7 грудня. Пам’ятні дати

7 грудня. Пам’ятні дати

897
Ukrinform
Сьогодні в Україні День місцевого самоврядування, а в світі відзначається Міжнародний день цивільної авіації.

День місцевого самоврядування встановлений згідно з Указом Президента від 25 листопада 2000 року, щорічно цього дня «...враховуючи велике значення місцевого самоврядування для розвитку народовладдя, демократизації суспільних відносин та зміцнення української державності...». За великим рахунком, День місцевого самоврядування – це свято української громади. Здавна саме громада була в Україні не лише первісною й елементарною формою соціальної організації, але й особливою формою соціальної самоорганізації, яка не знає ієрархії та домінування, і навіть моделлю ідеального суспільства. В словнику української мови Грінченка громаду визначено, передусім, як «товариство рівноправних осіб, суспільство». Саме громадський, а не державний устрій був невіддільною рисою українського народу. Тут можна згадати і поняття громади як базової форми життя українських селян і запорізьке козацтво, з його майже демократичною формою правління, і реформаційні рухи в Україні ранньомодерного періоду. Михайло Грушевський ще у 1892 році так висловлював своє переконання щодо ролі громади та держави в історії: «…не збавляючи ціни держави, як культурної і поступової форми, одначе тільки тоді можемо встоювати за неї, коли вона дає змогу духовно-моральному, економічному і політичному розвитку громади». Послідовник Михайла Драгоманова Іван Франко також був переконаний, що громадський лад є органічним для української історії. Саме про це йдеться в історичній повісті «Захар Беркут» з підзаголовком «Образ громадського життя Карпатської Русі в ХІІІ віці», де зображено своєрідну художню ілюстрацію громадівської ідеї. У листі до Михайла Павлика Франко писав: «…на підставі тих немногих актів історичних про давнє громадське життя показати життя самоуправне, безначальне і федеральне наших громад, боротьбу елемента вічево-федерального з деструктивним князівсько-боярським…» Але понад 300-річне перебування у складі Російської імперії, а потім під 70-річним більшовицьким пануванням, завдало досить потужного удару по принципах українського народовладдя. Кріпацтво, голодомори, репресії, – все було спрямовано на придушення і винищення в українців ініціативності та активності, на штучне зближення з росіянами та формування сумнівного поняття «єдіний народ», яким так охоче послуговуються і нинішні кремлівські правителі. Навіть саме слово «громада» в Радянській Україні намагалися витіснити російським словом «община», а за громадою закріпити лише значення сільської територіальної громади. Тож нині українцям доводиться знову вчитися самоврядуванню, вчитися самостійно ухвалювати рішення і бути за них відповідальними.

Разом з тим, сьогодні, за ініціативою ООН, відзначається Міжнародний день цивільної авіації, який був проголошений на 51-й сесії ГА ООН 6 грудня 1996 року. Саме цього дня у 1944 році у Чикаго була підписана Конвенція про міжнародну цивільну авіацію. Метою Міжнародного дня цивільної авіації є інформування громадськості про внесок цивільної авіації в соціальний і економічний розвиток держав-членів ООН, а також про унікальну роль Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) в об’єднанні зусиль країн по створенню високошвидкісної глобальної транспортної мережі на службі всього людства.

Події дня:

Цього дня у 1941 році ударне з'єднання японського імператорського флоту під командуванням віце-адмірала Наґумо Тюїті завдало авіаційних ударів по військовій базі на острові Оаху і по кораблях ВМФ США, що стояли на якорі в гавані Перл-Харбор. Двома хвилями атак японцями було потоплено 4 лінкори, 2 есмінці, 1 мінний загороджувач та 188 літаків; ще 4 лінкори, 3 легких крейсери, 1 есмінець і 159 літаків отримали значні пошкодження. 2403 американця було вбито і 1178 поранено. Із 32 батарей берегової оборони тільки 8 відкрили вогонь по агресору і японці втратили лише 29 літаків і 64 людини (55 льотчиків та 9 підводників); ще один японець попав у полон. Успіх нападу на Перл-Харбор перевершив сподівання керівництва Японії - він на півроку нейтралізував тихоокеанський флот США і дав можливість захопити більшу частину Південно-Східної Азії, включаючи Гонконг, Бірму, Голландську Ост-Індію, Сінгапур та Філіппіни. Для США Перл-Харбор став повною несподіванкою і приводом до вступу в Другу Світову війну - 8 грудня вони оголосили війну Японії, у відповідь на що 11 грудня їм війну оголосили Німеччина та Італія. Кожного року в США проходить Національний день пам’яті Перл-Харбора.

