Кордони нам відкрили, а от небо можуть закрити...

Кордони нам відкрили, а от небо можуть закрити...

Аналітика
Укрінформ
Що буде з нашими  аеропортами, якщо європейці закриють півнеба над Сходом України?

Не встигли ми порадіти відкритим кордонам з ЄС, як постало питання закрити небо над східною частиною України. Днями Державній авіаційній службі України від Європейського агентства авіаційної безпеки (EASA) надійшов проект бюлетеня, за яким рекомендується ввести обмеження на міжнародні перельоти до Харкова, Дніпра та Запоріжжя. Хоча сам документ досі ніхто не бачив, і про нього стало відомо через харківські ЗМІ та управляючу компанію аеропортом «Харків», але ця інформація вже наробила галасу. Насправді ж перемовини Державної авіаційної служби з EASA ще тривають, адже сам документ поки лише на стадії проекту. А про закриття аеропортів говорити взагалі зарано. Без сумніву поки можна сказати про одне - якщо все ж таки цей бюлетень приймуть, то хоча він і має рекомендаційний характер, але європейськими авіакомпаніями виконується ледь не в обов’язковому порядку. А що ж такий документ в разі його прийняття означатиме для України – і намагався з’ясувати Укрінформ.

 Європейське агентство авіаційної безпеки (EASA)
Європейське агентство авіаційної безпеки (EASA)

Кого стосуватиметься заборона?

Основна функція EASA – контроль за безпекою в авіаційному просторі в країнах Європейського Союзу. Відтак його рекомендація стосуватиметься передусім європейських авіаперевізників, які працюють в Україні. Як пояснив в коментарі Укрінформу авіаційний експерт, кандидат технічних наук НАУ Богдан Долінце, для українських компаній така вимога не є обов’язковою, адже Україна поки що не підписала угоду про спільний повітряний простір з Європою. Але якщо таке рішення ухвалить Державіаслужба – тоді українські авіакомпанії будуть зобов’язані його виконати.

Зараз же до аеропортів Харкова, Дніпра та Запоріжжя літають лише три авіакомпанії, які укорінені в ЄС, – польська LOT, грецька Ellinair та австрійська  Austrian airlines. Інші ж - або турецькі (Туреччина поки що не є членом ЄС), або літають в ті країни, які не входять до ЄС, тому навіть якщо така заборона набуде чинності, то на роботу цих компаній вона ніяк не вплине.

Чому аж на четвертому році війни у Європейського агентства авіаційної безпеки виникли претензії до безпеки повітряного простору в  зоні трьох аеропортів – невідомо. Богдан Долінце розповідає, що якихось явних проблем з безпекою на цій території немає, а обмеження у дотриманні відстані у понад 200 км від зони бойових дій чітко витримано: «Державіаслужба виходитиме з питань безпеки, і якщо  EASA наведе серйозні аргументи, чому має бути обмеження, тоді буде прийняте відповідне рішення. Але на сьогодні поки що не було об’єктивних причин вводити такі обмеження з української сторони. Відтак навряд чи запропоновані обмеження прийматимуться в такому вигляді». Але експерт додає, що деякі учасники ринку пов’язують появу такої вимоги із політичними заявами стосовно введення миротворців.

Як відреагували аеропорти і місцева влада?

Харківська міська рада звернулася до Прем’єр-міністра України, щоб не допустити прийняття цього документа та зберегти заборони на рейси лише над зоною проведення антитерористичної операції. На сайті аеропорту «Харків»  також повідомляється, що на сьогодні аеропорт працює в штатному режимі, повітряний простір відкритий, а всі рейси здійснюються за розкладом.

Запорізька міська рада також планує звернутись до Владимира Гройсмана з проханням «винести рішення даної проблеми на найвищий рівень і всіма силами сприяти тому, щоб бюлетень EASA не був введений в дію». За даними міськради, наслідки реалізації цієї ініціативи EASA будуть «більш ніж сумні», як для КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя», так і для Запорізького регіону в цілому, оскільки закриття єдиних повітряних воріт області, призведе до суттєвого зниження інвестиційної активності в місті та регіоні в цілому.

Водночас ні міжнародний аеропорт «Дніпро», на відміну від братів по нещастю, ні місцева влада на таку новину досі ніяк не зреагували.

Які можуть бути наслідки від виконання рекомендації EASA?

Звісно, збитки аеропортів та авіакомпаній передусім залежатимуть від терміну дії такої заборони. Яким він буде – ніхто не знає, адже по-перше, наразі немає  офіційного документу, лише проектний, а по-друге, термін дії таких обмежень не визначається наперед – його запроваджують з певної  дати, а потім у якийсь момент продовжують, або ж знімають.

Які можуть бути хоча б приблизні наслідки такої заборони, в коментарі Укрінформу пояснив Богдан Долінце: «Хоча аеропорти Дніпра і Запорожжя останніми роками ростуть, але найбільший пасажиропотік все ж залишається  у Харкова, який в 2016 році обслужив майже 600 тисяч пасажирів. У першому півріччі 2017-го пасажиропотік у аеропорту «Харків» становив 364 тисячі пасажирів, а отже за рік орієнтовно він становитиме близько 700 тисяч. Частка європейських авіакомпаній у пасажиропотоці харківського аеропорту складає близько 8% на 2017 рік. А отже, якщо EASA введе заборону в такому вигляді, то європейські компанії втратять близько 50-60 тисяч пасажирів на рік.

 Богдан Долінце, авіаційний експерт, кандидат технічних наук НАУ
Богдан Долінце, авіаційний експерт, кандидат технічних наук НАУ

Великих втрат для чартерних рейсів не прогнозується, оскільки туристичний сезон по суті закінчився, залишилися хіба що новорічні свята.

Ситуація по самих місцевих аеропортах доволі складна. Якщо, приміром, в аеропорті «Харків»  працює близько 1500 людей, то доведеться вирішувати, що робити з частиною персоналу. Адже кожне робоче місце в авіації створює від 5 до 10 робочих місць для інших галузей, взяти хоча б сферу обслуговування. Окрім того, таке обмеження для європейській авіакомпаній потягне за собою зниження доходів для утримання аеропортів.

Пасажирам та авіакомпаніям доведеться шукати альтернативу у сусідів-конкурентів. Для Дніпра і Запоріжжя це аеропорти в Херсоні, Миколаєві, Одесі, а якщо ж взяти Харків і Дніпро – то лише київські Жуляни або Бориспіль».

Втім, ще раз нагадуємо: йдеться про проект, конкретного документу ніхто не бачив, і взагалі вся ця історія сильно нагадує «промацування реакції». Хто це робить і з якою метою, сподіваємось дізнатися найближчим часом.

Юлія Горбань, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-