17 грудня. Пам’ятні дати
100 років тому, 17 грудня 1917, більшовицький уряд Росії за підписами Володимира Леніна та Лева Троцького надіслав до Центральної Ради «Маніфест до українського народу», в якому в ультимативній формі вимагалось припинити роззброєння більшовицьких полків та спільно діяти проти Білої армії. На виконання ультиматуму надавалось 48 годин. Однак, 20 грудня 1917 року Генеральний секретаріат надіслав відповідь за підписом Володимира Винниченка та Симона Петлюри, відкинувши всі ультимативні вимоги, які були розцінені як втручання у внутрішні справи УНР, що стало початком радянсько-української війни.
Як відомо, після петроградського більшовицького перевороту, в Україні активізувались збройні виступи більшовиків, що прагнули встановити диктатуру своєї партії, 20 листопада Центральна Рада своїм III Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки у складі федеративної Росії.
Проголошення УНР викликало невдоволення більшовицького уряду. В ніч з 11 на 12 грудня більшовики спробували підняти повстання у Києві, проте зазнали поразки: українські війська, підконтрольні Центральній Раді, придушили повстання, а заколотників вислали ешелонами за межі України.
Після того, як Центральна Рада відхилила ультиматум росіян, більшовики почали відкриту агресію проти України. На боротьбу проти УНР було перекинуто 3 більшовицькі російські армії.
Вже 22 грудня червоноармійські загони під проводом Володимира Антонова-Овсієнка зайняли Харків, де через три дні проголосили створення Української Народної Республіки Рад як автономної частини Російської Радянської Республіки. 9 січня 1918 року був зайнятий Катеринослав (Дніпро), 20 січня – Полтава.
Усвідомлюючи загрозу, що повстала перед Україною, 22 січня 1918 року, Центральна Рада прийняла IV Універсал, в якому проголосила УНР «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу».
Проте, більшовиків це не зупинило: 27 січня загони під командуванням Михайла Муравйова під Бахмачем з’єднались із тридцятитисячною більшовицькою армією, що перейшла український кордон поблизу Сум, розпочавши наступ на Київ, який був взятий 8 лютого 1918 року.
100 років тому, від повного розгрому Україну врятував укладений 9 лютого 1918 року Берестейський мирний договір, відповідно якого півмільйонний контингент австро-німецьких військ почав займати територію Лівобережної України. 3 березня Брест-Литовський мирний договір між країнами Четверного союзу і Росією зобов’язав останню визнати незалежність УНР. Протягом березня-квітня німецькі і австрійські війська зайняли всю Лівобережну Україну, до кінця травня - Донеччину і Крим, що змусило більшовицьку Росію 12 червня 1918 року підписати з УНР тимчасовий мирний договір.
Православна церква вшановує сьогодні пам’ять великомучениці Варвари і мучениці Юліанії. Варвара (у перекладі з грецької «чужоземка») була християнською мученицею, страченою, згідно з легендою, у Єгипті за часів репресій проти християн на початку IV століття. Разом з Варварою мученицькою смертю померла і Юліанія. З ХІІ століття мощі св. Варвари знаходяться в Україні, нині – у Володимирському соборі Києва. Зазвичай святій моляться від раптової та насильницької смерті.
Події дня:
Сьогодні День народження авіації (від латинського avis – птах). Саме в цей день, у 1903 році, в небо піднявся перший, оснащений двигуном, планер братів Вілбера і Орвілла Райт. Ідея повітроплавання дуже серйозно зацікавила братів з самого дитинства. Вони вивчили всю наявну на той момент літературу про польоти, багато експериментували, навіть побудували кілька планерів. Для того щоб збільшити підйомну силу крила, проводили нескінченні досліди у, власноруч створеній, аеродинамічній трубі. І, нарешті, результатом всіх експериментів став літальний апарат «Флаєр-1». 17 грудня біля містечка Кітті-Хок (штат Північна Кароліна) о 10.35 в присутності п’яти свідків, пілотований Орвіллом Райтом літак з розмахом крил 12,25 метра з рулем висоти і двома направляючими рулями піднявся в повітря, і за 12 секунд подолав відстань у 37 метрів. Так розпочалася нова ера в авіації. Цього ж дня було проведено ще три польоти, і під час останнього Вілбер за 59 секунд зумів пролетіти 262 метри. У наступні роки брати продовжували свою роботу над вдосконаленням літального апарату. Вони розробили нові версії літака - «Флаєр-2» і «Флаєр-3». Незважаючи на ці успіхи, брати Райт здобули популярність тільки в 1908-1909 рр. У травні 1908 відбувся перший політ з пасажиром, а в 1909 році був підписаний перший контракт на постачання літаків для збройних сил Сполучених Штатів. Наразі перший літак братів Райт зберігається у Національному музеї авіації і космонавтики Смітсонівського інституту у Вашингтоні.
