона здобула освіту в приватному коледжі Мальборо у графстві Вілтшир. 2001 року вступила до Сент-Ендрюського університету в шотландському регіоні Файф. Там дівчина познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком – принцом Вільямом, старшим сином Чарльза, принца Уельського. 29 квітня 2011 року молодята побралися. Церемонія вінчання відбулась у Вестмінстерському абатстві. Нині подружжя виховує двох дітей. Звісно, багато хто спочатку порівнював Кейт в усьому з покійною принцесою Діаною, але з часом полишив цю марну справу, зрозумівши, що Діана – то Діана, а Кейт – то Кейт.

Сьогодні святкує свій день народження Олена Підгрушна (1987), українська біатлоністка. Заслужений майстер спорту України, чемпіонка Олімпійських ігор, чемпіонка світу, 5-разова чемпіонка Європи, переможниця і призерка етапів Кубка світу з біатлону. З 25 березня 2014 по 8 квітня 2015 року – заступник Міністра молоді та спорту України.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-