24 грудня. Пам’ятні дати

24 грудня. Пам’ятні дати

1343
Ukrinform
Сьогодні виповнилося б 80 років В’ячеславу Чорноволу, українському політику, публіцисту, учаснику дисидентського руху.

В’ячеслав Максимович Чорновіл (1937-1999), український політик, журналіст, публіцист, учасник дисидентського руху середини 60-х рр., одна з найяскравіших постатей в українському політикумі 90-х років. Завдяки розуму, енергії та надзвичайній працездатності він міг би стати успішним підприємцем або науковцем, міг би зробити блискучу чиновницьку кар’єру. Міг би, якби жив за принципом «поволі їдеш – далеко будеш», або за золотим правилом українців «моя хата скраю». Ходив би тепер, одягнувши вишиванку, засідав у президіях і розповідав з надривом про те, як «я розбудовував Україну». Але не такий характер був у Чорновола,  аби керуватися подібними установками. Він жив за діаметрально протилежним принципом – «якщо не я, то хто ж?». Саме цей приступ принциповості спонукав його під час радянсько-брежнєвської безгласності висловлювати власну позицію, яка жодним чином не могла збігатися з офіційною. За це його, звісно, «по голівці не гладили»: для початку виключили з аспірантури, а побачивши, що залякування не діє, почали вживати більш дієвих заходів – судити за «антирадянську пропаганду». У радянських концтаборах він провів у загальній кількості 15 років. Відбував покарання в таборах суворого режиму та на засланні в Мордовії й Якутії. Академік Сахаров через рідних Чорновола передав запитання: чи не погодився б він виїхати з неволі за кордон. Багато хто мріяв про такий «дарунок долі», а Чорновіл відмовився. Він не мислив себе без України, а ще знав: він потрібен їй, а вона – йому. Після кожного з повернень він працював з подвоєною силою – попри одвічне безгрошів’я і проблеми з роботою, попри загрози чергового ув’язнення. Чорновіл був ініціатором створення Української Гельсінської групи, одним із засновників Народного руху України. Після горбачовської «відлиги» з головою поринув у політику. Його активна громадянська позиція, його безкомпромісність і прямота багатьох дратувала. І не тільки в Україні. Звісно, запахторити за ґрати його вже не могли, натомість обливали брудом, розпускаючи усілякі плітки й небилиці. Крапку поставила смерть Чорновола в  автокатастрофі 25 березня 1999 року на Бориспільській трасі. Багато хто з українців продовжує вважати, що то не була звичайна аварія, втім, 21 січня 2014 року Бориспiльській міськрайонний суд закрив справу про загибель В’ячеслава Чорновола, визнавши аварію нещасним випадком… В’ячеслав Чорновіл учив українців позбуватися комплексу меншовартості, вичавлювати з себе раба й совкового гомо совєтікуса. І він мав на це повне право – гордий, сміливий і прямий, по-справжньому вільний громадянин вільної країни.

Разом з тим, сьогодні День працівників архівних установ – професійне свято, яке відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 30 жовтня 1998 року, щорічно в цей день. Перший державний орган управління архівною справою в Україні - Бібліотечно-архівний відділ - було створено за часів Центральної Ради у 1918 році. Нині реалізацією державної політики у сфері архівної справи займається Державна архівна служба України. Наразі до системи державних архівних установ України, підпорядкованих Укрдержархіву, входить 2 472 установи. З них 9 центральних державних архівів, 4 науково-дослідні інститути та інші центральні державні архівні установи. Загальна кількість працівників, задіяних у цій справі, становить близько 4,5 тис. людей. У Національному архівному фонді налічується понад 56 млн. одиниць збережених матеріалів. Укрдержархів є членом Міжнародної ради архівів - неурядової міжнародної професійної організації, що діє під егідою ЮНЕСКО.

Події дня:

Цього дня у 1960 році заснована Всесвітня академія мистецтв і наук – міжнародна неурядова асоціація, що об’єднує видатних учених, письменників, митців, політичних і громадських діячів з метою обговорення актуальних проблем сучасності і пошуку шляхів їх вирішення. Нині Всесвітня академія мистецтв і наук об’єднує 730 членів з 80 країн світу. Обрання до складу елітного наукового Клубу проводиться на конкурсній основі і лише за наявності вільного місця. Членами Академії є багато керівників держав, видні світові громадські діячі, лауреати Нобелівської премії та відомі вчені.

