Грибний сезон 2017-го: грибів багато, але війна тут ні до чого

Грибний сезон 2017-го: грибів багато, але війна тут ні до чого

Аналітика
2057
Ukrinform
Наука мікологія доводить: усім грибним рекордам є просте пояснення – зміни клімату. Однак народні повір’я не перепреш

Визнаю, тихе полювання – моя слабкість. І виконувати саме це редакційне завдання, в той час, коли соціальні мережі рясніють грибними хвастощами – в «обнімку» з кошиками, відрами, мисками і просто світлинами з купами грибів, було ой як непросто. Не кажучи про те, що навіть на роботу ходити доводилось повз бабусь з кульками здоровецьких білих грибів та вже почищених маслят, виставлених на продаж. В Україні почався грибний сезон…

Йдемо до лісу і там полюємо, тихо-тихо…

Власне, почалася його довгоочікувана третя осіння «хвиля». При цьому їстівні гриби в лісах сипонули настільки дружно і рясно, що люди, переповнені емоціями, знову заговорили про аномалію та про пов’язані з нею повір’я. Голодна зима, війна, гроби (тьху-тьху-тьху!)… Зізнаюся, я сама у щоденнику з часів Майдану зберігаю вирізку з газети, датовану жовтнем 2013-го року - з «пророчим» фото сім’ї якихось Мартищуків з Тернопільщини, які за один день назбирали в карпатських лісах на Верховині аж 112 кг боровиків. Та відповідними коментарями гуцульських мольфарів до цієї звичайної для тих країв новини.

Газетна вирізка з власного архіву автора
Газетна вирізка з власного архіву автора

Сьогодні, гортаючи сторінки щоденника та натикаючись на це фото, дійсно можна повірити у самі фантастичні пророцтва та збіги. До того ж, як війна таки почалася, грибні сезони 2014-2015 років в околицях Києва, за моїми власними спостереженнями, виявилися провальними – літня пора була занадто сухою та спекотною, осені або геть сухі, або холодні. Відтак у домашніх запасах, як кажуть, ні ніжки, ні шляпки.

І от осінь-2017. Колега – ще той фанат тихого полювання, рвонув у відпустку (шуткуємо «аж кофта здулася»), і судячи з усього, потрапив у самий вир «грибних» подій. Мені ж пощастило поки що спостерігати за успіхами грибників-любителів тільки з екрану свого комп’ютера. І шукати відповідь на питання: чи справді, нинішня грибна «повінь» - ознака відпочилих за минулі роки грибниць? І чому в народній пам’яті закріпились вірування про те, що надзвичайні урожаї – то «до війни»? Адже єдиний історично підтверджений факт про «грибне нашестя» на території бувшого СССР, яке передувало війні, міститься у російській збірці «Спустя полвека. Народные рассказы о Великой Отечественной войне 1941 – 1945 гг.», укладеній ще у 1994 році. То хіба з того часу, подібних врожаїв не траплялося?

Так, в Україні вже в наші дні в «передмайданному» 2012 році осінь була сенсаційно грибна, настільки, що навіть «старожили років двадцять не пам’ятають», і так само в червні «гібридно-воєнного» 2016-го під Києвом гриби косою косили. А в Карпатах – основному грибному регіоні України, то подібні «рекорди» взагалі майже ніколи не припиняються.

Тому ми й звернулися до спеціалістів. У відповідь на наші питання Тетяна Андріанова, в.о. відділу мікології Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України пояснила.

Врожайність грибів: від чого це залежить?

- Саме спеціального дослідження коливань врожайності тих чи інших видів грибів наш інститут не проводить, ми ведемо фундаментальні дослідження у галузі різноманітності, біології, культивування грибів. Але з власного досвіду скажу, що загалом людям часто так здається, наче от саме цього чи іншого року грибний сезон був рекордним по всій Україні. Просто країна має велику територію, і люди відвідують різну місцевість, де грибів трапляється більше чи менше, а їх масова поява залежить найчастіше від певних сприятливих кліматичних умов – температурного і водного режиму, надходження поживних речовин.

Тепло і волога це головні чинники розвитку великої кількості плодових тіл грибів. Наприклад, я пам’ятаю на початку 2000-них років в одній із експедицій по Донецькій і Луганській областях, у сосновому лісі ми спостерігали просто неймовірну кількість червоних мухоморів. Навіть ми, мікологи, здивувалися, коли побачили таке незвичне явище.

