«Іхтамнєт»: ювілейний кейс України

«Іхтамнєт»: ювілейний кейс України

Аналітика
2116
Ukrinform
Саме Україна знайшла та задокументувала те, про що всі знали – у Володимира Путіна є приватна армія

“У майбутньому війни будуть вести не армії, а групи, членів яких ми сьогодні називаємо терористами, партизанами, бандитами і грабіжниками, але які безсумнівно придумають для себе більш прийнятні офіційні титули... Вони, без сумніву, будуть підпорядковуватися якомусь керівництву, що користується методами примусового впливу, але це керівництво буде невіддільне від організації як такої”...
Мартін ван Кревельд “Трансформація війни”

Ну, всі цього дня погуляли на славу.  День народження Володимира Володимировича для України був удалий. Ми не палили склади зі зброєю, але пожежа, старт якої дасть велике потужне розслідування СБУ щодо Військової приватної армії Путіна під назвою «Вагнер», буде вимагати для протидії не пожежників та МНС-ників, не участі армії – для гасіння цього скандалу необхідні будуть колосальні зусилля всього дипломатичного корпусу РФ, усіх юридичних команд.

І думаю, що навіть попри майбутні мільярдні вкладення у відбілення офіційної Росії, репутаційні втрати її лідерів не зможуть бути відшкодовані. Саме Україна знайшла та задокументувала те, про що всі знали – у Володимира Путіна є приватна армія. Нова військова реальність майже набула офіційного юридичного статусу. Анонімізовані військові російські підрозділи воюють усюди, де скаже лідер. Вони добре забезпечені, чудово озброєні, не бояться, не гребують жодною роботою, вони не мають жодних упереджень щодо права та жодних гальм, коли йдеться про міжнародні кордони. Щиро запрошуємо у нову реальність, у якій правлять бал “військові команди”. 

Насправді, якщо говорити мовою ідеологів та модних військових істориків і теоретиків – саме так трансформується сучасна війна.

Мартін ван Кревельд, відомий військовий аналітик передбачав: “Військова організація будь-якого розміру буде контролювати територіальну базу того або іншого характеру. Однак навряд чи ця база буде геометрично безперервною, непроникною або мати великі розміри. Ймовірно, її кордони – теж сучасний термін – не будуть чітко окреслені на карті. Замість цього в несподіваних місцях будуть зустрічатися дорожні контрольно-пропускні пункти, укомплектовані головорізами, набивати свої власні кишені й кишені своїх босів”.

Зрештою росіяни йшли до цього. Цікаво, що ще 20 років тому в адепта “нової імперії” Дугіна у книзі “Основи геополітики” йдеться про те, що Росії, окрім основної армії (яка боротиметься проти США і вічних ворогів), потрібна армія “регіонального типу”, яка буде воювати проти (так і написано) колишнього “братського народу”.

Сказане Дугіним – зроблене Путіним.

Про те, що у Володимира Путіна є приватна військова команда, відомо з 2013 року. Слов'янський корпус, який воював у Сирії, трохи побитий, згодом був трансформований у приватну військову команду з широким функціоналом.

І раніше з російських медіа було відомо, що компанія «Вагнер» керується підполковником Дмитром Уткіним, що база найманців розташована в Молькино, в Краснодарському краї, безпосередньо під керівництвом ГУ Генштабу Росії.

Фотографія, на якій Путін позує з главою
Фотографія, на якій Путін позує з главою "Вагнер" Дмитром Уткіним (крайній праворуч)

Якими документами української спецслужби приросли журналістські дані?

Повідомлено, що путінська армія налічує близько 5 тисяч найманців. Особи 1587 з них встановлені Службою безпеки України, 95% з них – громадяни Російської Федерації.

Встановлено номер жетона Дмитра Уткіна – М0209 та номери жетонів усього керівництва «Вагнера».

Задокументована їхня діяльність в Україні. Встановлено часові межі. З 2014 по серпень 2015 року він перебуває в Україні, з 15 серпня 2015 року – в Сирії.

Ключові з подій, до яких причетні найманці в Україні: збиття військового літака ІЛ-76, штурм аеропорту «Луганськ», участь у штурмах Дебальцевого та інших мирних українських населених пунктів.

Уперше оприлюднені дані безпосередніх виконавців збиття ІЛ-76, їхні імена та домашні адреси.

Оприлюднені списки всіх найманців, які вбивали під Луганськом, та списки загиблих.

Оприлюднені розмови Дмитра Уткіна з російськими посадовцями, де співрозмовники розписують, як збили наш транспортний літак, а також, як армія «Вагнера» воювала в Дебальцевому.   