35 років тому (1982) на Гостомельському летовищі під Києвом відбувся перший політ дослідного зразка важкого широкофюзеляжного військово-транспортного літака АН-124 «Руслан», створеного в КБ ім. О.К. Антонова. Ще кілька років знадобилось розробникам та випробувачам на доопрацювання нової моделі. Зрештою, у 1985 році АН-124 був представлений на автосалоні в Ле-Бурже. Нині «Руслан» є найбільшим серійним вантажним літаком у світі, а до появи Ан-225 «Мрія» був ще й найбільшим літаком. Він призначений для перевезення на великі відстані важких і великогабаритних вантажів, різної спеціальної техніки.

Ювілеї дня:

219 років від дня народження Адама Бернарда Міцкевича (1798-1855), одного з найвидатніших польських поетів, засновника романтизму в польській літературі, діяча національно-визвольного руху. Засновник польської романтичної драми. У Західній Європі його порівнюють з Байроном та Ґете. Під час свого життя в Парижі був професором Слов’янської літератури в Колеж де Франс. В основному відомий як автор поетичної новели «Дзяди» та національного епосу «Пан Тадеуш», який вважають останнім великим епосом шляхетної культури Речі Посполитої. Також його вважають національним героєм Польщі. Міцкевич, «людина великої трагічної долі і високопатріотичного подвигу», був одним із найвідоміших і найзнаменитіших поляків свого часу. Ним захоплювались Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Шопен, Жорж Санд, Сент-Бев, Пушкін, Баратинський, Лермонтов, Гоголь, Лев Толстой, Короленко… Власне кажучи, поетична діяльність Міцкевича тривала недовго – близько 12 років; після цього він жив і працював як публіцист та як громадський діяч (ще 21 рік). Причини, чому він «зламав своє поетичне перо» не зовсім ясні, проте, як писав Бой-Желенський, «ці останні роки життя були неписаною творчістю поета».

Сьогодні святкує свій день народження Рікі Мартін (1976), пуерто-риканський поп-співак, актор і, як стверджують різні джерела – навіть письменник. В іспаномовному світі Рікі Мартін справжній поп-ідол (тут конкуренцію йому складає хіба що інший солодкоголосий мачо – іспанець Енріке Іглесіас). Запальні і пристрасні латиноамериканці та іспанці одразу і назавжди полюбили співака. Полонив він своїм співам і європейців. Його альбоми непогано продавалися (і продаються) в Старому світі. А розпочинав Мартін дуже рано: з 9 років знімався в рекламі, 12-літнім співав і танцював у складі підліткового хлопчачого ансамблю «Менудо», потім перебрався в США, знявся в популярній мильній опері «Головний шпиталь». На ту пору 19-річний співак був справжньою зіркою в Латинській Америці, але західний слухач про його існування не підозрював. Прорив стався у 1998 році, коли пісня у виконанні Мартіна «The Cup of Life» стала офіційним гімном Чемпіонату світу з футболу 1998 року. Її виконання на 41-й церемонії «Греммі» справило справжній фурор і допомогло співаку суттєво просунутися в жанрі латиноамериканської поп-музики на американській сцені. Після такого шаленого успіху Мартін випустив Livin’ la Vida Loca, яка також посприяла його зірковій кар’єрі і стала поштовхом для популяризації латиноамериканської пісні в усьому світі. Його перший англомовний альбом під назвою Ricki Martin був розпроданий 22 мільйонами копій і став одним із найбільш комерційно успішних. На сьогодні Рікі Мартін випустив 11 музичних альбомів, у нього 95 платинових пісень, 11 хітів номер один, 2 American Music Awards, 7 Grammy (останню отримав цього року за найкращий альбом), 8 The World Music Awards, 10 Billboard Music Awards, 8 MTV Music Video. Співак виступав з концертами у понад 60 країнах світу. А книжки він пише для дітей. У 2008 році Мартін став батьком двох чарівних хлопчиків-близнюків. Діти народилися від сурогатної матері. Мартін – гей, вегетаріанець і благодійник. У 2008 році на острові Пуерто-Ріко проголосили 31 серпня Міжнародним Днем Рікі Мартіна. Будемо знати. «Мені байдуже перед скількома людьми виступати: перед десятьма чи перед мільйоном. Я обожнюю публіку, глядачів, відчуваю і насолоджуюсь енергетикою аудиторії. Бути на сцені й співати, так само неймовірно, як пірнати в океанські хвилі», - зауважує співак (до речі, він вправний і досвідчений серфінгіст).

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-