Що спільного у сміття з обмеженням швидкості

Що спільного у сміття з обмеженням швидкості

Укрінформ
Революційні зміни залишаються на папері, якщо для їх реалізації немає відповідних механізмів. Аби це лише не зайшло в традицію

Минулий рік видався “урожайним” на реформи. Називалася навіть цифра - 144 штуки. Якщо оцінювати кількісно – то, звісно, перемога, якщо ж якісно – ось тут заковика. Українська традиція реформування, на жаль, часто спотикається за одну просту річ – розбалансованість механізмів реалізації. Буває так, що і задумка хороша, і необхідність змін сто разів назріла, а от хаосу запобігти не вдається – бо закон прийняли, а про підзаконну “нормативку” чи то забули, чи то спеціально затягують. А кіт, себто, громадянин, якого таким чином “тягнуть” за хвоста до світлого майбутнього, раптом чомусь впирається або взагалі все ігнорує. А як інакше він має поводитися, коли безліч законодавчих ініціатив, замість впровадження реальних і правильних по суті змін лише їх імітують?

Ось лише кілька останніх прикладів впровадження нових стандартів життя.

Обмеження швидкості

В Україні з 1 січня 2018 року обмежили швидкість руху у населених пунктах - припустима швидкість зменшилася з 60 до 50 кілометрів на годину. Це набула чинності постанова уряду від 10 листопада 2017 року "Про внесення змін до Правил дорожнього руху". Усі водії, звісно, занервували, оскільки їх кілька місяців лякали новими штрафами за порушення. Насправді ж виявилося, що штрафи за порушення Правил дорожнього руху залишилися незмінними. Їх ще тільки має розглянути Верховна Рада, та внести зміни до чотирьох законів, зокрема до Кодексу про адміністративні правопорушення та закону про Нацполіцію. До того ж система контролю, а саме фото- та відеофіксації порушень, про яку вже давно говорили-балакали, теж досі залишається не узаконеною. А нібито закуплені камери десь так і залишаються “на папері”.

Тепер питання, чи стануть в містах люди їздити повільніше зі зниженням швидкісного ліміту та відсутністю автоматичної фіксації порушень? (Вона має з'явитись вже в поточному році, хоча за логікою уся інфраструктура мала б бути підготовленою до запровадження лімітів). Звісно, ні!

Загально відомо, що більшість водіїв вибирають швидкість на тій чи іншій дорозі не на основі законів та заборон, а на основі раціональності - погоди, періоду доби, стану дорожнього полотна, кількості перехресть, присутності пішоходів, завантаженості тощо. І взагалі, азбука управління дорожнім рухом стверджує – якщо встановленого обмеження не дотримуються 85% водіїв, значить обмеження на конкретній ділянці нічим не обгрунтоване і не реалістичне. США і багато інших країн вже пройшли це на своєму досвіді.

Поводження з відходами

З 1 січня, як Укрінформ вже й писав, українці мали б добровільно-примусово долучитися до європейської практики поводження зі сміттям. І що ми маємо? Закон прийняли, а от про те, щоб підготувати комунальну інфраструктуру українських міст і сіл до роздільного збору сміття, не подбали. У Міністерстві екології визнали, що в Україні на сьогодні відсутні можливості для введення сортування твердих побутових відходів. Мовляв, немає в достатній кількості контейнерів для такого сортування. А раніше цього начебто не знали?

Виходячи з тих же міркувань про непідготовленість, кияни, наприклад, не раді ініціативі заборонити пластикові пакети у торговельних точках - Київська міська рада в останніх числах грудня 2017 року звернулася до Верховної Ради з ініціативою прийняти відповідний закон. З погляду екології ідея пречудова - один українець щорічно використовує до 500 поліетиленових пакетів, це у десятки разів більше, ніж допускають європейські норми та вимоги багатьох інших країн. Але критики справедливо вважають, що слід спершу розробити детальний план відмови від звичних методів пакування та запропонувати покупцям гідну альтернативу.

Дорожнє будівництво

Ще одна замальовка, чому в Україні так важко приживаються європейські стандарти. Мінрегіонбуд мав шість місяців, щоб затвердити повністю готовий і погоджений спеціальний документ - будівельні норми ДБН В.2.3-5 "Вулиці та дороги населених пунктів" і ... не встиг цього зробити. Через те, що терміни давності погодження спливли, весь процес потрібно знову запускати по колу. Видається абсолютно ненормальним мати повністю готовий, оплачений коштом державного бюджету документ і не зуміти справитися з його затвердженням.

А тим часом міські адміністрації дуже чекають на затвердження ДБНу, бажаючи проектувати вулиці за новими параметрами, чекаючи на виписані там показники для велоінфраструктури.

Це норми, які регулюють, як у населених пунктах будуються вулиці: якими мають бути їх обов'язкова ширина, яка кількість смуг на тих чи інших типах вулиці, яким має бути озеленення, яка обов'язкова ширина тротуарів тощо. Оновлений варіант мав ввести в дію ряд “революційних” відмінностей від чинних норм 2001 року:

- звужені смуги руху (були 3,75 м, а мали стати 3 м);

- знижена розрахункова швидкість (була 120 і 100 км/год, а мала стати 80 і 60 км/год, а тепер вже й 50 км/год );

- визначені поняття «велосипедних смуг» та «велосипедних контрсмуг»;

- визначені нові ширини для велоінфраструктури (1,85 м велосмуга / велодоріжка, 3 м - двостороння велодоріжка).

Отже підсумуємо.

Усе це приклади, як не треба робити багатообіцяючі “революції”, особливо, коли йдеться про зміни в стандартах життя. Без відповідної ґрунтовної підготовки таке реформування перетворюється на профанацію. Як з тим же швидкісним обмеженням. 1 січня країною рознеслося повідомлення про нові швидкісні параметри, а роз’яснення МВС про штрафи з’явилося лише на третій день від початку дії постанови Кабміну. Народ три дні не знав, що робити. А будь-яка невизначеність лише додає нервозності в суспільстві.

Навіщо було звітувати європейцям про роздільне сортування сміття, якщо на рівні муніципалітетів фактично нічого не зроблено для реалізації цього наміру? Очевидно, що кожна реформа вимагає чіткого роз’яснення і ретельної підготовки. Громадяни мають знати, з чим конкретно вони матимуть справу, коли до них висуватимуть нові вимоги. Тільки тоді правила будуть виконуватися.

Оксана Поліщук, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-