У слайдах презентації голови СБУ деталізовано завдання, яке виконували в Сирії, список членів приватної армії, які воювали в Донбасі, ієрархія приватної компанії «Вагнера», безпосередні керівники, географія бойових втрат у Сирії. Тут дана структура армії на 2016-й та 2017-й роки. При аналізі структури, кидається в очі, що там все – як має бути у справжній армії. Ця квазі-армія чи проксі-армія має штаб, розвідку, танковий підрозділ, артилерію, саперів, інструкторів, зв'язківців, групу спецзаходів. Голова СБУ повідомив про те, як збільшується закрита частина Бюджету РФ на  статті “Национальная безопасность и правоохранительная деятельность” (на 18% у 2017-у та на 38% – у 2018-у роках). 

Коли я переглядала слайди, презентовані спецслужбою, я просто відновлювала для себе картини війни, нашої війни. Війни, яку українські теоретики розклали по поличках ще півроку тому. Ірегулярної нелінійної війни четвертого покоління, війни з терором, із застосуванням  кримінальних дій проти регулярних військ. Озброєні бунтівники проти України. Російський спецназ, натасканий російською розвідкою.

Ці слайди та аудіо роблять нашу історію живою. Коли літак із сорока дев'ятьма хлопцями (цвіт нашої армії) вже стрімко падав, Уткін разом із Плотницьким доповідав Патрушеву, що вони “завалили борт” і обговорювали чи міняти ПЗРК, щоб другий український літак не злетів (тоді до Луганського аеропорту летіли два "Іли"). Ти ніби бачиш Луганський аеропорт, згадуєш його оборону, деблокаду і розумієш, що весь цей час на нашій території по наших хлопцях стріляли оці носії жетонів з буквою М – з Бурятії, Дагестану, Ташкента, з Ростова, Краснодара. 

Ось інше аудіо, де Уткін із російським шефом обговорюють гроші нібито 100 мільйонів призового фонду, через «розпил» яких нібито хвилюється база терористів у Молькіно. Не знаю, чи були 100 мільйонів, чи «розпиляні», але це все кошт – на знищення нас, наших військових, наших патріотів.

А ось російським найманцям дають жару в Дебальцево.

Потім вони їдуть до Сирії та допомагають головорізам Асада в Алеппо й Латакії, Хамі. Цікаво, що якщо російські федеральні ЗМІ писали про одиниці російських загиблих, то на слайдах СБУ – імена та жетони всіх найманців, яких вбивали і в Алеппо, і в Пальмірі. Можу лише здогадуватися, звідки українська розвідка має настільки точні дані.

Таким чином, Україна ідентифікувала полк із приватної дивізії Путіна. Як ми зможемо це використати – час покаже.

Зрештою, сам голова СБУ повідомив про те, що на Уткіна буде передано підозру в Генпрокуратуру, а з даними будуть ознайомлені колеги з військових розвідок дружніх країн. І наголосив, що Європа повинна усвідомити для себе рівень загроз, бо ж для цих угруповань не існує норм міжнародного права та кордонів.

Брифінг голови СБУ Василя Грицака у Києві
Брифінг голови СБУ Василя Грицака у Києві

Згаданий уже Кревельд, професор та викладач у американських вишах попереджає, що спільноти, які відмовляються дивитися правді в очі, бачити небезпеки таких ось приватних армій, і не поспішають боротися за самозбереження, цілком ймовірно, припинять своє існування. Можливо, лінива та консервативна Європа зрозуміє, що історія ставить питання так: або вони схаменуться, або не виживуть?

Після оприлюднення прес-конференції я обговорила зі своїм старим другом-міжнародником, фахівцем по Росії, візитуючим лектором європейських вишів, як можна протистояти такій приватній армії. Чи може Україна, наприклад, створювати свої приватні команди? Відповідь його мала швидше філософський характер.

«Ми не ведемо наступальну гібридну війну, ми тримаємо оборону. Ми не можемо йти російським шляхом, створюючи приватні армії, які працюють, як фахові терористи, служать уряду, а де-факто не мають ніяких прав. По-перше, у нас менше людей. І у нас інше ставлення до людського життя. Ми не зможемо заднім числом вигнати з армії, прибрехати, позбавити громадянства. Я чув, що колись Французький легіон набирав такі команди за принципом: ви ризикуєте життям в обмін на блага, або французький паспорт. Чи можна гіпотетично уявити, що Україна набирає найманців з Африки чи скажімо пострадянських азійських республік, як фахівців з непростих питань та делікатних завдань? Гіпотетично можна. Але репутаційні ризики її стають величезними. Якщо сьогодні вона в очах Європи – жертва, то у випадку створення таких команд та диверсій перетвориться на країну, схильну до авантюризму та агресії».

«Та й не забувай, – додав мій старий друг, – Рим пав саме через те, що комерціалізував свій захист та став довіряти захист варварам. Ніколи патріотизм не замінить купівля терористів».

Важко не погодитися. Ми не знаємо, куди виведе юридична пряма наше розслідування. Але поки що маємо пам'ятати – згідно з усіма міжнародними правилами та конвенціями: “Найманець не має права на життя”.

 Лана Самохвалова, Київ.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-