А що буде, якщо українці їхатимуть містами, не перевищуючи 50 км/год...

А що буде, якщо українці їхатимуть містами, не перевищуючи 50 км/год...

Аналітика
1117
Ukrinform
Якщо влада дійсно зацікавлена в поліпшені ситуації на дорогах, то має враховувати увесь європейський досвід, а не лише якісь його нюанси

З 1 січня офіційно вступає в дію обмеження швидкості пересування автомобілів у населених пунктах до 50 км/год. Нововведення були ініційовані Міністром інфраструктури Володимиром Омеляном після низки жахливих аварій, що стались в останні місяці в Києві, Харкові та інших містах. Основна мета нововведень — зменшити кількість важких ДТП на українських дорогах.

Швидкісний ліміт — це лише один з пунктів реформи безпеки дорожнього руху. За словами Омеляна,  планується також збільшення в кілька разів штрафів за перевищення швидкості, непристібнуті паски безпеки, використання мобільного телефону без hands-free. Крім того, буде встановлено нові засоби фото- і відеофіксації порушень, запрацює система “листів щастя”, а за керування автівкою в нетверезому стані — позбавлятимуть прав. Але поки що це лише проекти.

Ще одним нововведенням є зменшення межі толерантності з 20 до 10 км/год. Зараз, коли дозволена швидкість 60 км/год, а водій їде усі 80, то за це співробітники поліції можуть винести лише усне попередження, але зазвичай і того не роблять. А з 1 січня за їзду зі швидкістю понад 60 км/год — обіцяють реально штрафувати. Втім, ця толерантність — річ небезпечна. Краш-тести показують, що зіткнення на швидкості 60 км/год є суттєво небезпечнішим, аніж на 50 км/год. Наприклад, пішохід, при зіткненні з автівкою на швидкості 60 км/год майже не має шансів вижити. Натомість якщо швидкість буде 50 км/год – в багатьох випадках відбудеться середнього ступеню травмами. Тож зловживати «толерантністю» водіям не варто.

Реакція на новий ліміт швидкості в суспільстві була дуже неоднозначною. Частина людей погоджується з тим, що обмеження швидкості необхідне, але переконані, що його ніхто не буде виконувати, ще частина вважає, що міста “потонуть” в шалених заторах. Так чи інакше, думка дуже багатьох така: їздити 50 км/год в містах — водії не будуть!

Але є одне “але”: у пункті 12.8 Правил дорожнього руху сказано, що органи місцевого самоврядування мають повноваження змінювати швидкісний режим на окремих ділянках дороги шляхом встановлення відповідних знаків. Враховуючи те, що формулювання у Постанові Кабміну - “замінити знаки “60 км/год” на “50 км/год””, це не суперечить правилам.

Ось Києву, наприклад, рух на певних ділянках доріг зі швидкістю понад 50 км/год просто необхідний. Є проспект Перемоги — там 8 смуг руху, жодного перетину в одному рівні, і “відбійники”, і асфальтне покриття хороше. Чому б і не збільшити швидкість руху на таких дорогах, якщо так буде краще і водіям, і самому місту?..

Наразі інформації стосовно вибіркового збільшення швидкості руху немає, але 30 листопада відбулась нарада щодо цього питання за участі представників Департаменту транспортної інфраструктури КМДА і київської поліції. Можливо, в кулуарах Київської адміністрації вже «ходить» перелік вулиць, де треба збільшити дозволену швидкість?

Але поки що офіційно про те нічого не відомо, а от Постанова Кабміну затверджена і набуває чинності вже з 1 січня 2018-го. Відтак “Укрінформ” вирішив з’ясувати, як загалом буде організований рух на автомобільних дорогах міст, коли ліміт в 50 км/год набуде чинності.

50 км/год” стануть дієвими лише коли фіксуватимуть порушення і по-драконівськи штрафуватимуть за них

Обмеження швидкості має сенс лише в комплексному підході — коли водночас будуть встановлені камери спостереження, які фіксуватимуть правопорушення і буде збільшено штрафи за перевищення швидкості. Алгоритм простий: перевищив — тебе зафіксували — отримай “лист щастя” і сплати серйозну суму. Тоді “літати” стане дорогувато.

Володимир Караваєв, заступник голови координаційної ради Загальнонаціонального форуму безпеки дорожнього руху
Володимир Караваєв, заступник голови координаційної ради Загальнонаціонального форуму безпеки дорожнього руху

На думку експерта - заступника голови координаційної ради Загальнонаціонального форуму безпеки дорожнього руху Володимира Караваєва, Київраді збільшити дозволену швидкість на широких, відповідно обладнаних магістралях нічого не заважає. “Це необхідно на тих вулицях, де виключена поява пішоходів на проїжджій частині. Ті ж проспекти Перемоги і Бажана обладнані добре — наземних пішохідних переходів немає, стоять розподільні бар’єри.”

