РПЦ і Слідчий комітет РФ відроджують версію про «ритуальне вбивство» Миколи II

РПЦ і Слідчий комітет РФ відроджують версію про «ритуальне вбивство» Миколи II

885
Ukrinform
Поєднувати «боротьбу з фашизмом» і дрімучий антисемітизм важко, але можна

Подія ця сталася у понеділок, і тоді ж була жорстка реакція на неї від зацікавлених осіб. Але широкого обговорення не вийшло. Ймовірно, чекали якогось осмикування з боку вищої влади. Його не було. І ось тоді вже почали говорити про цю подію всерйоз і багато.

РОСІЯ: «КРИВАВИЙ НАКЛЕП» У ТРЕТЬОМУ ТИСЯЧОЛІТТІ

27 листопада в конференц-залі Стрітенської духовної семінарії на території московського Стрітенського ставропігійного чоловічого монастиря пройшла конференція «Справа про вбивство царської сім'ї: нові експертизи та матеріали. Дискусія».

Першою доповіддю значилося: «Про недоліки попереднього слідства та необхідність відновлення слідства восени 2015 р. Про хід розслідування кримінальної справи і попередні результати окремих криміналістичних експертиз». З ним виступила полковник юстиції, старший слідчий в особливо важливих справах Головного управління з розслідування особливо важливих справ Слідчого комітету РФ Марина Молодцова. Вона заявила, що «слідством планується призначення психологічно-історичної судової експертизи для вирішення питання, пов'язаного, у тому числі, і з можливим ритуальним характером вбивства царської сім'ї». Мало того, Молодцова уточнила, що для цього буде сформована експертна рада за участю співробітників Російської академії наук, Московського та Санкт-Петербурзького університетів, а також працівників архівів і священиків.

«Ритуальне вбивство царської сім'ї». Овва!.. СКР – серйозна силова структура і до заяв її представників не можна ставитися легковажно. Правда, могла залишатися надія на самодіяльність гуманітарно безграмотних силовиків. Але заявлений список співзасновників «експертної ради», навіть з урахуванням падіння рівня суспільних наук у Росії, виглядає вражаюче.

Марина Молодцова
Марина Молодцова

Як і саме звинувачення, що характеризує подію 1918 року в Єкатеринбурзі саме як ритуальне вбивство. Що відразу викликає в пам'яті «протоколи сіонських мудреців», «кривавий наклеп», тобто чорносотенні звинувачення євреїв у «ритуальних вбиствах християнських немовлят».

З іншого боку, припущення про «ритуальний характер вбивства», в принципі, могли б трактуватися широко. Якби не пояснення голови Патріаршої ради з культури, намісника Стрітенського монастиря в Москві єпископа Тихона (Шевкунова), якого називають «духівником Путіна», які прозвучали на тій самій конференції. За його словами, багато членів церковної комісії з єкатеринбурзьких останків вважають, що вбивство царської сім'ї було ритуальним: «У нас найсерйозніше ставлення до версії ритуального вбивства. У значної частини церковної комісії немає сумнівів, що це вбивство було ритуальним».

Він, щоправда, сказав, що цю версію ще «треба обґрунтувати і довести» (ось для чого СКР). При цьому свідченням ритуального вбивства імператора Миколи II і його сім'ї, нібито, служать слова керівника розстрілу, чекіста Якова Юровського. Які саме? Про те, що перед розстрілом члени царської родини були розподілені між вбивцями, проте імператор отримав найбільшу кількість поранень. Тихон пояснив це тим, що всі учасники розстрілу «хотіли бути царевбивцями, для багатьох це був особливий ритуал».

Враховуючи, що Яків Юровський – єврей, а також те, що о. Тихон не вказав, який ще ритуал тут міг мати місце (сатанинський, гіпотетично ще якийсь сектантський), то пред'явлені звинувачення не залишають інших варіантів для припущень – так, це варіант «кривавого наклепу».

У третьому тисячолітті і від людей, близьких до вершин російської влади...

ЧОМУ ЦЕ НЕРОЗУМНО І НЕ НА ЧАСІ

Сьогодні всерйоз обговорювати різні варіанти звинувачення в «кривавому наклепі» можуть тільки ксенофоби-маргінали. Більш компетентно, коротко і просто все це пояснює історик та релігієзнавець, професор Андрій Зубов. (Рекомендую саме його, оскільки він вдало поєднує в собі три якості: професійний історик, людина демократичних поглядів та щиро віруючий християнин).

