Як стати помічником Святого Миколая - 10.12.2017 09:00 — Новини Укрінформ
Як стати помічником Святого Миколая

Як стати помічником Святого Миколая

2919
Ukrinform
Чи багато помічників у Святого Миколая, що просять від Чудотворця діти - Укрінформ з’ясовував у Івано-Франківську

Недавно у вихідні мені довелося побувати у Варшаві. Мандруючи до Старого міста, або до «старувки», як називають місцеві цю частину столиці, випадково побачила дивну акцію. Спершу навіть здалося, що я потрапила на якусь демонстрацію. Колона людей із транспарантами, червоними та білими кульками, під живу музику військового оркестру йшла центральними вулицями, скандуючи при цьому «Шляхетна пачка!» 

Вже пізніше поляки пояснили, що то доброчинна акція перед Різдвом. У такий спосіб церковна громада нагадує усім про благодійність, про малозабезпечені родини і дітей, які потребують уваги та подарунків до Різдва.

В Україні благодійність значно тихіша. Втім це не означає, що вона тут непопулярна. То чи багато є помічників у Святого Миколая, і що просять від Чудотворця діти, Укрінформ спробував з’ясувати в Івано-Франківську.

ПРО АКЦІЮ «СВЯТИЙ МИКОЛАЙ ІДЕ ДО СИРІТ» ПИТАЛИ ЩЕ ВЛІТКУ

Про дарунки Миколая для дітей, які проживають у дитячих будинках та інтернатах Прикарпаття, дбає Мальтійська служба допомоги. Її офіс розмістився у середмісті Івано-Франківська, навпроти Кафедрального собору святого Воскресіння. Волонтерів тут так і називають – помічниками Миколая. Саме сюди потрапляють усі дитячі листи з сокровенними бажаннями.

Леся Гунчак, яка зустрічає мене у Мальтійській службі допомоги, зізнається, акція «Святий Миколай іде до сиріт», за її підрахунками, відбувається на Прикарпатті вже 18-й рік поспіль. Каже, найгарячіша пора тут настає на початку листопада. Саме у цей період всі дитячі листи ретельно сортують, перевіряють за списками шкіл і головне – стежать, аби жоден не загубився.

«Зараз зими у нас стали м’якшими, а тому справжній новорічний настрій у людей з’являється у грудні, коли випадає перший сніг. Тоді люди налаштовуються на свято і згадують, звичайно, Різдво та Миколая. Втім, цього року люди приходили до нас уже на початку вересня і питали, коли стартує акція, бо в попередні роки вони не встигли долучитись до неї, тому тепер вирішили подбати заздалегідь. Навіть пам’ятаю наприкінці літа до нас приходили, аби запитати про це», – розповідає Леся Гунчак.

Про акцію «Святий Миколай іде до сиріт» люди дізнаються одне від одного, або ж із електронної пошти. Помічники Миколая нагадують про неї, використовуючи адресну розсилку. Гучних акцій із кульками тут не влаштовують. Все спокійно і добровільно. Є можливість віддати пожертву, а можна й самому допомогти Миколаю з дарунком. Для цього варто лише прийти у Мальтійську службу.

«Часто в мене складається враження, що в нас – місце зустрічі дуже різних людей. Тут випадково сходяться сусіди, давні товариші, коли кожен із них потайки вирішує допомогти Миколаю. Буває так, що тут зустрічаються студенти зі своїми викладачами. Приходять колишні учні шкіл, які брали участь у цій акції. Спочатку – зі своїми одногрупниками, а після закінчення вузу – йдуть до нас родинами. Так зберігається традиція приготування до свята Миколая. Є випадки, коли вже наші постійні учасники акції виїжджають за кордон і залишають тут доручення своїм близьким, аби ті прийшли за листом. Ось недавно жінка розповідала, що всіх знайомих загітувала брати участь у нашій акції. Зізналась, що дала собі обітницю, як видужає її мама – обов’язково піклуватися про тих, хто цього потребує, і залучить до цього всіх своїх знайомих. Ці історії, справді, дуже різні, як і люди, що приходять допомагати Миколаю», – говорить Леся Гунчак. Про свою історію вона розповідає з посмішкою. Каже, одразу після закінчення університету зрозуміла – ця робота їй до душі.

Поки ми розмовляємо, до Мальтійської служби допомоги приходить літня жінка. Просить не називати її ім’я. Вона залишає кошти «для Миколая» та на харчування одиноких людей. Каже, робить це щороку перед Різдвом і нікому не розповідає про свою доброчинність.

«Це – наші постійні помічники. Вони зі своїх пенсій визначають певну суму грошей і жертвують її щомісяця. Для них це дуже важливо. Якщо цього не станеться, вони відчувають внутрішній дискомфорт», – розповідає Леся Гунчак.