А якщо камери фото- та відеофіксації таки не будуть встановлені, або ж будуть, але не буде системи покарань, то про 50 км/год на наших дорогах можна буде лише мріяти. І не через те, що усі водії - “зірвиголови”. Серед автомобілістів є неписане правило: найбезпечніша швидкість — швидкість руху потоку. Тобто, рухаючись як усі і не створюючи аварійних ситуацій, вірогідність потрапити в ДТП — найнижча.

Володимир Караваєв вважає, що “реально зі швидкістю 50 км/год по проспекту Перемоги ніхто рухатись не буде, і я в тому числі. Є одна проста причина: якщо автомобіль буде рухатись зі швидкістю 50 км/год, він створюватиме аварійну ситуацію для усіх оточуючих. Досвідчені водії будуть рухатись зі швидкістю потоку — це найбезпечніший варіант.”

Якщо ж на “магістральних” дорогах Києва швидкість збільшена не буде, натомість набуде чинності сувора система штрафів і відеофіксації — не виключено, що місто чекатиме транспортний колапс. “Міська інфраструктура не розрахована на швидкість в 50 км/год. В такому випадку Київ просто “захлинеться”. Адже через центр міста проходять основні шляхи на лівий берег. Цю проблему можна було б вирішити малою об’їздною дорогою, якої також немає” - зазначає експерт.

Європейський та світовий досвід, про який забули в Мінінфраструктури

І дійсно, європейські норми, на які так любить посилатись міністр Омелян, якщо йдеться про обмеження швидкості, та загалом в решті світу, безпека дорожнього руху — це не лише усталена швидкість в 50 км/год. Це також і магістралі, що прокладені наскрізно, в іншому рівні, якими можна їхати і 90, і 110 і 130 км/год. І це реальна можливість швидко потрапити з одного кінця міста на інший. Чого ж цей світовий досвід Кабмін не врахував?..

Інша справа — виконувати правила дорожнього руху. Європейські водії — добропорядні і законослухняні, тому й обмеження швидкості в Європі дотримуються. І штрафи за порушення платять. А українцям закони не писані — це підтверджує і дискусія щодо п’ятидесяти км/год. Мовляв, якщо й буде обмеження, я буду рухатись зі швидкістю потоку. Усі вже забули ДАІ і їхні методи...

Але повернемось до швидкісних доріг. Ось в Японії є дворівневі магістралі над містами — надземна частина передбачає рух зі швидкістю 120 км/год. Токіо, Осака… Кіото і Осаку з’єднує магістраль у другому рівні, а під нею – маленькі міста, найбільша на островах агломерація. А показовим є місто Кобе, над яким проходять одразу чотири магістралі державного значення!

Японське місто Осака
Японське місто Осака

Володимир Караваєв наводить інший показовий приклад - Париж. “Європа перед тим як обмежити швидкість, спочатку створила такі комунікації! По центру Парижа проходить підземна дорога, де можна рухатись 120 км/год! Це як автомагістраль всередині міста! І коли ти на швидкості 120 км/год переміщаєшся із однієї частини міста в іншу, ти нікому не створюєш проблем. Але коли з неї з’їжджаєш, то, будь ласка – не швидше 50 км/год. Але — лише до наступної швидкісної магістралі! А це максимум десяток кварталів.

Подібні транспортні рішення є життєво необхідною і для Києва. Адже через столицю пролягають кілька шляхів державного значення. Наприклад, лише проїхавши київськими вулицями можна дістатись із Чернігова до Львова, так, як і з Рівного в Харків.

Але столиця не виняток. Через Черкаси проходить шлях з Вінниці до Полтави і Харкова. Місто Дніпро є сполучником між Харковом та Миколаєвом. І таких прикладів — досить. Але адекватну об’їздну дорогу має лише Львів. Тому повне обмеження швидкості до 50 км/год у містах — це шлях і до транзитних проблем.

Замість висновку

Сказати, в Києві питання інфраструктури вирішуються дуже довго, - це не сказати нічого. Розмови про малу об’їздну дорогу йдуть вже десятки років, в кожній редакції Генплану вона позначена пріоритетом. Але це лише на папері. На ділі ж ніхто не збирається її будувати, або ж реконструювати наявні вулиці. А про підземну або наземну магістраль розмови ведуться на «ненауково-фантастичному» рівні!

А “під шумок” Київраді варто вирішити ще одну проблему — дорожніх знаків, які встановлені всупереч здоровому глузду. Як приклад - на більшості в’їздів в столицю зі сторони Житомира, Броварів, Борисполя і т.д. є проблема з “міською смугою” - ці знаки для водіїв часто є непомітними і стоять не перед фактичним початком міської забудови, а на кілометри раніше. Раніше, ще за часів міліції, відстань між фактичною (де починається забудова) та офіційною (де встановлено знак “міська смуга”) межею міста була “ласим шматочком” для “даішників” - зупиняли водіїв, які не помітили знак і мали на цьому «живу копійку». Якщо адекватний знак, на формальній межі міста, встановлений не буде — є велика ймовірність “рецидиву” корупції тепер вже від дорожньої поліції.

Микола Романюк, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-