Так чому ж це стало можливим?

Російський режим для утримання влади взяв курс на архаїзацію суспільної свідомості. На переведення РПЦ на рейки КПРС. Але в російському імперському православ'ї традиційна для антисемітизму опора на «кривавий наклеп» дожила до ХХ століття. Після Другої світової війни, коли у світі це стало вже абсолютно непристойним, саме «кривавий наклеп» став консенсусним для найбільш консервативних сил, як в КПРС, так і в РПЦ, контрольованій Партією (і її бойовим загоном КДБ).

Стосовно самого Путіна та його режиму, то ні він особисто, ні його наближені, не є системними антисемітами. І навіть у його знаменитій фразі про особистих друзів «двох євреїв і одного хохла», якими він пишається (була сказана, коли проти друзів Путіна - російських бізнесменів Аркадія та Бориса Ротенбергів і Геннадія Тимченка були введені санкції США через анексію Криму), бачимо не антисемітську, а, швидше, україноненависницьку сутність (спрямована на всіх, хто не згоден вважати себе лише «хохлами», «малоросами»).

Андрей Зубов
Андрій Зубов

Це, звичайно, не відміняє елементів антисемітизму у вищих колах російської влади (можна, наприклад, згадати розповіді Лева Шлосберга про колишнього львівського губернатора Андрія Турчака, який зараз очолив генраду «Єдиної Росії»). Але їм не дають виплеснутися назовні. Тим більше останнім часом, після 2014 року, коли боротьба з «українським фашизмом», як проявом «європейського неонацизму», що, нібито, відроджується, стала основою російської пропаганди.

Європейська ідентичність України, як і балтійських країн, Латвії, Литви, Естонії, атакується, у першу чергу, по лінії визвольного руху. А вже до нього жорстко прив'язуються погроми часів Громадянської війни і Голокост в період Другої світової. При цьому системний і навіть системоутворюючий антисемітизм Російської імперії, Радянського Союзу (починаючи з 1949 року) замовчується. Що створює викривлену картину світу - патологічно антисемітські колишні колонії і білосніжно чистий імперський центр, єдиний захисник прав і життя всіх сірих і убогих. Це для Кремля і його інформвійськ стає гарним гарніром до основної людожерської страви – «Побєдобєсія».

І ось з'являється застереження від слідчого комітету РФ і від духівника Путіна про серйозне ставлення до версії про ритуальне вбивство царя та його сім'ї. З одного боку, це дуже логічно – усього лише прояв однієї з архаїчних традиційних консервативних сил. З іншого, таке самовикриття в умовах самовідданої війни зі «світовим фашизмом» і Україною як його передовим загоном – виглядає якось дуже дивно. Просто самогубство.

РЕАКЦІЯ ПЕРША, АЛЕ НЕ ОСТАННЯ

Перша реакція послідувала відразу ж слідом за скандальними заявами. Президент Федерації єврейських громад Росії Олександр Борода так їх прокоментував. «Іудаїзм, будучи першою релігією, яка скасувала людські жертвопринесення на самій зорі свого виникнення, у принципі не знає поняття "ритуального вбивства". Звинувачення євреїв у ритуальному вбивстві – один з найдавніших антисемітських наклепів. Щоразу, коли ці звинувачення розглядали люди, не заражені антисемітськими упередженнями, з'ясовувалося, що це брехливий наклеп».

Потрібно підкреслити, що людина ця – один з абсолютно лояльних Кремлю діячів, провідників путінської політики. Дуже пам'ятні такі його формулювання: «Путін – перший президент, який приділяє велику увагу розвитку духовності... Звідси – підйом моралі, моральності... Те, що в Росії немає антисемітизму, велика заслуга Путіна».

Природно, що в Росії очікувався якийсь найвищий окрик. Його не було. І тут вже цікаво було подивитися на Володимира Соловйова, який у своєму вечірньому вівторковому ефірі, крутячись, як воша на гребінці, акуратно, але трохи злякано висловлював невдоволення таким гучним оголошенням версії про ритуальне вбивство. І це зрозуміло: якщо дана тема отримає розвиток і не зустріне відсічі, йому буде набагато складніше створювати свій пропагандистський контент, бичувати українців і «прибалтів».