Ювілеї дня:
151 рік від дня народження Євгена Йосиповича Буковецького (1866-1948), українського живописця. Народився в Одесі. Закінчив Одеське художнє училище (у Киріака Костанді); відвідував петербурзьку АМ, академію Р. Жюльєна в Парижі. Потім повернувся в Одесу, де жив і працював до кінця життя. Був членом Товариства південно-російських художників, одним із засновників художнього товариства ім. К.К. Костанді (1922–1929), Одеського літературного товариства. Спогади про Буковецького та його гостинний дім, у якому побувало багато знаменитостей, залишили дружина Івана Буніна Віра Муромцева-Буніна (у своїх мемуарах «Жизнь Бунина. Беседы с памьятью») і Валентин Катаєв. Картини художника можна побачити в Одеських музеях, знаходяться вони також і в приватних колекціях.
Сьогодні день народження у Папи Римського Франциска (1936). Франциск (в миру Хорхе Маріо Берґольйо) – 266-й Папа Римський в історії Католицької церкви. Він є першим в історії Папою з Нового Світу і першим єзуїтом на цьому посту. Папою його було обрано у березні 2013 року, після того, як попередній Понтифік, баварець Бенедикт ХVІ на тлі фінансових, сексуальних і кримінальних скандалів, у які була замішана курія, зрікся престолу. Аргентинець одразу ж став улюбленцем світових ЗМІ і широкої публіки. Він ставав людиною року за версією журналу Tіme, його проголошували найстильнішим чоловіком модні глянцеві журнали, він навіть удостоївся дифірамбів від гей-спільноти, якій дуже імпонувало, що папа сказав про представників цієї частини пастви: «Хто я такий, аби когось судити?». До того ж, ні для кого не було секретом, що в Буенос-Айресі Франциск (тоді ще архієпископ) пересувався на метро, мешкав у доволі скромній квартирі замість палацу та не цурався займатися хатніми справами. Ці доволі демократичні звичаї монсеньйор Берґольйо переніс і до Ватикану. Він може подзвонити до папської канцелярії о шостій ранку задля з’ясування якогось питання і порушити суворий церемоніал заради декількох простих вірян. Він носить дешевий годинник Swatch і ортопедичні чорні черевики замість вишуканих червоних мешт, які мав би носити згідно з дрес-кодом (попередник замовляв їх у Prada). А про його невеличкий синій «форд», який можна побачити навіть на околицях Риму, ходять легенди. Франциск облаштував душові кабіни для римських безхатченків, сам проводив для них екскурсію музеями Ватикану, ще й заявив, що двері собору Святого Петра завжди для них відкриті. Увесь світ бачив, як на Страсній седмиці він мив ноги сирійським біженцям, а не пещеним кардиналам (дехто вгледів тут дуже креативний піар). Папа є вболівальником футбольного клубу «Сан-Лоренсо» з Буенос-Айреса, любить танго. Коротко кажучи, римський Понтифік намагається бути, передусім, самим собою, а не намісником Бога на Землі, демонструючи на римському престолі стандарт людяності та нормальності.
Цього дня 1975 року народилась Мілла Йовович, американська актриса, модель сербсько-українського походження. Сама акторка вважає себе українкою, американкою, сербкою, росіянкою. Народилася в Києві в сім’ї російської актриси Галини Логінової та сербського лікаря-педіатра Богдана Йововича. Перші п’ять років провела в Україні, звідки їздила до батька в Лондон, де була його приватна клініка, а 1980 року з батьками емігрувала до міста Сакраменто, США. Вищої освіти не здобула, але кар’єру моделі почала дуже рано – в одинадцять років. Її дебют у кіно стався у тринадцять років: вона зіграла роль молодшої сестри героїні Шерілін Фенн у «Злитті двох місяців». У творчому доробку актриси участь у понад 30 фільмах. Серед найвідоміших – «П’ятий елемент» (1997), «Жанна Д’Арк» (1999), «Обитель зла» (2002), «Готель «Мільйон доларів». Традиційне амплуа актриси – «рятувальниця світу», вона є своєрідним жіночим Брюсом Віллісом – теж, такий собі, «міцний горішок». Мілла заміжня (це її третій шлюб), її чоловік – британський режисер Пол Андерсон. Подружжя виховує двох доньок. У Посольстві США в Україні фото Мілли Йовович поміщене у фотогалереї, де представлені відомі музиканти, науковці, художники, інженери, дипломати, актори українського походження. Серед них, крім Мілли Йовович – Ігор Сікорський, Дастін Гоффман, Девід Духовни, Боб Ділан та інші.
