Тепер легше управляти гатіжаком: зацібзерував - і в машину

Тепер легше управляти гатіжаком: зацібзерував - і в машину

Блоги
486
Ukrinform
У кого що - у мене школа :)) так-так, схоже, я тепер багато про це писатиму ;)

Сьогодні-от - про ранець. зранку замилувалася, як син зрештою, навчився управляти своїм гатіжаком - ловко так закинув за плечі, перед тим упакував туди книжку, пенал та бутербродницю, зацібзерував - і в машину.

А я тим часом себе згадала: у мене був такий типовий совецький ранець, із натурального дермантину, коричневий, із такими двома залізними застібками, які заходили одна в одну легко - а виходили... Ну просто таки без сторонньої допомоги ніяк не виходили!

І упаковувала я його сама, а відкрили кликала на допомогу вчительку. Причому, із першою вчителькою була знайома раніше (мама, вчителька, мене часто брала до школи на свої якісь там репетиції-заняття із дітьми, і першу вчительку я знала за маминою робою як "тьотю Віру" - і мені ніяк не вкладалося в голові тоді, чому це раптом я цю добре знайому приємну тьотю Віру раптом маю називати "Ельвіра Андріївна" :) 

Такий-от був когнітивний дисонанс, який виправляли кілька тижнів:) І от щоранку, всідаючись за парту, я просила допомоги відкрити того ранця, аби дістати все необхідне - сама із ним справлятися навчилася ну точно не в перший місяць.

І так мені він сьогодні згадався - аж захотілося пошукати його на горищі, він точно десь там лежить. Причому, ті ж ранці мінялися: уже за кілька років потім ми теж носили усілякі там різнокольорові рюкзаки - але от їх не пам"ятаю, а цей - як зараз перед очима:)

Ех, ностальжі, одним словом. Не дарма ж кажуть, що із дітьми ще раз проживаєш поетапно своє життя. От я зараз вдруге в школу пішла:) 

А що ви пам"ятаєте про перший клас?

Тетяна Когутич
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-