22 жовтня: народний календар і астровісник

«Ніщо під місяцем не вічне», ліміти тепла вичерпані, останній сонячний цьомчик у вигляді бабиного літа отримано – і о’кей! Хочеш не хочеш, а треба розвертатися в бік прийдешньої реальності: холодів, дощів, мряки і одвічної незбагненності нуля. Між іншим, до кінця року залишилося 70 днів! Для далекоглядних вже час замислитись про подарунки до святого Миколая, а також помудрувати над новорічним антисписком: «Що би я НЕ хотів (хотіла) зробити у Новому році».

Церква згадує сьогодні апостола Якова Алфеєва, брата апостола Матвія. Не варто його плутати з іншим апостолом Яковом, якого називають ще «старшим». З Якова зима стає на ноги, – казали в давнину українці. Цього дня можна було сподіватися й на сніжну крупу. «Після Якова осінь вже заплакала». Або: «Після Якова тепла ніякого». Що ж, поживемо – побачимо.

Іменинники нині Яків, Костянтин, Петро, Максим.

Сьогодні 4-ий місячний день, позначений пасивною енергетикою. Цього дня може відкритися раптово істина про власне положення у світі (вужче – соціумі, сім’ї), але впадати у відчай, або навпаки – ейфорію від того відкриття не варто. Просто сприйміть це як факт. Займатися якоюсь важливою справою сьогодні не варто, краще роздумувати над власним життям-буттям, аналізуючи стосунки між рідними і близькими, поглянути іншими очима на партнера, дітей, згадувати минуле, молитися. Одним словом – медитувати і метикувати. Не гріх буде і просто побити байдики. Пам’ятаєте однойменну пісню гурту «Тартак»? Інші варіанти: «лежнем лежати», «горобцям дулі давати», «ґав ловити», «собак ганяти», «посиденьки справляти», «і за холодну воду не братися» (о, українська мово!). А на ніч, перед початком нового робочого тижня, добре почитати Екклезіаста. Аби остаточно заспокоїти нерви щодо невтішної істини стосовно власного положення у космосі.

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1892 році:  -7,3; а найтеплішим у 1891 – +21,8.