Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Назвемо, як Руслана - не

Назвемо, як Руслана - не "українізація", а "українська культурна революція"?

Блоги
Укрінформ
На захист Руслани Лижичко, яку звинуватили в зраді, бо вона погано сприймає слово "українізація"

Очевидно, для некорінних (а також і корінних етносів України) слово "українізація" може бути співзвучним із терміном "русифікація", вигаданим, за деякими версіями, британским славістом Робертом Сетон-Вотсоном. Означає воно штучне, насильницьке стирання в людській пам`яті всього, що пов`язує її з її етносом.

За цією аналогією і "українізація" розцінюється деякими рускомірцами і, на жаль, нашими радикалами, як насильницьке навернення народу до української етнічної (а скорше - етнографічної) культури - до шароварів, оселедців тощо. Руслана прямо так і каже про те, що "треба зняти вже шаровари".

Українська нація складеться тоді й тільки тоді, коли українська мова об`єднає людей різного етнічного походження і різних культурних традицій. Коли умовний Зісельс ходитиме в кіпі й із пейсами, але спілкуватиметься вишуканою українською (що реальний Зісельс і робить), коли в школах вивчатимуть росіянина Лева Толстого, але в геніальному українському перекладі.

Не можна всіх зробити етнокультурними українцями, та й не варто цього робити. Об`єднувати модерну європейську націю має сучасна драйвова україномовна культура і мистецтво. Це має бути освоєнням світового культурного простору через українську мову. Ось про що казала Руслана, пропонуючи не "українізацію", а "українську культурну революцію".

Тож, можливо, сьогодні варто уточнити термінологію...

Евген  Якунов
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-