3 листопада. Пам’ятні дати

3 листопада. Пам’ятні дати

1103
Ukrinform
Сьогодні в Україні відзначають День ракетних військ і артилерії та День інженерних військ.

День ракетних військ і артилерії відзначається згідно з Указом Президента від 31 жовтня 1997 року. Ракетні війська та артилерія - рід Сухопутних військ ЗСУ, що складаються зі з’єднань оперативно-тактичних і тактичних ракет, з’єднань і частин гаубичної, гарматної, реактивної і протитанкової артилерії, артилерійської розвідки, мінометних підрозділів і підрозділів протитанкових керованих ракет. Він призначений для ураження рухомої сили, танків, артилерії, протитанкових засобів противника, авіації, об'єктів протиповітряної оборони та інших важливих об'єктів при веденні бою. Ракетні війська та артилерія є основною вогневою силою в військових операціях, які проводяться Сухопутними військами, і виконують до 65-70% загального обсягу завдання з вогневого враження противника.

Разом з тим, щороку 3 листопада українська армія святкує День інженерних військ. Свято встановлено «…ураховуючи заслуги інженерних військ у зміцненні обороноздатності держави…» згідно з Указом Президента «Про День інженерних військ» від 27 жовтня 1999 року. У загальній структурі Збройних Сил України інженерні війська належать до спеціальних військ. Організаційно частини і підрозділи інженерних військ ВС України входять до складу Сухопутних військ, Військ Протиповітряної оборони та Військово-Морських Сил, а у складі військово-повітряних Сил є інженерно-аеродромні частини і підрозділи. З інженерних військ виділилися в самостійні роди військ залізничні війська, війська зв’язку, автомобільні війська, танкові війська і навіть авіація. Інженерні війська – це війська переднього краю. У воєнний час атаку починають саме інженерні війська. Вони забезпечують мотострілкам і танкістам просування вперед. Військові інженери проробляють проходи в мінних полях і загородах супротивника, розчищають завали і руйнування для забезпечення руху своїх військ, проводять розмінування місцевості, будівель, доріг, аеродромів, станцій, вулиць. У мирний час солдати інженерних військ працюють над виявленням і знищенням мін, снарядів, гранат; займаються утилізацією морально і фізично застарілих інженерних боєприпасів, техніки та майна. Нині підрозділи інженерних військ Збройних Сил України активно задіяні на сході країни в зоні ведення АТО.

Події дня:

Цього дня у 1941 році в Києві був висаджений у повітря Успенський собор Києво-Печерської лаври – загинула одна з найвидатніших у православному світі пам’яток середньовіччя, а разом з нею – багато цінних і рідкісних творів мистецтва, мощі, зокрема ігумена св. Феодосія й видатного культурного і церковного діяча  князя Костянтина Острозького. Храм був побудований у 1073-1078 роках заходами Феодосія Печерського за ігумена Стефана, коштом князя Святослава ІІ Ярославича. Споруду звели з особливої пласкої цегли з червоної глини, надзвичайної міцності, що її не можна було розбити й молотком. Це була кладка на віки. Донедавна існувала лише одна – офіційна версія знищення Успенського собору: як стверджували радянські історики, його підірвали нацистські окупанти. Але нині існує й інша, в якій ідеться про те, що при відступі радянських військ із Києва 16-17 вересня 1941 року собор (так само як і Софійський) було таємно заміновано саперною командою спеціального призначення 18-ї дивізії НКВС у рамках ведення війни тактикою «спаленої землі», а 3 листопада – підірвано. Споруду планували висадити в повітря разом з німецькими високопосадовцями та їхнім гостем – президентом Словаччини Тісо, але чомусь стався збій в операції, й вибух пролунав із запізненням. Того дня на території Лаври відбулися чотири вибухи. Від першого завалилася частина кріпосної стіни, другий стався в арсеналі, біля головних лаврських воріт, де був склад боєприпасів, від третього вибуху задрижала земля – ​​це був вибух в Успенському соборі. Але храм встояв. Через деякий час в соборі пролунав новий надзвичайно потужної сили вибух, і його вже собор не витримав. Територія Лаври була всіяна шматками мозаїк собору, фресок, вівтарної різьби. В результаті цієї акції загинули близько 20 німецьких солдатів і офіцерів. За радянських часів і мови про відновлення храму не йшлося. Порушили це питання лише за часів незалежності України. Указ Президента про відновлення Успенського собору вийшов у 1995 році, а вже в листопаді 1998-го митрополит Володимир заклав першу цеглину в його фундамент. Зовнішній вигляд собору відтворювали за світлинами ХІХ століття. Будівництво здійснювалось поспіхом, без серйозних наукових досліджень та обґрунтувань, із сучасних матеріалів. 24 серпня 2000 року відновлений храм був освячений.