Крім того, ми всі пам’ятаємо рекордний врожай різних видів грибів на Київщині 2012 року, коли були сприятливі умови для їх розвитку – достатньо вологи і спад високих температур після спекотних днів. А у Карпатських горах, зазвичай, завжди влітку вогко і переважають помірні температури, тому і вважається цей край грибним.

Зазначу, що для грибів характерні хвилі розвитку. Іноді протягом одного двох років можна не спостерігати масового плодоношення певного виду гриба, а на 3-4-тий роки бачимо дуже великі врожаї. Проте таке явище характерне і для багатьох інших організмів, зокрема і для плодових дерев. Ті ж самі яблуні – рік-два «родять», потім можуть рік «відпочивати», коли їх врожайність падає.

Періодичність появи великої кількості шапинкових грибів (утворюють тіла у вигляді шапинки) – теж цілком природний процес. Він залежить від багатьох факторів - інших мікроскопічних організмів і грибів, які живуть у грунті та можуть уражувати грибницю, антропогенних факторів та кліматичних умов, які впливають на стан грунтів, рослин тощо. Тобто на інтенсивність плодоношення завжди впливає збіг декількох обставин, через які грибниця отримує меншу чи більшу кількість поживних речовин.

Потрібно розуміти, що масове плодоношення – це свого роду виснаження грибниці. Тому навіть в одному і тому ж грибному місці, де «проживає» розгалужена грибниця, природні та кліматичні фактори ніколи не співпадають настільки, щоб вона постійно продукувала сталу кількість плодових тіл. Спека часто виступає стресом для рослин і грибів, і може бути пусковим механізмом для невчасного цвітіння дерев, масового розвитку плодових тіл грибів.

Те, що ми бачимо останніми десятиліттями, час від часу начебто рекордні врожаї грибів – це, в першу чергу, наслідки зміни клімату. В Україні він глобально «потеплішав» приблизно на 1-2 градуси С. Відбулися фенологічні зміни типового літа – воно настає трохи раніше і продовжується теж довше, до кінця вересня. Ви ж пам’ятаєте, що наша країна розташована в зоні помірно-континентального клімату. Так ось ознак «континентальності» у нас останнім часом дійсно побільшало – збільшилась амплітуда температурних коливань протягом одного сезону, часто трапляється різка зміна погодних умов. За таких обставин змінюються і цикли розвитку грибів.

Ну, і звичайно, наука абсолютно не підтверджує і навіть не намагається пояснювати усілякі народні «грибні» прикмети. Клімат і екологія – ось головні чинники усіх ймовірних ситуацій з тими чи іншими грибними врожаями.

Мушу також попередити громадян про небезпеку зловживання грибів у їжу. Це, по-перше, тяжкий продукт для людської системи травлення. По-друге, наші дослідження підтверджують – гриби здатні надзвичайно швидко, як губка, накопичувати отруйні речовини з навколишнього середовища та грунту. Тому для тихого полювання вибирайте виключно екологічно чисті райони. Не збирайте гриби навіть на відстані 10-20 км від екологічно шкідливого чи токсичного виробництва. І обов’язково дотримуйтесь рекомендованих правил кулінарної обробки.

Забудьте «варити з цибулею, випити 100 гр. перед вживанням». Міфи не врятують!

Але скільки не попереджуй щороку тихе грибне полювання збирає свої жертви. За даними Департаменту охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації, у Києві всього лише за одну добу цьогорічного вересня госпіталізовано шість чоловік, які отруїлися грибами. Не зважаючи на те, що літо цього року було не сприятливе для грибників, за 8 місяців 2017 року вже зареєстровано 40 випадків грибних отруєнь (44 отруєних, з них 5 померли). 

У 2015 році було 97 (постраждалих 148 чоловік, 17 померли). А от в 2016 році було зареєстровано аж 237 випадків харчових отруєнь, з кількістю постраждалих 379 чоловік (з них 30 летальних).

Виходить за цією скупою статистикою теж проглядаються «антирекорди».

Для того щоб уникнути отруєнь грибами, потрібно суворо дотримуватись чітких правил. Якщо є хоч найменший сумнів у кольорі, формі, запаху, видовій приналежності – залиште гриба там, де взяли. Полюбуйтеся на нього, сфотографуйтеся з ним, занотуйте його характеристики. Потім детально вивчіть у літературі та з досвідченими людьми, а краще фахівцями. А оті всі поради «варити з цибулею… випити 100 гр. перед вживанням…» - забудьте. То все міфи! Важливе правило – гриби мають бути оброблені протягом кількох годин після збирання – їх свіжі «тіла» надзвичайно не стійкі до зберігання і здатні швидко псуватися.

Отож, вдалого вам полювання!

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-