Але це так, квіточки. Більш істотну та цікаву заяву зробив в ефірі нормального телебачення, каналу «Настоящее время» представник Федерації єврейських громад Росії, один з її ТВ-спікерів, Борух Горін: «Я думаю, що рабин Лазар буде з цього приводу спілкуватися зі священноначальником Російської православної церкви. Вважаю, що ми будемо збирати або просити зібратися у зв'язку з цим релігійну раду Росії. Тоді рабин Лазар і скаже своє слово.

Тут потрібно пояснити, що Міжрелігійна рада Росії, яка об'єднує представників традиційних релігій РФ, була створена МСП за наказом зверху ще при Єльцині, 23 грудня 1998 року на зустрічі глав та представників Московської патріархії, Ради муфтіїв Росії, Центрального духовного управління мусульман Росії і європейських країн СНД, Конгресу єврейських релігійних організацій та об'єднань в Росії і Буддійської традиційної сангхи Росії.

Тобто це структура, наближена до режиму. Дуже цікаво буде подивитися, як на ній почне викручуватися патріарх Кирило, добре відомий (зокрема українцям) своєю вражаючою відвертістю та чесністю.

РІЗНІ ВАЖЛИВІ ДЕТАЛІ НАОСТАНОК

Істотно, що розглянута сумнівна Конференція проходила за два дні до відкриття Архієрейського Собору Руської Православної Церкви. Українців, зрозуміло, хвилює, що і як там буде говоритися і вирішуватися щодо УПЦ МП.

У перших повідомленнях з Собору заявлено про присутність на ньому представників України, зокрема, митрополита Київського і всієї України Онуфрія, митрополита Кіровоградського і Новомиргородського Іоасафа, митрополита Горлівського і Слов'янського Митрофана. Очікується прихід на нього президента Путіна. Однією з основних тем заявлено обговорення теми останків царської сім'ї. Вельми цікаво, якщо і там буде йтися про «ритуальне вбивство», як саме відреагують митрополити з України?..

Це важливо ще й тому, що «ліберальна» преса РФ своєрідно говорить про антисемітизм в країні. Бичуючи кремлівський режим, одразу ж фактично зводить наклеп на країни Східної Європи, що відірвалися від Москви. Ось показовий матеріал в «Новой газете «Скрепы вместо совести? Всем верующим иудеям в мире РПЦ нанесла сильнейшее оскорбление, а "доказывать" его призвала СК». Його автор, який підписався «Валерій Ширяєв, чуваш», сучасну східно-європейську ідеологію описує наступним чином: «Ідея проста: наші прадіди і діди страждали від Радянської влади, з Західної України депортували понад 100 тисяч осіб, тому сьогодні наш прапор – прапор СС».

Конкретно у цій вигадці згадана Україна, але поруч у такому ж контексті йдеться про Польщу, Балтію (на прикладі Литви). Для російських лібералів, на кшталт Ширяєва, плювки в бік європейських сусідів – індульгенція для м'якої критики власної влади. В таких умовах Україні, як і її європейським сусідам, не можна без відповіді зносити подібні звинувачення. Це з одного боку. А з іншого – потрібно ще більш об'ємно показувати реальний антисемітизм, ксенофобію в РФ при нинішньому режимі.

Ще один важливий нюанс теми. Під час свистопляски навколо фільму «Матильда», що закінчилася зовні так само несподівано, як і починалася, усі дізналися про авторитетну секту «царебожників», що існує, як поза, так і всередині РПЦ. Але той скандал закінчився, і про секту забули.

А зараз у зв'язку з розслідуванням версії про «ритуальне вбивство» про неї чомусь не згадали. Але ж саме «ритуальне вбивство царя-спасителя» – одна з головних тез «царебожників»! Виходить, що ця секта і люди, які за нею стоять вкотре переконливо показують свою силу і вагу.

Дуже цікаво! Запасаємося колою, поп-корном і дивимося, що буде. А ще краще, тримаємо під рукою ноутбук і пояснюємо, що відбувається – самогубний ідеологічний стриптиз РПЦ. Нехай допомагає їй Слідчий комітет!

Олег Кудрін. Рига.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-