БУРШТИНОВЕ НАМИСТО ДЛЯ МАМИ

Акція «Святий Миколай іде до сиріт» передбачає найперше знайомство з листами дітей. Перечитати усі здається неймовірним завданням, що під силу лише чарівникам. Їх справді дуже багато, як і малюнків.

«Щороку сюди надходить близько 1,5 тисячі дитячих листів», – уточнює Леся Гунчак.

Відразу кидаються у вічі написані дитячим почерком, хоч є й такі, що пишуть дорослі. Леся Гунчак пояснює: інколи дітям-інвалідам украй важко писати, їм допомагають наставники. Не варто дивуватись, що є учні, яким 20 і більше років. Так склалось, що їх біологічний вік не відповідає шкільному. Багато листів написані, ніби під копірку. Діти ж люблять списувати. Втім, є і зовсім щирі розмови з Чудотворцем. Про мир, сім’ю, про мрію і професію.

«Мені ж запам’ятався лист хлопчика, який має інвалідність. Він дуже хотів стати археологом, аби знайти бурштин і зробити намисто для мами. А ще у нас досі пам’ятають про лист випускника школи-інтернату, який хотів, аби Миколай приніс йому бензопилу, «дуже потрібну для майбутньої професії», – пригадує Леся.

Майже всі діти в листах стверджують, що поводяться в школі чемно. Ось хлопчик просить Миколая про книгу «Шерлок Холмс», але англійською. Пише, що то «для вдосконалення мови». Багато дітей просять канцтовари, книги, одяг і навіть вказують для цього розміри. Це для того, уточнює Леся, аби Миколай нічого не переплутав.

«Є незвичні листи, коли дівчата просять м’ячі, а хлопці – картини для вишивання бісером. Але тепер учні прогресивні й знають усі марки гаджетів. Виглядає так, що кожний період визначається модою на щось: лего, тетріси, тамагочі, тепер ось – сенсорні телефони», - зазначає Леся Гунчак.

Коли лише стартувала акція, зауважують помічники, діти дуже сором’язливо просили у Миколая дарунків. Їх перелік вміщував не більше 5-ти пунктів. Нині ж можна знайти листи зі списком на всі 30 номерів і більше. Але помічники Миколая заспокоюють, це – не рецепт необхідних ліків, а тому Чудотворець вивчає не лише список побажань, але й розповідь дітей, звертає увагу на їхні захоплення та потреби.

«А мені дуже подобається лист, у якому дівчинка зізнається, що хоче бути акторкою. Я сам колись про таке мріяв», – розповідає помічник Миколая, 19-річний Девід із Німеччини. Нині він волонтер у Мальтійській службі допомоги в Івано-Франківську і мріє стати журналістом. Каже, в Німеччині теж є традиція дарунків, але їх готують до Різдва. Там діти найбільше просять до свята велосипеди, гаджети та модний одяг.

«Майже, як і в Україні», – констатує Девід і далі захоплено читає дитячі листи.

ПОМІЧНИКОМ МИКОЛАЯ МОЖЕ СТАТИ КОЖНИЙ

«Миколай не буде спокійно спати, якщо бодай один лист залишиться без уваги», – стверджує Леся і запевняє, ніколи не варто боятися стати помічником Чудотворця. Для цього тут розробили спеціальну інструкцію та готові поділитись важливими порадами.

«Є різні можливості долучитись до акції «Святий Миколай іде до сиріт». Очікуємо на помічників до 17 грудня. Найважливішими для нас є сьогодні солодкі дарунки для тих дітей, які ці листи не можуть написати. Не варто хвилюватись про можливість виділення лише скромної суми коштів. Навпаки. Ми всім помічникам знайдемо роботу і порадимо, як допомогти Чудотворцю. Є потреба у засобах гігієни, канцтоварах, книгах, спортінвентарі. Знаєте, якось ми отримали листа до Миколая, в якому автор зізнався, що звертається до Чудотворця востаннє, але вірить, що їх спілкування не припиниться. Тож кожен може це спілкування продовжувати, варто лише цього захотіти», – посміхається Леся.

«А чому б і мені не продовжити?» – подумала я, адже Миколай завжди був до мене добрим. Так, Миколай не в силах повернути цим дітям батьків, але ми можемо допомогти йому здійснити дитячі мрії. То ж у купі листів знаходжу й для себе особливий. Він від 12-річної дівчинки з багатодітної сім’ї. Вчиться вона «середньо», але любить «читати, спілкуватись із друзями, сестрами і плести теплі шарфи». Пригадалось, як у цьому віці я теж захопилась в’язанням у довгі зимові вечори. І Миколаю це дуже подобалось. Сподіваюсь, мій потаємний задум теж викличе у Чудотворця лише добру посмішку.

P.S. Торік святий Миколай завітав у 22 сирітські заклади Прикарпаття, де подарунки за своїми листами отримали понад 2 тисячі дітей. 19 грудня на Чудотворця очікує понад 1800 вихованців дитячих будинків та шкіл-інтернатів області.

Ірина Дружук, Івано-Франківськ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>