Ювілеї дня:

517 років від дня народження Бенвенуто Челліні (1500-1571), видатного італійського скульптора, ювеліра, письменника, однієї з найяскравіших особистостей своєї епохи. Працював у Флоренції, Пізі, Венеції, Римі, Парижі та Фонтенбло. Серед його найвідоміших скульптурних робіт статуя Персея, портрет Козімо Медічі, барельєфи. Всесвітню славу Челліні як письменнику принесли його мемуари «Життя Бенвенуто, сина маестро Джованні Челліні, флорентійця, написане ним самим у Флоренції». Книга залишилась незакінченою; вона нагадує захоплюючий авантюрний роман і вирізняється безпосередністю оповідки, повним ігноруванням норм літературного стилю і правил граматики. Челліні виступав і як теоретик мистецтва, створивши «Два трактати про ювелірне мистецтво і скульптуру».

Фото: wikipedia
Фото: wikipedia

117 років від дня народження Адольфа Дасслера (1900-1978), німецького підприємця, засновника фірми спортивного одягу «Адідас». 1 липня 1924 року брати Дасслери (Адольф і старший Рудольф) відкрили взуттєву фірму Gebrüder Dassler, яка досить швидко стала надзвичайно успішним підприємством. Адольф займався питаннями виробництва, Рудольф – питаннями збуту. Вже на літніх Олімпійських іграх 1928 року декілька спортсменів виступали в спортивному взутті Дасслерів. Але справжнім тріумфом для підприємців стала берлінська Олімпіада 1936 року, коли американський бігун Джессі Оуенс у взутті їхньої фірми виграв 4 золоті медалі і встановив 5 олімпійських рекордів. Після закінчення війни стосунки між братами зіпсувалися, і вони розділили фірму. Адольф організував компанію Adidas (назва складена зі зменшеної форми імені Аді та перших трьох літер прізвища), а Рудольф – компанію Puma. Адольф Дасслер ставив прибуток на друге місце. На першому для нього завжди був спорт. Навіть 75-річним він чудово грав у теніс, плавав у басейні, вів активний спосіб життя, займався справами фірми. Одним із його захоплень було конструювання футбольного взуття. Саме Аді Дасслеру належить винайдення футбольних бутсів зі змінними шипами. А загалом за своє життя Дасслер запатентував понад 700 винаходів і сьогодні вважається неперевершеним лідером у світі виробництва спортивних товарів. У травні 2006 року на батьківщині засновника «Адідас» у баварському місті Херцогенаурах було відкрито бронзовий пам’ятник Аді Дасслеру. Автор пам’ятника – український скульптор житомирянин Йосип Табачник. Аді Дасслер сидить невимушено у другому ряду на стадіоні власного імені, тримаючи в руках бутсу, що підкорила світ. Скромний працелюбний швець, якому вдалося стати мільйонером.

Роковини смерті:

Цього дня, 80 років тому, в карельському урочищі Сандармох було розстріляно 134 особи, всі, як зазначалося у «розстрільних списках» – «українські буржуазні націоналісти». Серед них – фундатор нового українського театру Лесь Курбас (1887-1937); один із найталановитіших українських прозаїків – Валер’ян Підмогильний (1901-1937); Микола Куліш (1892-1937) – драматург, громадський і освітянський діяч, газетяр, редактор; Микола Зеров (1890-1937) – лідер «неокласиків», надзвичайно тонкий науковець, поет, перекладач західноєвропейської та античної літератури; Григорій Епік (1901-1937) – драматург та сценарист; Матвій Яворський (1885-1937) – історик, політичний діяч, академік ВУАН; Володимир Чехівський (1876-1937) – український політик, громадський діяч, прем’єр-міністр УНР, один із засновників УАПЦ та багато інших.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-