Ювілеї дня:

121 рік від дня народження Юрія Михайловича Коцюбинського (1896-1937), українського військового і державного діяча, сина Михайла Коцюбинського. З початку 1918 –  головнокомандувач військ радянської України, керівник боїв з Армією УНР; з 1920 – дипломат (Відень, Варшава); 1933 – голова Держплану України, заступник голови Ради Народних Комісарів України. У 1934 році був ув’язнений за звинуваченням у приналежності до контрреволюційної терористичної організації, і на цій підставі 8 березня 1937 Військова Колегія Верховного Суду СРСР винесла вирок про розстріл. Обставини смерті, дата її залишилися таємницею. Вірогідно, що вирок був виконаний того ж дня, бо був остаточний, оскарженню не підлягав. Хоча 1954 року, на запит Ольги Бош-Коцюбинської, Військова Колегія дала довідку про те, що її чоловік був засуджений 8 березня 1937 року і, відбуваючи покарання, помер від раку 11 травня 1938 року. Достовірність цього викликає сумніви.

Сьогодні день народження Катерини Білокур (1900–1961), видатної української художниці, майстра декоративного розпису. Автор фантасмагоричних пейзажів та натюрмортів - «Декоративні квіти» (1945), «Привіт врожаю» (1946), «Колгоспне поле» (1948-1949), «Цар Колос» (1949), «Сніданок» (1950), «Квіти і берізка ввечері» (1950) та ін. Катерина Білокур не здобула навіть початкової освіти. Читати, писати і малювати навчилася самотужки. Батьки забороняли їй вчитися, спалювали малюнки. Вона потайки виривала аркуші з школярського зошита молодшого брата й малювала. А ще брала шматочки полотна у матері, дошки – у батька. Пензлики робила сама. Її кумиром, святим був Тарас Шевченко. Під час війни Катерина Білокур хворіла, була прикута до ліжка. Потім був голод 1947 року, коли багато хто з односельців помер, а її сім’ю врятували декілька колосків. Саме цим колоскам художниця присвятить картину «Цар-Колос», увіковічнивши на полотні скромне колосся пшениці. У 1954 році вісім картин художниці експонуватимуться на виставці в Луврі, удостояться компліменту Пікассо. Три картини, серед яких був і «Цар-Колос», назавжди залишаться за кордоном – їх викрадуть. 1977 року в селі Богданівка (батьківщина мисткині) відкрито музей-садибу художниці. На мольберті в її кімнаті – недописана картина – розкішні жоржини на синьому тлі.

Роковини смерті:

День пам’яті Михайла Михайловича Вербицького (1815-1870), українського композитора, хорового диригента, священика, одного з перших українських професійних композиторів у Галичині; одного з авторів пісні «Ще не вмерла Україна» («Ще не вмерла України і слава, і воля…»), що є нині Державним Гімном України. Народився Михайло Вербицький у с. Улючі на Львівщині у сім’ї священика. Музичну освіту здобув у Співацькій школі (1829-1833) в Перемишлі, Львівській духовній семінарії (1833-1842). У 40-х роках працював регентом церковних хорів у Львові та Перемишлі. З 1852 року був священиком у с. Млини. Михайло Вербицький є одним із перших професійних композиторів Західної України ХІХ ст. У його творчому доробку 12 «симфоній-увертюр» (1855-1856), в яких використано народні мелодії (коломийки), два полонези, вальс, декілька опер, музика до п’єс, церковні твори, хори та пісні. Він є також автором «Школи для шестиструнної гітари», статей на музичну тематику. Цікаво, що музику пісні «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського, Вербицький написав спочатку для солоспіву в супроводі гітари, а вже згодом розробив її для хору.  Видатний композитор сучасності Валентин Сильвестров в інтерв’ю газеті «День» зауважив: «Гімн України – дивовижний. Спочатку він начебто не справляє враження, але це лише на перший погляд. Насправді його створив Михайло Вербицький – церковний композитор середини ХІХ століття. Він жив в Австрійській монархії, мабуть, дуже любив Шуберта, у нього був мелодійний дар – це помітно з його літургій. Він був церковним композитором. І ось цю патріотичну пісню він теж створив як церковний композитор. Це ж алілуя, розспів. У гімнах ніде такого немає! Це унікальний твір: це – гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У цьому гімні затонула якась пам’ять про літургію, про всеношну. У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають».

Цього ж дня відійшов у вічність Василь Стефаник (1871-1936), український письменник, громадський діяч (був депутатом Австрійського парламенту від Галичини), визначний майстер психологічної новели, зокрема діалогу. Видав збірки новел - «Синя книжечка» (1899), «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905). Радянський уряд у 1928 році призначив Стефанику персональну довічну пенсію, в обмін за це всіляко намагаючись «пофарбувати» його в «червоного» письменника і зробити «полум’яним революціонером». Від пенсії митець у 1933 році відмовився, коли дізнався про штучно створений голод та про репресії «совєтів» проти української інтелігенції. У відповідь на цей сміливий вчинок ім’я письменника в радянській Україні не згадували майже до початку 40-х років.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-